Дисертаційне дослідження дало змогу обґрунтувати теоретико-методичні засади формування системи управлінського обліку виробничих витрат та розробити практичні рекомендації щодо удосконалення його методики з метою забезпечення достовірності показників собівартості геологорозвідувальних робіт, ефективності аналізу, бюджетування та управління господарською діяльністю підприємств нафтогазової геологорозвідки. Узагальнення результатів теоретичних і практичних досліджень дозволяє зробити такі висновки та пропозиції. 1. Облік витрат є основною складовою системи інформаційного забезпечення управління господарською діяльністю підприємства, яка під впливом розвитку соціально-економічних відносин пройшла шлях від комерційного до управлінського обліку, перетворившись на кібернетичну економічну систему, що має складну ієрархічну структуру, характеризується динамічністю, цілеспрямованістю, самоорганізацією та взаємозв’язком із зовнішнім середовищем. Розвиток обліку витрат у напряму цілісності полягає у підпорядкуванні елементів контролю, аналізу, планування та створенні нових елементів, якостей і властивостей системи, необхідність яких зумовлена розширенням інформаційних потреб управління. 2. Управлінський облік витрат використовує загальнонаукові та власні (специфічні) методи досліджень, інтегрує функції управління витратами та собівартістю. Його впровадження передбачає формування облікової, контрольної та аналітичної інформації у якісних, кількісних, вартісних показниках відповідно до потреб оперативного і тактичного управління, а також бюджетування, що забезпечує ефективне господарювання та стратегічний розвиток підприємства. 3. Результати аналізу теоретичних розробок з питань обліку витрат та калькулювання собівартості геологорозвідувальних робіт свідчать про невідповідність існуючих методичних матеріалів основним принципам ефективного управління. Через об’єктивні недоліки (нечітке або неправильне трактування термінів та невизначеність окремих пунктів для застосування на практиці) вони не можуть встановлювати основні засади організації управлінського обліку витрат геологорозвідувальних підприємств. Необхідно внести запропоновані в дисертаційній роботі зміни та доповнення до Методичних рекомендацій з формування собівартості геологорозвідувальних робіт стосовно уточнення об’єкту обліку витрат, їх класифікації, переліку калькуляційних статей, порядку розподілу непрямих витрат, обліку витрат майбутніх періодів. 4. Діюча практика обліку витрат на підприємствах нафтогазової геологорозвідки потребує вдосконалення, оскільки вона не забезпечує формування достовірної і аналітичної інформації про обсяг та структуру виробничих витрат відповідно до потреб калькулювання собівартості геологорозвідувальних робіт, комплексної оцінки ефективності використання виробничих ресурсів, оперативного регулювання та обґрунтованого планування господарської діяльності. Основними причинами цього є недосконалість структури облікових регістрів (їх інформація є детальною, але недостатньо систематизованою для потреб управління), неефективність діючої методики розподілу непрямих витрат, контролю за використанням ресурсів структурними підрозділами підприємств, застосування застарілих норм та нормативів витрат (розроблених ще у 80-х роках ХХ ст.), а також формування управлінської звітності про собівартість геологорозвідувальних робіт в основному у кошторисних, а не фактичних (облікових) показниках. 5. Модель управлінського обліку витрат в нафтогазовій геологорозвідці формується з урахуванням особливостей геологорозвідувального виробництва: стадійності та польових умов проведення робіт, індивідуальності об’єктів геологічних досліджень, їх віддаленості від баз виробничого обслуговування та експедицій, наявності непродуктивних витрат, впливу на виробництво важкопрогнозованих природно-геологічних, організаційно-економічних та інших факторів. Однією з особливостей сучасного стану геологорозвідувальної галузі через недостатнє її фінансування є необхідність реалізації інтенсивної форми розвитку, повне та раціональне використання існуючого потенціалу. Відповідно до цього, основними завданнями управлінського їх обліку є: виявлення внутрішніх джерел фінансування геологорозвідувальних робіт та резервів оптимізації структури їх собівартості; забезпечення раціонального використання ресурсів, скорочення тривалості виробничого циклу; формування інформаційного забезпечення ефективного аналізу витрат, їх нормування, бюджетування та управління виробничою діяльністю. 6. Важливою передумовою ефективної організації обліку витрат є їх науково обґрунтована класифікація. Виходячи з того, що визначення ознак класифікації та групування витрат здійснюється на основі принципів достатності, доцільності і практичності, з урахуванням галузевої специфіки виробництва запропоновано удосконалену класифікацію витрат досліджуваних підприємств, яка забезпечує пізнання їх сутності і передбачає необхідність розмежування в обліку витрат, пов’язаних із проведенням геологорозвідувальних та супутніх робіт, їх відображення за центрами витрат та центрами відповідальності, етапами, видами і методами геологорозвідувальних робіт та інше. Такий підхід забезпечує достовірність і аналітичність обліку, ефективність контролю за використанням ресурсів. 7. Основним принципом будови регістрів поточного обліку витрат геологорозвідувального підприємства є формування усієї необхідної інформації у зручній для користувача, наочній формі за структурними виробничими підрозділами і замовленнями у журналах-ордерах та її деталізація за центрами відповідальності – у аналітичних відомостях. Дослідивши інформаційні потреби управління виробничими витратами в нафтогазовій геологорозвідці, запропоновано схему кодування рахунку 23 “Виробництво” (передбачає організацію аналітичного обліку витрат на субрахунку 231 “Основне виробництво” за видами і методами геологорозвідувальних робіт в розрізі джерел фінансування та замовлень, на субрахунку 232 “Допоміжні виробництва” – за структурними підрозділами допоміжних виробництв), розроблено форми аналітичних відомостей, в яких інформація про використання ресурсів підприємства групується за економічними елементами, центрами відповідальності та об’єктами геологорозвідувальних робіт. При цьому забезпечується розмежування витрат на проведення безпосередньо геологорозвідувальних і супутніх робіт, достовірне визначення обсягу і структури непродуктивних витрат. 8. Методика калькулювання в нафтогазовій геологорозвідці повинна забезпечувати можливість визначення собівартості основної і супутньої продукції, враховуючи наявність зворотних матеріалів та технологічних втрат, великі обсяги незавершеного виробництва, тривалість та стадійність геологорозвідувального процесу. Вдосконалення діючої практики калькулювання собівартості в нафтогазовій геологорозвідці повинно здійснюватись в напрямі: визначення номенклатури калькуляційних статей, враховуючи особливості технологічного процесу, структуру виробничих витрат, методи їх аналізу та планування (групування витрат в калькуляційному листі за ознакою їх відношення до виробничого процесу з метою формування показників технологічної та повної виробничої собівартості геологорозвідувальних робіт; виділення в окремі статті витрати на транспортне обслуговування, ремонт основних засобів, інші послуги допоміжних виробництв, польове забезпечення та зворотні матеріали); використання позамовно-попередільного методу калькулювання собівартості; впровадження картки обліку витрат на проведення геологорозвідувальних робіт з метою визначення їх повної та проміжної виробничої собівартості (для розрахунку показника рентабельності при передачі замовнику частини виконаних робіт), забезпечення поточного контролю та факторного аналізу витрат. 9. Достовірність показників собівартості залежить від доцільності застосування обраних методів та баз розподілу непрямих витрат. Вибір баз розподілу, перш за все, повинен ґрунтуватись на функціональному зв’язку витрат з факторами виробництва, а методика розподілу – забезпечувати найточніші результати. Оскільки структура собівартості різних видів та методів геологорозвідувальних робіт, їх трудомісткість та матеріаломісткість можуть значно відрізнятись, оптимальною базою розподілу загальновиробничих витрат між об’єктами обліку є сума основних прямих витрат, пов’язаних із проведенням геологорозвідувальних робіт. Враховуючи специфіку допоміжного виробництва в нафтогазовій геологорозвідці, чисельність його підрозділів, при розподілі їх витрат доцільно використовувати методи одночасного розподілу та розподілу взаємних послуг. 10. Вдосконалення діючої практики бюджетування на підприємствах галузі передбачає формування бюджетів витрат за принципом контрольованості для кожного центру відповідальності, забезпечення їх гнучкості шляхом періодичного коригування планових показників, впровадження оперативного контролю та аналізу їх виконання. При цьому прогнозування виробничих витрат доцільно здійснювати на основі технологічного та регресійного методів. Використання останнього дозволить дослідити стохастичну залежність між витратами та факторами, що впливають на їх величину, описати форму та виявити тісноту зв’язку між ними. Для забезпечення найбільшої наочності інформації і зручності при аналізі відхилень показників форми бюджетів витрат повинні бути максимально наближені до запропонованих в дисертаційній роботі форм облікових регістрів. 11. В процесі дисертаційного дослідження встановлено значні відхилення фактичних показників витрат від нормативних та бюджетних, визначено структуру непродуктивних витрат геологорозвідувальних підприємств (пов’язаних із неефективним використанням робочого часу і обладнання, ліквідацією аварій і геологічних ускладнень у свердловинах та ін.). Використання запропонованого в роботі комплексного факторного аналізу виробничих витрат передбачає дослідження структури собівартості геологорозвідувальних робіт (в розрізі їх видів і методів) та оцінку ефективності використання ресурсів центрами відповідальності і геологорозвідувальним підприємством в цілому. Його впровадження забезпечить вищий рівень достовірності бюджетних і нормативних показників витрат, формування інформації, необхідної для проведення геолого-економічного аналізу. |