Аналіз літературних джерел дає підставу виробити власний підхід до проблеми впровадження та використання моніторингу в державному управлінні та методику, яка передбачає складання програми та плану, де відображається мета, завдання основних етапів роботи, визначає оптимальні методи та форми його впровадження. 1. Встановлено, що поняття моніторингу саме в сфері державного управління, принципи його проведення та алгоритм ще не були предметом спеціального вивчення. Теоретико-методологічною основою дослідження питання теорії і методики впровадження та використання моніторингу в різних сферах діяльності висвітлювали у своїх працях такі вчені, як: І.Бестужев-Лада, А. Толстих, В.Шинкаренко, Т.Смовженко, Л. Ноздріна, В.Артеменко, В.Крупіна, І. Плікус, М. Гладій, М. Долішній, С. Писаренко, Ю. Бакаєв, С. Кравченко, З. Варналій, А. Лукашенок , М. Губина, М. Козоріз, М. Паладій та інші. 2.Проаналізувавши визначення поняття „моніторинг”, зроблених різними науковцями, ми сформували таблицю і дійшли висновку, що формулюючи, термін самого поняття „моніторинг” 6 науковців із 10 вказували приблизно однакові елементи моніторингу, тільки не в повному обсязі.На нашу думку моніторинг можна визначити як постійне спостереження за будь - яким процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату чи первинним пропозиціям – спостереження, аналіз, оцінка і прогноз стану оточення, певних дій та явищ. 3. Як свідчать дослідження моніторинг в багатьох літературних джерелах описується як вид аналізу або ототожнюється з оцінюванням. Поняття моніторинг ми порівнювали з такими понятями: аналіз, оцінювання, аудит, фінансовий аудит, адміністративний аудит, контроль, контролинг.На нашу думку моніторинг є окремим інструментом управлінської технології, а відмінності від тотожних чи суміжних понять, полягають в наступному: моніторинг відрізняється активним та цільовим характером, будується за заздалегідь обдуманим алгоритмом, ведеться систематично і має точно визначене завдання. 4. Узагальнюючи викладене в різних літературних джерелах ми систематизували та згрупували принципи проведення моніторингу, незалежно від сфери державного управління в якій він може бути використаний. Що ж до принципів проведення моніторингу в системі державного управління, то окрім систематизованих, ми додали ще п’ять принципів, а саме: інформаційна доступність, оперативність, моделювання, відповідність та прогностичність. 5.Вітчизняний та світовий досвід свідчить, що ефективне використання моніторингу в державному управлінні на законодавчо затвердженій основі є ефективним інструментом забезпечення якості, точності та повноти контролю у сфері державного управління, здійснення публічної влади та місцевого самоврядування. 7. Доведено, що моніторинг відіграє важливу роль у державно-управлінському процесі. Це засвідчує практика експериментального створення та діяльності Центру моніторингу та основні показники його роботи. Інформація отримана від моніторингу дає можливість виявити проблемні ділянки як регіональної політики вцілому так і діяльності окремих галузей економіки регіону. 6. Врезультаті анкетування, з загальної генеральної сукупності – 28530 державних службовців, шляхом проведення розрахунків з використанням безповторної випадкової вибірки, визначено вибірку – 500 осіб, які взяли участь в опитуванні. В сегмент опитаних респондентів входять лише державні службовці різних рангів та категорій і задіяних в різних галузях державного управління. Результат дослідження показав, що серед спеціалістів які безпосередньо займаються проведенням моніторингу певних напрямів, лише 17 чоловік знає, що таке моніторинг. Це свідчить про низький рівень розробленості даного питання та ще про нижчий рівень ознайомлення спеціалістів з тим, що вони безпосередньо виконують. Більшість з опитаних, а саме 64% - виконують роботу, яка за всіма ознаками є власне проведенням моніторингу, але незнають, що вони займаються моніторингом. Проте, 36% - виконують роботу з механічного узагальнення певних цифрових даних за напрямами діяльності, а вважають, що займаються моніторингом, сприймаючи його як аналітичну, узагальнюючу роботу. 7. Правове забезпечення системи моніторингу в державному управлінні є нагальною потребою сучасного і майбутнього розвитку країни. Аналіз практики свідчить про необхідність розроблення самостійного правового забезпечення моніторингу в сфері державного управління. За нашими переконаннями законодавство у сфері державного управління має становити єдину систему як за взаємною узгодженістю норм, так і за цілісністю самого нормативно-правового регулювання моніторингу. 8. У дисертації поставлене й розв’язане наукове завдання розробки концептуальних засад та динамічного організаційного та інституційного механізму проведення моніторингу в державному управлінні. Нами запропоновано інституційний механіз проведення моніторингу в державному управлінні не лише на регіональному, а й на національному рівнях, який полягає в наступному: формування основної мети, цілей та завдань моніторингу сконцентрувати в Кабінеті Міністрів України; сформовані цілі доводити до виконання галузевим міністерствам за напрямами діяльності; в свою чергу в структурі міністерств виокремити департамент моніторингу, який буде розробляти мету, цілі та задачі для передачі їх до виконання в регіони; в регіонах на місцях доведені завдання приймаються обласними державними адміністраціями та передаються до центрів моніторингу; в свою чергу Центри займаються розробкою, організацією та проведенням моніторингу в області з врахуванням специфіки регіону та сфери в якій використовується моніторинг; зворотній зв’язок полягає в тому, що результати отримані від впровадження моніторингу за аналогічним ланцюгом надходять до Кабінету Міністрів України і лише сформовані бази даних, за якими проводився моніторинг, передаються на пряму від Центру моніторингу до Кабінету Міністрів. Такий зворотній зв’язок забезпечує оперативність, повноту і своєчасність наповнення Центрального сховища баз даних Кабінету Міністрів на національному рівні. 9. Нерозв’язаною та відкритою для дослідження є проблема формування баз даних в зв’язку з невизначеністю індикаторів, за якими її потрібно формувати. Автором проводиться апробація в Центрі моніторингу по формуванні баз даних і розробки її індикаторів. 10. Розроблено алгоритм проведення моніторингу в державному управлінні та апробовано основні етапи його проведення. Загальна схема алгоритму проведеня моніторингу в державному управлінні була впроваджена на базі Центру моніторингу соціальних програм та контролю за призначенням і виплатою пенсій та допомог і на базі Територіальної державної інспекції праці у Львівській області. |
