У дисертаційному дослідженні на теоретичному рівні обґрунтовано необхідність вдосконалення організаційно-правового механізму інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій. Отримані в процесі дослідження результати та практичні рекомендації свідчать про досягнення визначеної мети, виконання поставлених завдань та підтверджують гіпотезу. На основі здійсненого дослідження зроблено такі висновки та пропозиції. 1. Системний аналіз наукових праць, законодавчої та нормативно-правової бази щодо стану та тенденцій розвитку інформаційних відносин в державному управлінні показав, що інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій досліджена епізодично та потребує ґрунтовного вивчення. Поза увагою залишилась ціла низка проблем, зокрема обґрунтування науково-методологічних засад інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій та визначення сутності складових механізму її здійснення, визначення принципів та розкриття функцій, нормативно-правове забезпечення та визначення шляхів вдосконалення, що й дало можливість окреслити основні напрямки наукового дослідження. 2. Узагальнено та систематизовано визначення понять: інформація, інформаційна політика, інформатизація, інформаційне суспільство, інформаційне забезпечення, що сприяло формулюванню як поняття інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій, так і понять принців та функцій цієї діяльності. Обґрунтовано необхідність розкриття сутності інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій через дослідження інформаційних потреб та інформаційних процесів, які у сукупності становлять інформаційну діяльність. 3. Доведено, що наповнення науково-методологічним змістом поняття інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій потребує насамперед чіткого визначення таких складових механізму її здійснення як одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, що дало змогу виокремити проблемні питання інформаційної діяльності, яка здійснюється в межах інформаційної політики та є складовою становлення інформаційного суспільства в Україні. Концептуальне розуміння інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій спирається на методологічні засади інформаційної діяльності, досягнення вітчизняної наукової школи і здобутки зарубіжних дослідників. 4. Обґрунтовано, що визначення принципів інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій та розкриття її функцій є принципово важливим для вдосконалення організаційного механізму інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій, який об’єднує в єдину систему суб’єкт і об’єкт управління, а також проміжні і кінцеві результати функціонування цього механізму. 5. На теоретичному рівні обґрунтовано необхідність удосконалення системи допоміжних функцій державного управління через доповнення їх переліку інформаційною функцією (яка забезпечує повне й обґрунтоване відображення об’єктивних закономірностей, суспільної думки, оптимальність управління; сприяє поширенню в суспільній свідомості ідей патріотизму, солідарності; культивує державницьку ідеологію і культуру) та розширення переліку функцій інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій (за рахунок аналітично-пропагандистської, агітаційної, консультативно-методичної, координаційної, організаційної, освітньої, рекламної, іміджмейкерської, пізнавально-виховної, узагальнюючої досвід тощо). 6. З метою розширення законодавчого визначення видів інформаційної діяльності запропоновано віднести захист інформації до основних видів інформаційної діяльності, що зумовлено використанням в усіх сферах суспільного життя нових інформаційних технологій, підвищенням ролі електронних інформаційних ресурсів та динамічним розвитком глобальної мережі Інтернет. 7. У результаті системного аналізу сучасного стану нормативно-правового регулювання інформаційної сфери держави в цілому та інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій зокрема сформульовано та розкрито головні напрямки розробки сучасного інформаційного законодавства України та основні сфери правового регулювання інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій. Вказано на необхідність усунення недоліків сучасного інформаційного законодавства України через закріплення чіткої ієрархічної єдності законів, кодифікації нормативних актів, узгодження понятійного апарату, концептуального узгодження нових правових актів у сфері суспільних інформаційних відносин із раніше прийнятими, забезпечення та гарантування права громадян на інформацію тощо. Запропоновано шляхи створення та оптимізації належних правових засад із реалізації громадянами конституційних прав щодо участі в управлінні державними справами, вільному доступі до інформації про діяльність місцевих державних адміністрацій, забезпеченні гласності та відкритості в їх діяльності. Вказано на необхідність уніфікації загальної концепції формування інформаційного законодавства та розбудови інформаційної інфраструктури в кожній області. 8. Розроблено універсальну модель інформаційно-аналітичної служби в регіоні (РІАС) як складової в структурі місцевих державних адміністрацій (чи органів місцевого самоврядування), яка б мала право працювати і на комерційній основі, виконуючи замовлення окремих фізичних чи юридичних осіб. Встановлено, що передумовою створення РІАС є чітка система інформатизації управлінської діяльності, кадрове і матеріально-технічне забезпечення та реорганізація відповідних структур в системі інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій. Визначено функціональні і організаційні складові, основні напрямки діяльності регіональної інформаційно-аналітичної служби та її функції (з інформаційного пошуку, аналітико-методичні, технічного забезпечення та захисту інформації). Запропоновано створити відповідні відділи: інформаційного пошуку та інформаційних ресурсів, аналітично-експертний та технічного забезпечення. 9. З метою виокремлення основних практичних напрямків роботи регіональної інформаційно-аналітичної служби запропоновано створити "Центр інформаційної підтримки" (забезпечення інформаційних потреб як місцевих державних адміністрацій, так фізичних і юридичних осіб), "Науково-аналітичний центр" (вивчення, узагальнення, прогнозування ситуації в регіоні, формулювання альтернативно-конкурентних проектів управлінських рішень, надання необхідної аналітико-прогнозованої інформації керівництву місцевих державних адміністрацій тощо; робота такого центру базується на тісній співпраці з провідними вищими навчальними закладами регіону, громадськими, політичними організаціями), "Прес-центр" (забезпечення відкритості і прозорості в діяльності місцевих державних адміністрацій, формування їх позитивного іміджу), "Центр з європейської інтеграції" (об'єктивне інформування про стан та перспективи розвитку відносин України з ЄС). 10. Доведено, що складовою процесу організаційного оформлення інформаційно-аналітичної служби в регіоні є формування системи професійних кадрів - спеціалістів-аналітиків державної служби. Визначено основні вимоги до службовця-аналітика. Запропоновано в кадровому забезпеченні керуватися загальновизнаними європейськими стандартами. Розроблено програму залучення молоді на державну службу та шляхи її реалізації в регіоні. 11. Запропоновано запровадити додатковий навчальний курс "Аналітика в державному управлінні" та спеціалізацію "Аналітик державної служби" для підготовки фахівців в інформаційно-аналітичній галузі державного управління. |