Відповідно до мети дисертаційної роботи і поставлених завдань проведене нами дослідження дозволило зробити наведені нижче висновки. 1. На основі аналізу теоретичних джерел і практичного стану управління ЗППО визначено, що післядипломна педагогічна освіта є цілісною соціально-педагогічною системою, що знаходиться в динамічному розвитку і має ознаки, притаманні системам такого роду. Структурно-організаційні особливості функціонування системи післядипломної освіти педагогічних та управлінських кадрів на сучасному етапі розвитку склалися як об’єктивна реальність в результаті становлення системи народної освіти, вимог, що висувались щодо якості педагогічної роботи та умов, в яких здійснювалася ця робота на всіх рівнях організації освіти. 2. Виокремлено дві групи проблем, безпосередньо пов’язаних з управлінням ЗППО. Загальні проблеми організації процесу діяльності ЗППО (1 група). Зазначена група містить визначення цілей і завдань цього процесу; забезпечення його нормативно-правової основи; розробку системи ефективного управління якістю в закладах післядипломної педагогічної освіти; виявлення основних учасників процесу управлінської діяльності закладів ППО та визначення їх ролей і методів взаємодії; організацію взаємодії учасників навчального процесу; здійснення моніторингу управлінського процесу; безперервне вдосконалення системи дидактичних матеріалів та методик їх використання; психологічну підготовку співробітників до впровадження інновацій тощо. До технологічних проблем управління освітніми процесами (2 група) віднесено: створення загальної інформаційно-аналітичної системи управління закладом післядипломної педагогічної освіти із використанням комп’ютерних технологій, яка б функціонувала згідно принципів управління та повністю охоплювала б діяльність закладу ЗППО; розробку та впровадження технологічного та організаційного забезпечення каналів доступу до інформації світового наукового та освітнього просторів; розробку та впровадження програмного забезпечення для підтримки управління навчальним процесом, у т.ч. дистанційною освітою; створення інформаційно-методичної системи для підтримки впровадження педагогічних та управлінських програмних засобів. 3. Визначено особливості інформатизації системи управління закладами післядипломної педагогічної освіти шляхом впровадження комп’ютерних технологій. З цією метою узагальнено наявні в ЗППО управлінські задачі і виділені управлінські підсистеми закладу ППО за напрямами діяльності. На основі проведення опитування управлінців різних рівнів закладів післядипломної педагогічної освіти виокремлені напрями управлінської діяльності, які потребують першочергового застосування комп’ютерних технологій. Розроблено вимоги до програмного забезпечення, яке має застосовуватись в управлінні закладом такого типу. 4. Виокремлення умов дієвості використання комп’ютерних технологій в управлінні навчальним закладом дозволило зробити висновок, що для ефективної реалізації управлінської діяльності із застосуванням комп’ютерних технологій в закладі ППО доцільно створити і впровадити автоматизовану систему управління закладом післядипломної педагогічної освіти. Встановлено, що потреби в автоматизованій системі управління соціально-педагогічних систем, до яких належить і ЗППО, це в першу чергу потреби, пов’язані з отриманням і обробкою інформації. 5. Доведено доцільність використання системного підходу до автоматизації управління і побудови прогностичної моделі управління закладом післядипломної педагогічної освіти із застосуванням комп’ютерних технологій. Виокремлено умови, потрібні для забезпечення системності організації управління закладами післядипломної педагогічної освіти. Сформульовано основні вимоги раціональної побудови та визначено складові частини запропонованої управлінської моделі для дієвого її використання в управлінській діяльності закладу післядипломної педагогічної освіти. Розроблені критерії оцінки ефективності функціонування такої системи. 6. Розгляд структури управління закладом післядипломної освіти як сукупності „чорних скринь” – її підсистем, дозволив запропонувати формалізовану структурну схему ЗППО. На основі розроблених автоматизованих робочих місць було створено автоматизовану систему управління, яка разом із формалізованою структурною схемою управління закладом ППО стала основою для розробки і впровадження прогностичної моделі комп’ютерного забезпечення управління освітнім закладом. 7. Розроблено технологію визначення доцільності впровадження нових програмних продуктів у діяльність закладу післядипломної педагогічної освіти. Вона полягає у виявленні відповідності програмного забезпечення сформульованим вимогам й оцінюванні ефективності його впровадження за розробленою факторно-критеріальною моделлю. 8. Проведений експеримент підтвердив гіпотезу про підвищення ефективності управління закладом післядипломної педагогічної освіти за умови впровадження прогностичної моделі управління ЗППО з використанням сучасних комп’ютерних технологій. 9. Запропоновано методику оцінки змін ефективності системи управління закладом післядипломної педагогічної освіти. Розроблено узагальнену факторно-критеріальну модель оцінки ефективності управління ЗППО із застосуванням комп’ютерних технологій, за допомогою якої виявлено значне підвищення ефективності управління закладом такого типу. Логічним завершенням дослідження є підготовка та надання науково-методичних рекомендацій керівникам ЗППО щодо впровадження прогностичної моделі управління закладом післядипломної педагогічної освіти із застосуванням комп’ютерних технологій в управління цими закладами. Використання керівниками запропонованих методичних рекомендацій дозволить реально запроваджувати систему автоматизованого управління з використанням комп’ютерних технологій у практику роботи ЗППО, підвищуючи ефективність їх роботи. Новий якісний етап розвитку післядипломної педагогічної освіти в Україні можливий лише за умови інтенсивного запровадження інформаційно-комп’ютерних технологій управління, в тому числі й з використанням положень цього дослідження. |