У дисертаційній роботі розроблено методичні принципи і запропоновано практичні рекомендації щодо вибору стратегії управління матеріальними запасами у виробництві з метою їх формування і ефективного використання на машинобудівних підприємствах одиничного та дрібносерійного типу виробництва, в умовах змінного попиту на продукцію. 1. Формування запасів відбувається під впливом факторів, які обумовлюють стабільність виробництва і характеризуються розбіжностями можливостей їх оцінки й обліку при плануванні матеріального забезпечення виробництва. У наукових публікаціях, присвячених методам визначення величини запасів, відзначається необхідність обліку окремих факторів, але їх системний аналіз і класифікації відсутні. Запропонована в дисертаційній роботі класифікація факторів, які визначають величину запасів, узагальнює вже відомі положення і доповнена новими, вплив яких в окремі періоди часу може бути суттєвим при формуванні необхідних обсягів запасів за їх видами. До складу найбільш значних за формою проявлення та силою впливу належать: попит на продукцію, форма власності, платіжні зобов'язання, облік яких дозволяє обґрунтувати й вірогідно оцінити їх вплив на результати функціонування виробничої системи в цілому. 2. Облік факторів, що виникають випадково і мають непрогнозований характер, але які безпосередньо впливають на формування запасів підприємства, становить особливу складність. Урахування таких факторів пропонується виконувати за допомогою системи коефіцієнтів, що дозволяють оцінити величину ризику можливого збільшення витрат, пов'язаних із поповненням і споживанням матеріалів на робочих місцях. Розроблено метод оцінки ризиків у системі матеріального забезпечення виробництва, що впливають на виникнення додаткових матеріальних витрат і кількісна оцінка яких дозволяє забезпечити ефективне планування величини запасів. 3. Сформульовано функції та конкретизовано особливості їх реалізації в системі управління виробничими запасами в умовах машинобудівної промисловості, які полягають у плануванні величини запасів на основі нормативів, організації і регулюванні їх використання, оперативному обліку і контролі на всіх стадіях виробничого процесу з метою мінімізації витрат по організації ресурсного забезпечення виробництва. Реалізація функцій управління виробничими запасами повинна враховувати, з одного боку, принцип мінімізації сукупних матеріальних витрат та, з іншого боку, забезпечувати дієвість і своєчасність управління запасами в умовах вибору одноразових або дрібнооптових постачань. 4. Досліджено економічні процеси споживання оборотних коштів на промислових підприємствах та виявлено негативні тенденції в їх формуванні і використанні, які полягають у нераціональних співвідношеннях структурних складових оборотних коштів, що призводить до відсутності необхідних фінансових ресурсів для забезпечення нормального функціонування виробництва. 5. На основі дослідження особливостей формування і використання виробничих запасів у сучасних умовах виробничо-господарської діяльності промислових підприємств сформульовано наукові принципи управління виробничими запасами, що враховують нестійкий ринковий попит і нестабільність виробництва. Критерієм ефективної організації забезпечення поточної потреби виробництва в запасах повинно бути своєчасне постачання матеріалів на робочі місця без утворення їх надлишків. Підприємство повинно мати можливість користуватися необхідною методичною базою з метою вибору оптимального способу формування запасів залежно від властивостей і характеру споживання матеріалів. Механізм планування виробничих запасів має забезпечувати своєчасний та об'єктивний облік факторів, що впливають на виникнення додаткових витрат, які пов'язані з формуванням і використанням матеріальних ресурсів. Застосування даних принципів забезпечить підвищення ефективності використання коштів, відвернених у виробничі запаси на промислових підприємствах, шляхом зниження сукупних матеріальних витрат, обумовлених впливом змінного попиту. 6. Удосконалено систему управління виробничими запасами на підприємствах машинобудівного комплексу зі складною технологічною структурою і багатономенклатурною продукцією з урахуванням перемінного попиту на продукцію, застосування якої дозволить забезпечити необхідну ефективність процесів формування і використання ресурсів підприємства за рахунок мінімізації сукупних матеріальних витрат. Досягнення необхідного результату забезпечується застосуванням двохваріантного методу планування залежно від вимог ефективності і необхідності зниження ризиків у формі вибору крупнооптових або дрібнооптових партій постачань. 7. Розроблено методику планування матеріального забезпечення виробництва, яка дозволяє на основі виявлення й оцінки додаткових витрат, що неминуче виникають у результаті придбання, доставки, збереження і підготовки матеріалів до використання у виробництві, здійснювати облік ризиків їх виникнення. Застосування системи розроблених спеціальних коефіцієнтів фінансових втрат за їх видами спрямовано на регулювання сукупної величини загальновиробничих витрат. 8. Сформульовано методичні основи визначення ефективності використання оборотних коштів з урахуванням їх структури, особливістю яких є можливість оцінки вибору способу постачання матеріалів і величини економії фінансових ресурсів підприємства. Визначено економічний результат від поліпшення використання оборотних коштів, у тому числі по окремих елементах, який отримано на підставі поточного регулювання виробництва і підвищення його ефективності. |