Анотація до роботи:
Кискін О.М. Урбаністичний хронотоп в постмодерністському романі («Чапаєв і пустота» В.Пелевіна, «Перверзія» Ю.Андруховича, «Безсмертя» М. Кундери)». – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.06 – теорія літератури. Інститут літератури ім. Тараса Шевченка НАН України. – Київ, 2006. Дане дослідження присвячене вивченню особливостей урбаністичного хронотопу в творчості В.Пелевіна, Ю.Андруховича, М.Кундери. Дослідження здійснено на матеріалі трьох романів, заявлених у заголовку. Характерними модифікаціями урбаністичного хронотопу в романі «Чапаєв і Пустота» В.Пелевіна є пустота та місто (Петербург та ін.); в романі «Перверзія» Ю.Андруховича карнавалізована Венеція та географічний хронотоп з домінантою України становлять своєрідний центр оповіді; у романі «Безсмертя» М.Кундери варіацією урбаністичного хронотопу є увічнені славетними майстрами міста та повсякдення, які, корелюючись, утворюють складну динаміку переходів одне в одного. Постмодерністський роман виявив стійку прихильність до хронотопу як форми художнього мислення. Вперше здійснена спроба синтезу теорії саме урбаністичного хронотопу у постмодерністському романі, наслідком чого стало окреслення деяких його властивостей, як-то: урбаністичний хронотоп постмодерністського роману тяжіє до синкретизації властивостей різних хронотопних моделей, зокрема, легко адаптує карнавальні хронотопи, хронотопи повсякдення та легендарного часу (міфологічного, епічного). |