Анотація до роботи:

Бородавко Л.Г.

Вагітність та пологи у жінок з перинатальними втратами в анамнезі.

Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук.

Спеціальність 14.01.01 – акушерство та гінекологія

Київська медична академія післядипломної освіти ім П.Л.Шупика МОЗ України.

Київ, 2002.

Вивчені особливості клінічного перебігу вагітності та пологів у жінок з перинатальними втратами в анамнезі на підставі клініко-лабораторних та функціональних методів дослідження. Показана роль вегетативної нервової системи в розвитку акушерських і перинатальних ускладнень у жінок цієї групи. Встановлені основні “материнських” та “батьківських” фактори ризику. Розроблені і впроваджені практичні рекомендації щодо зниження частоти перинатальної патології на підставі проведення реабілітаційних заходів на етапі планування сім’ї, а лікувально-профілактичних – у жіночій консультації та акушерському стаціонарі.

В дисертації наведені дані про особливості перебігу вагітності та пологів, стану фетоплацентарного комплексу у вагітних з перинатальними втратами в анамнезі та про розробку необхідних заходів по прогнозуванню та профілактиці цієї патології.

1. Вагітність у жінок з перинатальними втратами в анамнезі супроводжується високою частотою раннього переривання (8,0%) з приводу діагностування аномалій розвитку плоду і мимовільних викиднів (по 4,0%), а також значним рівнем анемії вагітних (60,9%), фетоплацентарної недостатності (52,2%), бактеріального вагінозу (32,6%) і пізніх гестозів (26,1%).

2. У вагітних з перинатальними втратами в анамнезі в 52,0% має місце розвиток фетоплацентарної недостатності та в 32,6% затримка розвитку плоду.

3. Розродження жінок з перинатальними втратами в анамнезі відбувається на фоні високої частоти передчасного розриву плодових оболонок (45,7%), дистреса-плода (47,8%), аномалій пологової діяльності (41,3%), передчасного відшарування плаценти (8,7%), дистоції плічок (8,7%) і клінічно вузького тазу (4,3%), що призводить до значного рівня передчасних пологів (8,7%) і кесаревих розтинів (39,1%).

4. Перинатальна патологія у жінок з плодовими втратами в анамнезі характеризується високою частотою перинатальної смертності (65,2%), а також значним рівнем середньо-тяжких форм асфіксії (21,7%), постгіпоксичної енцефалопатії (26,1%) і реалізації внутрішньоутробного інфікування (13,0%).

5. Стан вегетативної нервової системи у жінок з перинатальними втратами в анамнезі характеризується розвитком відразу після втрати дитини стресової ситуації з підвищеною стомлюваністю, порушенням сону і тривожністю. Регуляція серцевого ритму відбувається в умовах автономного контуру з наступною вираженою напругою регуляторних механізмів, що виявляються централізацією керування серцевою діяльністю і різким підвищенням активності симпатичної і парасимпатичної нервової системи. Під час наступної вагітності ці зміни носять прогресуючий характер.

6. Використання запропонованих реабілітаційних і лікувально-профілактичних заходів у жінок з перинатальними втратами в анамнезі дозволяє знизити частоту переривання вагітності до 20 тижнів у 4 рази; фетоплацентарної недостатності в 2 рази; дистреса-плоду в пологах у 2,3 разу; аномалій пологової діяльності - у 2 рази; середньо-тяжких форм асфіксії новонароджених - у 3,6 разу; постгіпоксичної енцефалопатії - у 2 рази і перинатальних втрат - у 3 рази.

Публікації автора:

1. Бородавко Л.Г. Медико-соціальні аспекти реабілітації сімей після перинатальніх втрат // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2000. - №5. - С.86-88.

2. Бородавко Л.Г. Особливості репродуктивного та соматичного здоровя подружніх пар при перинатальної загибелі плода // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2001. - №4. - С.101-103.

3. Бородавко Л.Г. Беременность и роды у женщин с перинатальными потерями в анамнезе // Здоровье женщины. – 2001. - №4. – С.17-22.

4. Бородавко Л.Г. Пути снижения акушерской и перинатальной патологии у женщин с перинатальными потерями в анамнезе // Тез. докл. научн.-практ. конф. “Актуальные аспекты репродуктивного здоровья”. - Здоровье женщины. – 2002. - №1. – С.137.