У дисертації на основі проведених досліджень здійснені теоретичні і практичні рекомендації щодо підвищення ефективності інформаційного забезпечення управлінських рішень на підприємствах машинобудування. Основнi висновки зводяться до такого. 1. У процесі дослідження теоретичних підходів до формування інформаційного забезпечення управлінських рішень на підприємствах машинобудування визначено, що інформаційне забезпечення є головною умовою ефективності останніх. Основними проблемами формування інформаційного забезпечення є: визначення потреби в інформації; встановлення джерел отримання даних; реалізація порядку перетворення даних на аналітичну інформацію, яка відповідає потребам особи, яка приймає рішення. Запропоновано структуру інформаційного забезпечення управлінських рішень, яка являє собою взаємозв’язок інформаційних ресурсів, інформаційної системи та інформаційно-аналітичної служби. Структура визначає складові інформаційного забезпечення, що має практичне значення при його формуванні. 2. У дисертаційній роботі здійснено аналіз та визначено обсяги використання управлінської інформації у процесі прийняття управлінських рішень на підприємствах машинобудування. У процесі дослідження встановлено, що інформаційною базою управлінських рішень є сукупність даних, отриманих на основі бухгалтерського та управлінського обліків, даних бюджетів або планів та необлікової інформації як з внутрішніх, так і зовнішніх джерел. Розрахунково-конструктивним методом на основі експертних оцінок менеджерів вищої ланки підприємств машинобудування розраховано співвідношення обсягів використання кожного виду інформації у прийнятті управлінських рішень. Визначено, що менеджери орієнтуються на планову інформацію (34%), аналітичну (22%), дані управлінського обліку (20%). Визначення обсягів та пріоритетних ролей окремих видів інформації дає змогу акцентувати увагу при формуванні інформаційного забезпечення на організації ефективного функціонування тих систем, що відіграють провідну роль у наданні інформації. 3. Здійснено порівняння методів проведення діагностики як способу інтерпретації інформації для прийняття управлінських рішень на підприємствах машинобудування. На основі проведеного порівняння виокремлено три групи підприємств: до першої групи належать підприємства, на яких економічна діагностика взагалі не використовується; до другої належать підприємства, які застосовують діагностику лише при складанні прогнозів і планів; до третьої групи належать підприємства, що використовують у своїй діяльності економічну діагностику для обґрунтування управлінських рішень. Визначено, що існує взаємозв’язок між фінансовим становищем та використанням у практиці підприємства методів економічної діагностики. Ті підприємства, що використовують методи діагностики, як правило, мають задовільний фінансовий стан унаслідок прийняття більш обґрунтованих та ефективних управлінських рішень. 4. Досліджено процес прийняття та реалізації управлінських рішень за допомогою інформаційного забезпечення на підприємствах машинобудування з метою подальшого визначення напрямів підвищення його ефективності. До основних проблем неефективності управлінських рішень належать: помилки при врахуванні та оцінюванні факторів, що впливають на ситуацію; помилки на стадії генерування, аналізу та вибору альтернатив; неправильна оцінка ризику. Отримані результати дають змогу визначити основні напрями вдосконалення інформаційного забезпечення. 5. Розроблено функціональне положення про запровадження інформаційно-аналітичної служби на засадах окремого підрозділу у складі фінансово-економічної структури підприємства. Запровадження цієї служби було апробовано на ТОВ „Завод „Воскресенськ-Спецмаш”. Впровадження служби дало змогу створити єдиний центр збереження необхідної для прийняття управлінських рішень інформації, що сприяє оптимізації інформаційних потоків та скороченню інформаційного циклу на підприємстві, а також дало можливість здійснювати безперервний моніторинг фінансового становища, забезпечило своєчасне реагування на зміни у зовнішньому середовищі шляхом постійного аналізу інформації із зовнішніх джерел. 6. Вдосконалено розробку та оцінювання інформаційних ризиків при прийнятті управлінських рішень. Діюча система ризиків доповнена управлінсько-інформаційними ризиками, такими як: незадовільне внутрішнє та зовнішнє інформаційне забезпечення: брак інформації або інформаційне перевантаження; неефективна передача інформації; недостатність управлінського і професійного досвіду керівника, який приймає рішення; неправильна оцінка або ігнорування ризику при прийнятті рішень. Запропоновану систему оцінено на основі нетрадиційного методу оцінювання економічного ризику і отримано такі результати: обсяг загального ризику, що виникає при прийнятті рішень, на досліджуваних підприємствах машинобудування за минулий рік знизився з 6,22 в 2005 р. до 5,47 в 2006 р. У системі ризиків найбільшу питому вагу мають управлінсько-інформаційні ризики – 26%, а вже потім такі: інвестиційні – 23%, економічні – 21%, фінансові – 20%, політичні – 10%. Запропоновано побудову кривої ризику та застосування методу імітаційного моделювання на етапі розробки управлінських рішень. 7. Запропоновано складання прогнозів ефективності інформаційного забезпечення управлінських рішень, яке ґрунтується на оцінюванні факторів зовнішнього та внутрішнього середовища методом парних порівнянь на основі багатовимірного шкалування. Отримані результати дають змогу визначити серед головних факторів зовнішнього середовища, що впливають на ефективність інформаційного забезпечення управлінських рішень, такі: інформація, що характеризує діяльність контрагентів і конкурентів (25%); чинники форс-мажорної групи (19%); зміни в економічному податковому законодавстві (13%). Серед факторів внутрішнього середовища: практику функціонування системи планування (19%); існування практики оцінювання і мінімізації ризиків, які виникають у процесі прийняття управлінських рішень (17%); практику використання методів оптимізації управлінських рішень (15%). Запропоновано методичні підходи до розробки пошукових прогнозів, які, на відміну від нормативних прогнозів, на вітчизняних підприємствах майже не розробляються, але дають змогу якісно поліпшити якість управлінських рішень. |