У дисертації наведено теоретичне узагальнення та з’ясування технологічних і насінницьких гіпотез, які базувались на визначенні параметрів морфо-біологічних ознак, органогенезу та технологічних елементів вирощування лофанту ганусового. Вирішено нові наукові підходи щодо отримання високоякісної продукції надземної маси і насіння конкурентоздатного нового сорту. 1. Ріст, розвиток та прояв кількісних фенотипових ознак залежить від метеорологічних умов конкретного року. Урожайність надземної маси має обернений кореляційний зв’язок з середньорічною температурою повітря (r = –0,39) і прямий з кількістю опадів (r = +0,62). За оптимальних метеорологічних умов (ФАР - 5%, запас вологи у грунті 180 мм, середньодобової температури – 17,3оС) розрахункова урожайність надземної маси становить 51,0 – 55,4 т/га. 2. Передпосівна обробка насіння лофанту ганусового розчинами мікроелементів – CuSO4 в концентрації 0,05-0,1%, Н3ВО3 – 0,1% та KMnO4 – 0,05% сприяла збільшенню енергії проростання на 13-16%, схожості - 14-19% висоти рослини - до 19 см, її маси - до 3,9-5,0 г, скорочуючи період виходу стандартної розсади на 3-6 днів. 3. Додавання однієї частини цеоліту (10 т/га) до традиційно застосовуваної грунтосуміші (дернова земля, торф, перегній) було гарантією одержання більш розвиненої стандартної розсади. 4. Способи вирощування впливали на тривалість вегетаційного періоду тільки в перший рік. У наступні роки різниці в проходженні рослинами фенофаз не було. Вегетаційний період у середньому триває 145-148 днів (розсадний спосіб) та 148-152 дні (безрозсадний). 5. Збільшення генеративних органів з другого року вирощування формувало урожайність лофанту ганусового. У перший рік урожайність надземної маси становила 13,5 – 18,7 т/га (розсадний спосіб) та 11,4 – 16,2 т/га (безрозсадний). Протягом наступних чотирьох років способи вирощування не впливали на урожайність надземної маси і насіння, яка була в межах 31-45 т/га і 0,3-0,46 т/га відповідно. 6. Оптимальною площею живлення, яка забезпечила найвищу урожайність надземної маси є 70 30 см: у перший рік - 18,7 т/га (розсадний спосіб) і 16,2 т/га (безрозсадний); на третій рік – 37,5 та 35,4 т/га; на четвертий – 45,2 та 40,6 т/га; на п’ятий – 35,5 та 42,9 т/га; на шостий рік – 37,1 та 36,8 т/га. Урожайність насіння при цій площі живлення становила на другий рік 0,34 т/га, на третій – 0,36 т/га (розсадний спосіб) та 0,35 т/га (безрозсадний), на четвертий - відповідно 0,38 та 0,29 т/га, на п’ятий – 0,44 та 0,37 т/га і на шостий рік відповідно – 0,46 та 0,36 т/га. 7. Внесення мінеральних добрив не впливало на проходження фенологічних фаз розвитку рослин. Вегетаційний період їх тривав в середньому 157 днів (без добрив) та 155 днів (N180P180K180). На удобрених ділянках кількість стебел зростала від 2-3 шт. у перший рік до 50-70 шт. на п’ятий рік вирощування, висота рослин - від 78,7 до 151,0 см, діаметр куща – від 74,8 до 140,1 см. 8. При внесенні мінеральних добрив урожайність надземної маси у перший рік становила 13,9-19,5 т/га, на другий рік – 29,3-37,6 т/га та насіння – 0,30-0,42 т/га, на третій рік – 32,8-49,3 т/га та 0,39-0,45 т/га відповідно, на четвертий рік – 41,8-44,1 т/га та 0,24-0,30 т/га та, на шостий рік вирощування ці показники дорівнювали 33,0-41,1 т/га та 0,24-0,40 т/га. 9. Способи вирощування не впливали на якісні показники насіння, а чинили вплив площі живлення. Найбільш оптимальною схемою вирощування була 70 х 30 см. Маса 1000 насінин при цьому становила 0,56-0,80 г. Енергія проростання та схожість насіння відповідно становила 69 та 76 % (другий рік) і 75 та 80 % (шостий рік). Зі збільшенням площі живлення збільшувались фракції крупного ( 50-54 %) та дрібного (32-33 %) насіння (розсадний спосіб), 47 – 54 % крупного та 33 – 36 % дрібного – безрозсадний. 10. Із застосуванням мінеральних добрив підвищувалась маса 1000 насінин з 0,55 г (контроль) до 0,70 г (N180P180K180). При цьому підвищувалась енергія проростання з 40 до 61 % та схожість насіння відповідно - з 60 до 73 %. Норми добрив від N30P30K30 до N180P180K180 сприяли збільшенню виходу крупного насіння (з 54 до 61 %) та зменшенню виходу некондиційного (з 19 до 7 %). 11. Максимальний вихід ефірної олії спостерігався у фазу масового цвітіння. При розсадному способі вирощування за схемами 70 х 30 см та 70 х 40 см вихід ефірної олії становив відповідно1,28 та 1,58 % на а.с.м. та при безрозсадному за цими схемами відповідно 1,19 та 1,32 % на а.с.м. Внесення мінеральних добрив у нормі N30-90P30-90K30-90 сприяло збільшенню виходу ефірної олії у 3 – 3,6 раза. 12. Термін зберігання насіння негативно впливав на його посівні якості. В рік збирання енергія його проростання була в межах 62-67 %, схожість – 68-74 % (розсадний спосіб) та 53-66 % і 65-73 % (безрозсадний), а на п’ятий рік зберігання енергія проростання зменшувалась на 14-21 % (розсадний спосіб) та 5-10 % (безрозсадний), схожість насіння – відповідно на 11-19 % та 9-11 %. При безрозсадному способі вирощування насіння довше зберігає посівні якості. 13. Внесення мінеральні добрив впливало на якісні показники насіння в рік збирання: якщо енергія проростання на контролі становила 56 %, а схожість – 62 %, на удобрених ділянках ці показники зростали на 3-24 %. До третього року зберігання енергія проростання та схожість зменшувалась лише на 1 – 4 % на всіх варіантах, на п’ятий рік ці показники знижувались вже на 8 – 13 %. 14. Лофант ганусовий можна використовувати при консервуванні, додавати в компот як ароматну добавку та травосуміші. Суміш трав лофант ганусовий, меліса лікарська, м’ята перцева, календула, чабер отримала назву ”Закарпатський” і патент на фіточай (Д.п. № 47608А). 15. Розроблено технологію, де економічно вигідним є безрозсадний спосіб вирощування лофанту ганусового за схемою 70 х 30см. При цьому знижується собівартість продукції з 14,8 до 11,0 грн./ц надземної маси та з 142 до 100 грн./ц насіння і забезпечується економія 13,3 тис. МДж енергії, прибуток становить 40,2 тис. грн/га. Під лофант ганусовий рекомендуємо вносити мінеральні добрива нормою N30-90P30-90K30-90, яка забезпечує найвищу окупність і найменші затрати енергії. Прибуток при цьому становить 37,2 – 44,3 тис.грн/га, що на 3,0 – 10,1 тис.грн/га перевищує вирощування лофанту без застосування добрив. 16. Розроблено ДСТУ „Лофант ганусовий. Технологія вирощування. Загальні умови” та ДСТУ „Насіння лофанту ганусового. Сортові та посівні якості. Технічні умови”. Удосконалено методики селекції, насінництва та оцінки на ВОС. Створено новий сорт лофанту ганусового Початок. |