Ушаков Владлен Михайлович. Урогенітальний хламідіоз великої рогатої худоби в господарствах півдня України: дисертація канд. вет. наук: 16.00.08 / Одеський держ. аграрний ун- т. - О., 2003.
Анотація до роботи:
Ушаков В.М. Урогенітальний хламідіоз великої рогатої худоби в господарствах півдня України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.08 – епізоотологія та інфекційні хвороби. Одеський державний аграрний університет, Одеса, 2003.
Проведеними дослідженнями встановлено, що хламідіоз великої рогатої худоби в південному регіоні України має більш широке поширення у порівнянні з фактичними статистичними даними ветеринарного обліку і звітності. У господарствах півдня України хламідіоз корів перебігає у трьох формах: типовій, стертій і безсимптомній. Характер патоморфологічних змін при урогенітальному хламідіозі у великої рогатої худоби залежить від форми перебігу хвороби. Гістоморфологічні зміни при цьому виявляються в легенях, печінці, середостінних лімфатичних вузлах, селезінці, нирках, слизових оболонках вульви, уретри і матки. Ефективність комплексного лікування корів з тривалою неплідністю хламідійної етіології фармазином-200, тетравітом, тимоліном і супозиторіями хламіциду складає 95,0%. Ефективність комплексного лікування з використанням егоцину L.A., тетравіту і тимоліну на 10,0% нижча (85,0%).
У дисертації теоретично і експериментально обґрунтовано перебіг, симптоматику, патоморфологічні і гістоморфологічні зміни при спонтанному урогенітальному хламідіозі великої рогатої худоби в господарствах Одеської, Миколаївської і Херсонської областей, удосконалено існуючі методи лікування хворих тварин, на підставі чого запропоновано систему профілактичних заходів.
В господарствах південних областей України в 1998 –2002 роках мали місце: низький вихід телят на 100 корів (в Миколаївській – 72,4 %; в Одеській – 72,8 % ; в Херсонській – 72,8 %); велика кількість неплідних корів (в Миколаївській – 8,94 %; в Одеській – 10,58 % ; в Херсонській – 8,14 %), абортів (в Миколаївській – 0,67 %; в Одеській – 0,38%; в Херсонській – 0,35%) і мертвонароджених телят (в Миколаївській – 1,56 %; в Одеській – 0,46 % ; в Херсонській – 0,24 %).
Епізоотична ситуація з хламідіозу великої рогатої худоби в господарствах південного регіону остаточно не вияснена з причини того, що на цю інфекцію обласні лабораторії ветеринарної медицини в 1998-2002 роках лабораторні дослідження проводили лише в окремих випадках і на недостатньому методичному рівні в зв’язку з відсутністю діагностикумів. Районні лабораторії ветеринарної медицини Миколаївської, Одеської і Херсонської областей взагалі лабораторних досліджень на хламідіоз не проводять.
Проведені нами лабораторні дослідження і повідомлення інших вчених України, які займались вивченням хламідіозу, вказують на широку циркуляцію хламідій серед великої рогатої худоби в господарствах півдня України.
У господарствах півдня України хламідіоз корів і нетелів перебігає у трьох формах: типовій, стертій і безсимптомній. Типова форма перебігу хламідіозу не відрізняється від описаної в літературі. Стерта форма перебігу хвороби характеризується перегулами, вагінітами, уретритами, цервіцитами і хронічними ендометритами. Безсимптомна форма перебігу хламідіозу у корів характеризується тривалою неплідністю і прихованими ендометритами й сальпінгітами, які виявляються лише при патологоанатомічному дослідженні вимушено забитих тварин.
Показники крові у великої рогатої худоби при спонтанному хламідіозі відрізняються від таких у здорових тварин: загальна кількість лейкоцитів, в тому числі паличкоядерних нейтрофілів і еозинофілів у хворих тварин достовірно вища ніж у здорових; кількість еритроцитів, базофілів, лімфоцитів і моноцитів у хворих тварин нижча у порівнянні з кількістю їх у здорових корів; кількість гемоглобіну і сегментоядерних нейтрофілів, як у хворих хламідіозом, так і у здорових корів, знаходиться на одному рівні.
Характер патоморфологічних змін при урогенітальному хламідіозі великої рогатої худоби залежить від форми перебігу хвороби: при типовому перебізі патоморфологічні зміни не відрізняються від описаних в літературі; при стертій формі у вимушено забитих корів і телиць виявляються патоморфологічні зміни, характерні для хронічного уретриту, цервіциту і ендометриту; при безсимптомній формі у вимушено забитих корів і телиць з тривалою неплідністю виявляються зміни характерні для прихованого ендометриту і сальпінгіту.
При спонтанному хламідіозі у корів гістоморфологічні зміни виявляються в легенях, печінці, середостінних лімфатичних вузлах, селезінці, нирках, слизових оболонках вульви, уретри і матки, що вказує на тяжке ураження хламідіями життєвоважливих органів, в тому числі урогенітального тракту.
Ефективність комплексного лікування корів з тривалою неплідністю хламідійної етіології фармазином – 200, тетравітом, тимоліном і супозиторіями хламіциду складає 95,0 %. Ефективність комплексного лікування з використанням егоцину L.A., тетравіту і тимоліну на 10,0 % нижча (85,0%).
