В дисертації викладено теоретичне обґрунтування й нове вирішення проблеми підвищення врожайності рослин овочевих культур, основане на взаємозв’язку між продуктивністю рослин і показниками родючості ґрунту за умови систематичного застосування добрив.
1. Для одержання високоякісних урожаїв рослин овочевих культур та відтворення і збереження родючості ґрунту на чорноземі типовому мало- гумусному важкосуглинковому в умовах зрошення необхідно:
вирощувати рослини овочевих культур в сівозмінах з обов’язковим насиченням багаторічними травами і культурами суцільного сіву – зерновими;
застосовувати в овоче-кормових сівозмінах органо-мінеральну систему удобрення (11,2 т гною + N68P64K60 – на 1 га сівозмінної площі), за якої необхідно вносити:
під томат – N120P120K90,
під капусту білоголову пізньостиглу – 40 т/га гною + N90P60K45,
буряк столовий доцільно вирощувати по післядії добрив, внесених під попередні культури сівозміни.
2. Використання вказаної системи удобрення забезпечує підвищення врожайності томата на 69 %, капусти білоголової пізньостиглої – на 67 %, буряка столового – на 42 %; сприяє накопиченню рослинами сухої речовини на 30-89 %, забезпечує підвищення біологічного і господарського врожаю та поглинання фотосинтетично активної радіації.
3. Систематичне застосування добрив суттєво не впливає на якість овочевої продукції, вона мала високі хімічні показники. Вміст нітратів в овочевій продукції (43-342 мг/кг) знаходився в межах допустимого рівня (60-1400 мг/кг сирої маси).
4. Систематичне внесення добрив оптимізує умови живлення рослин овочевих культур. Так, в період максимального поглинання елементів рослинами, вміст в орному шарі ґрунту нітратів підвищився на 8-46 мг/кг, рухомих форм фосфору – на 68-124, обмінного калію – на 42-97 мг/кг.
5. Удобрення є фактором, активізуючим фізіолого-біохімічні процеси у рослинах, зокрема, засвоєння основних елементів живлення. Вміст азоту, фосфору і калію підвищився як у вегетативних, так і продуктивних частинах рослин.
6. Сумісне внесення органічних і мінеральних добрив збільшило коефіцієнти використання поживних речовин з добрив, що призвело до росту їх виносу з урожаєм томата, капусти білоголової пізньостиглої і буряка столового, при вирощуванні їх в сівозміні.
7. Систематичне застосування добрив в сівозміні обумовлює позитивні зміни агрохімічних, агрофізичних, фізико-хімічних і мікробіологічних властивостей ґрунту.
Зокрема, це стосується збільшення в орному шарі рухомих її сполук: на 8-92 мг/кг легкогідролізованого азоту, на 48-156 мг/кг фосфору, на 34-73 мг/кг калію, порівняно з контролем.
Відмічено тенденцію припинення втрат гумусу, при збільшенні доз гною вище 30 т/га, відмічено позитивний баланс органічної речовини – 4,03 % в порівнянні з контролем 3,89 %.
Органо-мінеральна система удобрення зумовлює зростання в 1,5-2 рази целюлозолітичної активності чорнозему типового в порівнянні з неудобреним грунтом.
8. Необхідним, запобігаючим заходом деградаційних процесів в грунті являється гіпсування. При внесенні в грунт додаткового кальція у вигляді меліоранта (гіпс 5 т/га), величина відношення кальція до натрія розширилася з 0,9 до 3,1; в 2 рази зросла активність іонів Са2+, покращилися фізичні властивості і структура ґрунту.
9. Застосування органо-мінеральної системи удобрення є економічно доцільним заходом, який забезпечує 853-6902 грн/га чистого прибутку. Коефіцієнт біоенергетичної ефективності становить 1,17-8,6. |