Шевчук Сергій Вікторович. Ураження судин у хворих на системний червоний вовчак. : Дис... д-ра наук: 14.01.12 - 2008.
Анотація до роботи:
Шевчук С.В. Ураження судин у хворих на системний червоний вовчак. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.12 – ревматологія. – Національний науковий центр „Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеска” АМН України, Київ, 2008.
Дисертація присвячена вивченню поширеності та характеру дисліпідемій, ГГЦ, АФС і інших порушень в системі гемостазу, дослідження їх зв’язку з перебігом захворювання і станом серцево-судинної системи, оцінці їх патогенетичної ролі в формуванні судинної патології у хворих на СЧВ, виявленню найбільш несприятливих комбінацій факторів ризику та розробці підходів до фармакологічної корекції. Встановлено високу частоту клінічних маніфестацій та субклінічних уражень серцево-судинної системи у хворих на СЧВ. Встановлені основні варіанти порушень ліпідного обміну у хворих на СЧВ та вперше доведений вагомий вплив активності запального процесу на їх формування. Досліджено спектр розладів системи гемостазу у хворих на СЧВ і вперше встановлено, що порушення в системі гемостазу в більшості випадків носять комбінований характер, тісно корелюють з тяжкістю органних уражень та активністю захворювання, асоціюються з тромбоемболічними ускладненнями, порушенням функції ендотелію та виразністю атеросклеротичного ураження судин. Вперше вивчено поширеність та варіанти гіперреактивності тромбоцитів, тромбоцитопенічного синдрому у хворих на СЧВ та їх причетність до прогресування судинних уражень. Встановлено, що ГГЦ як і мутація Ц677Т по гену МТГФР є самостійними, незалежними від дисліпідемії факторами ризику розвитку серцево-судинних ушкоджень у хворих на СЧВ. Виявлені найбільш загрозливі поєднання метаболічних факторів ризику. Розроблені рекомендації щодо необхідності індивідуалізації схем лікування хворих на СЧВ з урахуванням профілю метаболічних факторів ризику.
У дисертації на основі комплексного дослідження „нових” та традиційних факторів ризику і їх поєднань у хворих на СЧВ вивчено патогенетичні механізми формування серцево-судинних уражень, сформульовано положення щодо адитивності поєднань цих факторів, визначені найбільш загрозливі з них, доведена необхідність диференційованої фармакотерапії в залежності від “набору” факторів ризику у конкретного хворого.
У хворих на СЧВ виявлено високу поширеність серцево-судинних уражень (ІХС-12,6%, ЦВЗ – 4,6%, ураження периферійних судин нижніх кінцівок - 4,6%, АГ -39%, німа ішемія – 36,9%, ТЕЛА – 1,3%, синдром Рейно – 48,6%, ураження клапанного апарату - 4,4%), яка переважає таку серед дорослого населення України працездатного віку в 2,3-6,2 рази, встановлено збільшення частки хворих з субклінічними формами атеросклеротичного ураження судин (зниження ЕЗВДПА у 65,7%, потовщення КІМ ЗСА у 52,7%, наявність АБ у 33,6%), а також структурно-функціональними змінами міокарда (зниження ФВ у 16,8%, порушення діастолічної функції міокарда у 45,5%), які мають тісний взаємозв’язок з віком, маркерами активності запального процесу та тяжкістю органних уражень.
Дисліпідемія мала місце у 55,4% хворих на СЧВ. Найбільш частими її варіантами були гіпертригліцеридемія (37,7%) та гіпоальфа-холестеринемія (34,6%), дещо рідше – збільшення рівня ХС в ЛПНЩ (30,8%) та гіперхолестеринемія (25,9%). Порушення ліпідного обміну слабко залежали від статі пацієнтів та тривалості захворювання (r=0,14-0,17), однак поглиблювались з віком і асоціювались з активністю запального процесу (r=0,20-0,35). Найвищі рівні прозапальних цитокінів та молекул адгезії реєструвались у осіб з комбінованими порушеннями обміну ліпідів, порівняно з хворими з ізольованими гіперхолестеринемією, гіпертригліцеридемією чи низьким рівнем альфа-холестерину.
Тип дисліпідемії відчутно впливав на виразність ендотеліальної дисфункції та змін структурно-функціонального стану серця. Гіпертригліцеридемія чи гіперхолестеринемія, порівняно з гіпоальфа-холестеринемією викликали більш значне падіння ЕЗВДПА, потовщення КІМ ЗСА, більшу виразність атеросклеротичного ураження судин, а також структурно-функціональні зміни міокарда у вигляді гіпертрофії, зниження ФВ та співвідношення Е/А. Максимальні ознаки ендотеліальної дисфункції, атеросклеротичного ураження судин та змін структурно-функціонального стану серця мали місце при поєднанні гіпертригліцеридемії з гіперхолестеринемією та гіперхолестеринемії, гіпертригліцеридемії і гіпоальфа-холестеринемії.
У 19, 8% хворих (10,5% - визначений, 9,2%- ймовірний) зареєстровано АФС, який є предиктором уражень серця та судин (артеріальні і венозні тромбози, ГПМК, ураження клапанного апарату) в осіб молодого віку. Ці ураження в групі хворих на СЧВ до 30 років склали 9-54,5%, проти 1-23,3% без АФС. Наявність АФС також асоціювалась з порушенням функції ендотелію (зниженням ЕЗВДПА) та виразністю атеросклеротичного ураження ЗСА і в меншій мірі з структурно-функціональною неповноцінністю міокарда. Високі рівні антитіл до бета-2-глікопротеїну 1 більш адекватно відображають тяжкість уражень судин та серця, ніж рівень антифосфофіліпідних антитіл.
Порушення в системі гемостазу виявлені у 79,6% хворих на СЧВ (гіперфібриногенемія - 53,6%, дефіцит протеїну С - 50,6%, ТАП - 56,0%, збільшення ПАІ-1 - 26,8%, дефіцит антитромбіну ІІІ - 23,2%, наявність РФМК - 42,3%, скорочення часу зсідання крові в тесті АЧТВ - 22%, причому у 63,6% вони носять комбінований характер і реєструються у 95% осіб з АФС. Зазначені розлади частіше виявляються у хворих з тяжкими органними ураженнями і асоціюються з високою активністю захворювання (r=0,20-0,45) та розвитком тромбоемболічних ускладнень, порушенням функції ендотелію та виразністю каротидного склерозу. При поєднанні двох порушень гемостазу тромбоемболічні ускладнення, ендотеліальна дисфункція та каротидний склероз мали місце відповідно у 36,4, 22,6, 17% хворих, а при комбінуванні трьох та більше - у 63,6, 51,2, 55,3%, відповідно.
Гіперреактивність тромбоцитів (посилення АДФ-, або адреналін-, або колаген-індукованої агрегації тромбоцитів) виявлена у 53,5% хворих, причому у 43% випадків вона асоціювалась з АФС, а у 57% існувала незалежно. Тісний зв’язок з розвитком серцево-судинних уражень і порушенням функції ендотелію, слабкий - з тяжкістю захворювання, активністю запального процесу, віковими і статевими чинниками і відсутність зв’язку з ліпідними факторами вказують на те, що гіперреактивність тромбоцитів є самостійним метаболічним фактором ризику серцево-судинних уражень.
Тромбоцитопенія мала місце у 10,5% хворих на СЧВ, тісно асоціювалась з порушенням функції ендотелію, виразністю атеросклеротичного ураження судин і не мала прямого відношення до темпів прогресування структурно-функціональних змін міокарда. Її формування слабко залежало від статі, віку пацієнтів, системної запальної реакції та порушень ліпідного обміну, однак тісно асоціювалось з наявністю АФС, а особливо - рівнями антитіл до кардіоліпіну та бета-2-глікопротеїну 1. Серед хворих з тромбоцитопенією зростала частка осіб з гіперреактивністю тромбоцитів (75% і 53,5%, відповідно), дефіцитом антитромбіну ІІІ (38,2% і 23,2%, відповідно) та ТАП (70,6% і 57,7%, відповідно).
Українська популяція хворих на СЧВ характеризується високою частотою (38,4%) ГГЦ, яка тісно асоціюється з віком, чоловічою статтю, тяжкістю захворювання та активністю запального процесу, однак не залежить від ліпідних факторів ризику. Причинами високої частоти ГГЦ у хворих на СЧВ є ураження нирок (люпус-гломерулонефрит) та генетичний поліморфізм Ц677Т в гені 5,10-МТГФР. ГГЦ має тісний зв’язок з розвитком дисфункції ендотелію (потовщенням КІМ ЗСА, зниженням ЕЗВДПА, наявністю АБ) і дещо менший - з порушеннями структурно-функціонального стану серця. Частка осіб зі зниженням ЕЗВДПА, потовщенням КІМ ЗСА, наявністю АБ на ЗСА, серед хворих з ГГЦ виявилась в 2,1 - 7,2 рази вищою.
Гомозиготи дикого типу (Ц677Ц) виявлені у 46,6%, гетерозиготи (Ц677Т) у 37,3%, а гомозиготи (Т677Т) за термолабільним варіантом ферменту у 16,1% хворих на СЧВ. Поліморфізм Т677Т гена МТГФР в більшій мірі асоціювався з ГГЦ, в меншій - з АФС, практично не залежав від дисліпідемії і є фактором ризику уражень серцево-судинної системи. Серед осіб з Ц677Т гетерозиготним варіантом мутації, а особливо з Т677Т гомозиготним її варіантом частка хворих з ІМ, стенокардією, інсультами, ТІА, венозними тромбозами, порушенням функції ендотелію та потовщенням КІМ ЗСА була в 1,6 - 4 рази вищою.
Встановлені відмінності в силі зв’язку між метаболічними факторами ризику та наявністю клінічно маніфестованої серцево-судинної патології. До групи факторів, які забезпечують найбільший вплив на розвиток серцево-судинних маніфестацій відносяться ліпідні фактори ризику (рівні ЗХС, ХС ЛПНЩ, ТГ), маркери запального процесу (ФНП-альфа), ГГЦ та АФС, до факторів з проміжним впливом - гіперреактивність тромбоцитів, гіперфібриногенемія, рівень клітинних молекул адгезії sVCAM-1 та L-селектину, і до групи з помірним впливом - рівень ХС ЛПВЩ, протеїну С, ТАП та генетичний поліморфізм по МТГФР.
За силою впливу на структурно-фукціональний стан судин (зниження ЕЗВДПА, потовщення КІМ ЗСА, наявність АБ на ЗСА) досліджені фактори розташувались наступним чином: ХС ЛПНЩ > ЗХС > ТГ > VCAM-1 > ГЦ > ТАП > бета-2-ГП-1 > ФНП-альфа > L-селектин > фібриноген > протеїн С > ХС ЛПВЩ > гіперреактивність тромбоцитів > мутація С677Т, виразність гіпертрофії міокарда ЛШ – ТГ > бета-2-ГП-1 > ХС ЛПНЩ > ФНП-альфа > ЗХС > ГЦ > VCAM-1 > фібриноген > ТАП > гіперреактивність тромбоцитів > протеїн С > L-селектин > мутація С677Т > ХС ЛПВЩ, порушення діастолічної та систолічної функції – ХС ЛПНЩ > ЗХС > ГЦ > ТГ > фібриноген > протеїн С > гіперреактивність тромбоцитів > ТАП > бета- 2-ГП-1 > VCAM-1 > мутація С677Т > ХС ЛПВЩ > L-селектин.
Комбінування факторів ризику у хворих на СЧВ супроводжується збільшенням частки осіб з судинними ураженнями та більш ранньою їх маніфестацією. При цьому, поєднання ГГЦ з порушеннями ліпідного обміну, а особливо з антифосфоліпідними антитілами, є найбільш вагомими предикторами підвищеного ризику розвитку серцево-судинних уражень. Поєднання ГГЦ та АФС забезпечує більш як двохразове зростання частоти ІМ та стенокардії та 20-разове - частоти ураження судин мозку, порівняно з комбінуванням лише ліпідних факторів ризику. У хворих з сполученням ГГЦ та АФС в 1,4 - 1,8 разів частіше зустрічались дисфункція ендотелію, потовщення КІМ ЗСА та наявність АБ, а в осіб з поєднанням ГГЦ та дисліпідемії частіше виявлялись гіпертрофія міокарда ЛШ, зниження скоротливої здатності міокарда та порушення діастолічної функції.
Призначення симвастатину в дозі 20 мг/добу у хворих на СЧВ упродовж 6 місяців лікування не лише зменшувало рівні ЗХС на 20%, ХС ЛПНЩ на 29% та збільшувало вміст ХС ЛПВЩ на 29%, але й знижувало виразність запального процесу, рівень клітинних молекул адгезії і позитивно впливало на структурно-функціональний стан судин.
Додаткове призначення фолієвої кислоти в дозі 5 мг/добу упродовж 6 місяців забезпечувало зниження рівня ГЦ в плазмі крові на 30%, sVCAM-1 на 24,5%, ІЛ-1 на 26,4%, ІЛ-6 на 27,3%, ФНП-альфа на 28,7% та на 34% покращувало рівень ЕЗВДПА, однак мало впливало на ліпідний спектр крові. Комбінування фолієвої кислоти (5 мг/добу) та симвастатину (20 мг/добу), в порівнянні з монотерапією цими препаратами більш істотно зменшувало вміст клітинних молекул адгезії та збільшувало рівень ЕЗВДПА на 42,6%, нормалізувало ліпідний спектр крові та зменшувало рівень ГЦ.
Включення до комплексу лікування хворих на СЧВ з АФС сулодексиду в дозі 500 мг/добу упродовж 6 місяців підвищувало ефективність патогенетичного лікування і забезпечувало не лише більш істотне зменшення серцево-судинних маніфестацій АФС, а також майже вдвічі знижувало кількість осіб з гіперреактивністю тромбоцитів, на 20,8% зменшувало рівень фібриногену та на 16% - 32,9% збільшувало АЧТЧ, рівень протеїну С та ТАП. Встановлена здатність сулодексиду позитивно впливати на функцію ендотелію, зменшувати прояви дисліпопротеїнемії та виразність протеїнурії.
Публікації автора:
Шевчук С.В.Порівняльна характеристика систем оцінки активності запального процесу у хворих на системний червоний вовчак, зв’язок з рівнем цитокінів в крові / С.В. Шевчук // Український ревматологічний журнал.-2005.-№2(20).- С.23-25.
Шевчук С.В. Рівень розчинного L-селектину (sCD62L) у пацієнтів із системним червоним вовчаком / С.В. Шевчук // Український ревматологічний журнал.-2006.-№1(23).- С.30-32.
Шевчук С.В.Активність фактора Віллебранда у хворих на системний червоний вовчак / С.В. Шевчук // Лікарська справа.-2006.-№5-6.-С.39-43.
Шевчук С.В. Рівень розчинної молекули адгезії судинних клітин (sVCAM) у хворих на системний червоний вовчак: зв’язок з активністю захворювання, дисфункцією ендотелію та атеросклерозом / С.В. Шевчук // Український ревматологічний журнал.-2006.-№2(24).- С.66-69.
Шевчук С.В.Частота та спектр серцево-судинної патології у хворих на системний червоний вовчак / С.В. Шевчук // Український ревматологічний журнал.-2006.-№4(26).- С.9-13.
Шевчук С.В. Серцево-судинна патологія у хворих на системний червоний вовчак. Зв’язок з тривалістю та важкістю перебігу захворювання / С.В. Шевчук // Вісник Вінницького національного медичного університету.-2007.-№11(2/1).- С.663-668.
Шевчук С.В. Зв’язок рівнів прозапальних цитокінів, фактора Віллебранда, молекул адгезії - sVCAM-1 та L-селектину (sCD62L) з порушенням функції ендотелію та станом каротидних артерій у хворих на СЧВ / С.В. Шевчук // Український медичний часопис.-2007.-№1/57.- С.97-101.
Шевчук С.В. Зв’язок рівнів прозапальних цитокінів, молекул адгезії - sVCAM-1 та L-селектину (sCD62L) з порушенням морфофункціонального стану серця у хворих на СЧВ / С.В.Шевчук // Український ревматологічний журнал.-2007.-№2(28).- С.44-48.
Шевчук С.В. Морфо-функціональний стан міокарду у хворих на СЧВ: вікові та статеві особливості / С.В. Шевчук // Український медичний часопис.-2007.-№4.(60).- С.84-90.
Шевчук С.В.Особливості порушення обміну ліпідів у хворих на системний червоний вовчак, зв’язок з важкістю захворювання / С.В. Шевчук // Український кардіологічний журнал.-2007.-№6.С.90-95.
Шевчук С.В. Зв’язок рівнів прозапальних цитокінів та клітинних молекул адгезії з ліпідним спектром крові хворих на СЧВ / С.В. Шевчук // Український кардіологічний журнал.-2007.-№4.С.50-55.
Шевчук С.В. Зв’язок дисфункції ендотелію та атеросклеротичних змін в каротидних артеріях з ліпідним спектром крові хворих на СЧВ / С.В. Шевчук // Український кардіологічний журнал.-2007.-№3.С.80-85.
Шевчук С.В. Зв’язок вираженості гіпертрофії міокарда лівого шлуночка та міокардіальної дисфункції з ліпідним спектром крові хворих на системний червоний вовчак С.В. Шевчук // Лікарська справа.- 2007.- №4.- С19-24.
Шевчук С.В.Поширеність антифосфоліпідного синдрому у хворих на СЧВ та його зв’язок з серцево-судинною патологією / С.В. Шевчук // Український ревматологічний журнал.-2007.-№4(30).- С.77-80.
Шевчук С.В.Стан адгезивно-агрегаційної функції тромбоцитів у хворих на системний червоний вовчак / С.В. Шевчук // Лікарська справа.- 2007.- №1-2.- С.27-32.
Шевчук С.В. Характеристика стану агрегаційної здатності тромбоцитів у хворих на системний червоний вовчак / С.В. Шевчук // Український ревматологічний журнал.-2007.-№3(29).- С.32-38.
Шевчук С.В. Зв’язок порушень в згортувальній, антизгортувальній та фібринолітичній ланках системи гемостазу з тромботичними ускладненнями та функцією ендотелію у хворих на СЧВ / С.В. Шевчук // Вісник Української медичної стоматологічної академії.-2007.-Т.7№4(20).-С.155-159.
Шевчук С.В. Особливості порушень функції ендотелію, атеросклеротичного ураження судин та морфофункціонального стану серця у хворих на системний червоний вовчак з антифосфоліпідним синдромом / С.В. Шевчук // Лікарська справа.-2007.-№7.-С.42-46.
Шевчук С.В.Тромбоцитопенія у хворих на СЧВ як фактор ризику тромботичних ускладнень. Зв’язок з важкістю та перебігом захворювання / С.В. Шевчук // Лікарська справа.-2007.- №8.-С36-41.
Шевчук С.В.Порушення системи гемостазу у хворих на СЧВ. Зв’язок з тяжкістю захворювання та розвитком антифосфоліпідного синдрому / С.В. Шевчук // Український кардіологічний журнал.-2008.-№2.-С.98-105.
Шевчук С.В. Гіперреактивність тромбоцитів у хворих на системний червоний вовчак як фактор ризику тромботичних ускладнень / С.В. Шевчук // Ліки України.-2008.-№4.-С28-32.
Шевчук С.В. Факторний та регресійний аналіз зв’язку окремих метаболічних факторів ризику з розвитком уражень серцево-судинної системи у хворих на системний червоний вовчак / С.В. Шевчук // Український кардіологічний журнал.-2008.-№3.-С.79-83.
Шевчук С.В. Метаболічні фактори ризику (дисліпідемія, гіпергомоцистеїнемія, гіперреактивність тромбоцитів, АФС, запальний процес) та їх поєднання, як детермінанти формування дисфункції ендотелію та порушень функціонального стану серця у хворих на системний червоний вовчак / С.В. Шевчук // Український кардіологічний журнал.-2008.-№5.-С.79-83.
Визначення концентрації гомоцистеїну в біологічних рідинах методом високоефективної рідинної хроматографії / О.О.Пентюк, О.В. Ільченко, С.В.Шевчук, І.І. Андрушко, О.П. Данченко // Медична хімія.- 2001. -№3. —С. 61—68. (Здобувачем особисто проведено клінічне дослідження, аналіз та узагальнення роботи, статистичну обробку результатів).
Шевчук С.В. Стан системи гемостазу у хворих на системний червоний вовчак / С.В.Шевчук, О.М.Савчук, Є.М. Краснобрижа // Буковинський медичний вісник.- 2005.-Т,9,№2.-с.265-267. (Здобувачем особисто проведено клінічне дослідження, аналіз та узагальнення роботи, статистичну обробку результатів).
Шевчук С.В. Функціональний стан ендотелію судин у хворих на системний червоний вовчак. Статеві та вікові особливості, зв’язок з тривалістю захворювання, індексом ушкодження та активністю запального процесу / С.В. Шевчук, М.А. Станіславчук // Лікарська справа.-2006.-№8.-С.39-44. (Здобувачем особисто проведено клінічне дослідження, аналіз та узагальнення роботи, статистичну обробку результатів).
Шевчук. С.В. Гіпергомоцистеїнемія у хворих на системний червоний вовчак як фактор ризику розвитку дисфункції ендотелію, атеросклеротичного ураження судин та порушень функціональної здатності міокарда / С.В. Шевчук, О.О. Пентюк // Український кардіологічний журнал.-2008.-№1.С.97-103. (Здобувачем особисто проведено клінічне дослідження, аналіз та узагальнення роботи, статистичну обробку результатів).
Шевчук. С.В. Зв’язок мутації Ц677T в гені 5,10-метилентетрагідрофолатредуктази у хворих на системний червоний вовчак з гіпергомоцистеїнемією, антифосфоліпідним синдромом та тромботичними ускладненнями / С.В. Шевчук, О.О. Пентюк // Український ревматологічний журнал.-2008.-№2.С.53-56. (Здобувачем особисто проведено клінічне дослідження, аналіз та узагальнення роботи, статистичну обробку результатів).
Коваленко В.М. Рівні ліпідів, гомоцистеїну та стан серцево-судинної системи у хворих на системний червоний вовчак та їх динаміка під впливом лікування / В. М.Коваленко, С.В.Шевчук // Український ревматологічний журнал.-2008.-№1(31).- С.62-66. (Здобувачем особисто проведено клінічне дослідження, аналіз та узагальнення роботи, статистичну обробку результатів).
Коваленко В.М. Застосування сулодексиду в комплексному лікуванні хворих на системний червоний вовчак з вторинним антифосфоліпідним синдромом / В. М.Коваленко, С.В.Шевчук // Проблеми екологі та медицини.- 2008.-№1-2.-С.8-14. (Здобувачем особисто визначено ідею дослідження, проведено лікування хворих, аналіз та узагальнення роботи, статистичну обробку результатів).
Коваленко В.М. Вплив патогенетичної терапії в поєднанні з симвастатином та фолієвою кислотою на тяжкість захворювання, активність запального процесу, стан серцево-судинної системи, рівень ліпідів і гомоцистеїну у хворих на СЧВ / В.М. Коваленко, С.В. Шевчук // Український ревматологічний журнал.-2008.-№3(31).- С.62-66. (Здобувачем особисто проведено клінічне дослідження, аналіз та узагальнення роботи, статистичну обробку результатів).
Шевчук С.В. Стан системи гемостазу у хворих на системний червоний вовчак з антифосфоліпідним синдромом / С.В. Шевчук, О.В. Гірницька // Матеріали ІX Українського біохімічного з’їзду, 24-27 жовтня 2006 р., Харків, 2006.-Т2.-С.132. (Здобувачем особисто проведено клінічне дослідження, аналіз та узагальнення роботи, статистичну обробку результатів).
Шевчук С.В. Морфофункціональний стан серця у хворих на СЧВ за даними ехокардіографії С.В. Шевчук // Сучасні аспекти діагностики та лікування в кардіології та ревматології: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конф., 7-8 грудня 2006.- Вінниця, 2006.-С.104-105.
Шевчук С.В. Частота серцево-судинної патології у хворих на системний червоний вовчак з антифосфоліпідним синдромом / С.В. Шевчук // Сучасні проблеми реабілітації інвалідів: матеріали Всеукр. Наук.-практ. Конф., 20-21 вересня 2007 р., - Вінниця, 2007.-С.256.
Шевчук С.В. Зв’язок гіпергомоцистеїнемії з порушенням функції ендотелію у хворих на системний червоний вовчак / С.В. Шевчук, О.В. Шевчук // Сучасні аспекти діагностики та лікування в кардіології та ревматології: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конф., 13-14 грудня 2007р..- Вінниця, 2007.-С.86. (Здобувачем особисто проведено клінічне дослідження, аналіз та узагальнення роботи, статистичну обробку результатів).
Shevchuk S.V. Endothelial dysfunction and circulating markers of endothelial damage in systemic lupus erythematosus / S.V. Shevchuk, M.A. Stanislavchuk, N.V Zaichko // Rheumatol.- 2005.- Vol.44, Suppl. 1.- P.140. (Здобувачем особисто проведено клінічне дослідження, аналіз та узагальнення роботи, статистичну обробку результатів).
Shevchuk S.V. Association between inflammatory markers and endothelial dysfunction in patients with systemic lupus erythematosus / S.V Shevchuk // Rheumatol.- 2007.- Vol.46, Suppl. 1.- P.i79.
Shevchuk S.V. Simvastatin reduce inflammation, disease activity, and improve endothelial function in systemic lupus erythematosus / S.V Shevchuk // Rheumatol.- 2008.- Vol.41, Suppl. 1.- P.96.
Пат. 60024 UA, А61ВА/145, А61Р3/02 Спосіб лікування системного червоного вовчака. Шевчук С.В., №2003010332; заявл.14.01.2003, опубл. 15.09.2003., Бюл.№9, 2003..
Пат. 60023 UA, А61Р9/00 Спосіб лікування системного червоного вовчака. Шевчук С.В., №2003010331; заявл.14.01.2003, опубл. 15.09.2003., Бюл.№9, 2003.
Пат. 60207 UA, А61В17/00, А61N1/10 Спосіб прогнозування розвитку тромбозів при антифосфоліпідному синдромі Шевчук С.В. №u2003031895; заявл.03.03.2003, опубл. 15.09.2003., Бюл.№9, 2003.
Пат. 34869 UA, МПК (2006) А61N 1/10 Спосіб діагностики ризику розвитку порушень морфофункціонального стану серця у хворих на системний червоний вовчак Шевчук С.В.; заявник Український державний НДІ реабілітації інвалідів №u200803772; заявл.25.03.2008, опубл. 26.08.2008., Бюл.№16, 2008.
Пат. 34003 UA, МПК (2006) А61N 1/10 А61В 17/00 Спосіб оцінки активності запального процесу при системному червоному вовчаку Шевчук С.В.; заявник Український державний НДІ реабілітації інвалідів №u200801789; заявл.11.02.2008, опубл. 25.07.2008., Бюл.№14, 2008.
Пат. 34490 UA, МПК (2006) G01N 33/49 А61В 5/15 Спосіб діагностики розвитку порушень системи гемостазу у хворих на системний червоний вовчак Шевчук С.В., №u200803774; Заявл.25.03.2008, опубл. 11.08.2008., Бюл.№15, 2008.
Пат. 34004 UA, МПК (2006) G01N 33/49 А61В 5/145 Спосіб діагностики тромбофілічного синдрому у хворих на системний червоний вовчак Шевчук С.В., №u200801793; Заявл.11.02.2008, опубл. 25.07.2008., Бюл.№14, 2008.
Пат. 34733 UA, МПК(2006) G01N33/49, А61В5/0215 Спосіб діагностики ризику розвитку атеросклерозу при системному червоному вовчаку Шевчук С.В., №u200801798; заявл.11.02.2008, опубл. 26.08.2008., Бюл.№16, 2008.
Пат.34732 UA, МПК(2006) А61N1/10, F61D17/00 Спосіб раннього виявлення атеросклерозу у хворих на системний червоний вовчак Шевчук С.В., №u200801795; заявл.11.02.2008, опубл. 26.08.2008., Бюл.№16. 2008.
Пат. 34491 UA, МПК(2006) G01N33/50 Спосіб прогнозування розвитку серцево-судинних уражень у хворих на системний червоний вовчак Шевчук С.В., №u200803775; заявл.25.03.2008, опубл. 11.08.2008., Бюл.№15, 2008.
Пат. 34489 UA, МПК (2006) А61N 1/10 Спосіб прогнозування ризику розвитку судинних уражень при системному червоному вовчаку Шевчук С.В., №u200803771; заявл.25.03.2008, опубл. 11.08.2008., Бюл.№15, 2008.
Пат. 35083 UA, МПК (2006) А61К31/00 Спосіб лікування системного червоного вовчака. Шевчук С.В., №u200805614, заявл.29.04.2008, опубл. 26.08.2008., Бюл.№16. 2008.
