Вивчення варіативності інтонаційної моделі висловлень-вибачень на засадах сучасної функціональної парадигми полягає у виявленні, виходячи з наявних інтонаційних варіантів, закономірностей використання інтонаційних засобів для оформлення різних функціональних і семантичних видів вибачень. Під висловленням-вибаченням розуміємо мовленнєво-етикетний акт-експресив, який виявляє психологічний стан мовця, віддзеркалює вибір мовцем стратегій негативної і рідше позитивної ввічливості та використовується ним / нею для мінімізації образи, забезпечуючи підтримання спілкування у позитивній тональності. Мовленнєві стратегії представляють собою низку свідомо обраних мовцями шляхів реалізації свого ілокутивного наміру за допомогою певних лексичних одиниць і синтаксичних структур. Експліцитні мовленнєві стратегії вибачення виражають жаль мовця за допомогою трьох типових для англійської мови семантичних структур: висловлення жалю, запропонування свого вибачення, прохання про вибачення. Імпліцитні мовленнєві стратегії вибачення є варіативнішими і включають: пояснення причин завданої слухачеві образи; прийняття мовцем відповідальності за образу (через експліцитне самозасудження, вираження відсутності наміру образити, визнання мовцем своєї незграбності, згоду зі звинувачуваннями); пропонування компенсації або залагодження негативних наслідків своєї дії. Інтонаційна модель висловлення-вибачення розуміється нами як сукупність її конкретних варіантів, просодичне оформлення кожного з яких віддзеркалює характер і закономірності взаємодії просодичних підсистем, необхідні для донесення до слухача комунікативної мети мовця. Для встановлення кореляції між функціональними і семантичними ознаками ВВ і певними видами просодичних підсистем нами було розроблено класифікацію ВВ, яка надає можливість дослідити співвідношення просодичних параметрів висловлень і таких їхніх чинників, як прагматична спрямованість, соціальний статус мовця, емоційна насиченість і ситуація спілкування. Результати експериментального дослідження підтвердили, що обраний набір функціонально-семантичних ознак є достатнім для з’ясування соціокультурної варіативності інтонаційної моделі англійського висловлення-вибачення. У результаті експериментального дослідження ми визначили інваріантні та варіантні просодичні ознаки, що розрізнюють види ВВ за соціально зумовленими, прагматичними й емоційно-модальними чинниками. Було виявлено, що інваріантними просодичними характеристиками досліджуваних висловлень на перцептивному рівні є середній та низький рівний передтакт, вузький діапазон шкали, середній спадний термінальний тон, висхідно-спадний мелодійний контур. Варіантними просодичними параметрами у моделюванні й розрізненні функціональних і семантичних видів ВВ на перцептивному рівні є: інтервали “передтакт – такт” і “передтермінальна частина – ядро”, тип шкали, діапазон інтоногрупи, висотнотональний рівень шкали й інтоногрупи, гучність, темп – при диференціації видів ВВ за прагматичною спрямованістю й емоційною насиченістю; акцентно-ритмічна будова, синтагматичне членування, тональний рівень і діапазон інтоногрупи, паузація, темп і ритм висловлень – при диференціації видів ВВ за соціальним статусом мовця і ситуацією спілкування. Акустичний аналіз інтонаційних особливостей висловлень-вибачень підтвердив надійність результатів аудитивного аналізу і дозволив визначити варіантні ознаки інтонаційної організації ВВ на акустичному рівні. Перспективний напрямок подальших досліджень вбачається у комплексному вивченні впливу психо-, соціо- та прагмакомунікативних змінних на темброві / спектральні параметри висловлень, які також є надійними показниками модального та ситуативного аспектів висловлень. Не позбавленим теоретичного та практичного інтересу могло б стати зіставлення даних зазначеного просодичного параметра, отриманих на перцептивному й акустичному рівнях, що уможливило б виокремлення найбільш релевантних спектральних показників при диференціації слухачем розмаїття ставлень та інтенцій мовця. Установлені під час експериментально-фонетичного дослідження особливості варіативності інтонаційної моделі ВВ можуть слугувати основою для розробки практичних рекомендацій, посібників та інших методичних матеріалів із навчання специфіки інтонування висловлень взагалі та коректної просодичної організації висловлень мовленнєвого етикету зокрема. |