У дисертації здійснене теоретичне узагальнення і запропоноване нове вирішення наукової задачі, що полягає у розробці комплексної організаційної системи управління валютним ризиком в банківський діяльності на сучасному етапі розвитку банківської системи України. Визначені сутність, місце й роль валютного ризику в загальній системі ризиків, що супроводжують банківську діяльність в Україні в нинішній час. Зроблений ряд висновків і запропоновані до використання рекомендації теоретико-методологічного та науково-практичного характеру, що дозволяють уніфікувати, значно спростити й систематизувати процес управління валютним ризиком в управлінській діяльності банків України, а саме: 1. У результаті систематизації поглядів науковців уточнено визначення поняття ризику в банківській діяльності. Ризик в банківській діяльності представляє собою можливість того, що певні події, очікувані чи неочікувані, можуть спричинити негативний вплив на рівень капіталу або надходжень банку. На основі аналізу існуючих в економічній літературі класифікацій ризиків, які наводять вітчизняні та зарубіжні фахівці, визначено, що найбільш коректним є розподіл основних видів банківських ризиків на фінансові, функціональні та зовнішні (по відношенню до банку), що дозволяє побудувати систему управління ризиками в банку максимально ефективно, з урахуванням особливостей, притаманих ризикам, що входять до складу кожної з зазначених груп. 2. У результаті систематизації поглядів науковців на визначення поняття "валютний ризик", надано власне визначення валютного ризику, як ймовірності отримання грошових збитків або зменшення вартості активів та капіталу банку внаслідок несприятливих змін валютних курсів. Таке визначення, на погляд автора, найкраще відображає економічну сутність валютного ризику, тому що банк, який має відкриті валютні позиції, може отримати збитки від негативних змін валютних курсів за певний період часу навіть не проводячи валютних операцій протягом цього періоду. 3. Визначено, що двома основними факторами, що впливають на величину валютного ризику, на який наражаються суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності є експозиція до ризику, що є внутрішнім по відношенню до банку фактором та зміни валютних курсів, на які банківська установа або компанія безпосередньо впливати не може. 4. В результаті систематизації поглядів вітчизняних та зарубіжних фахівців на процес управління ризиками виділені наступні його чотири етапи: ідентифікація ризику – усвідомлення ризику, встановлення причин його виникнення та ризикових сфер; аналіз та оцінка ризику; контроль та мінімізація ризику – заходи, направлені на обмеження потенційного ризику та моніторинг – здійснення постійного нагляду за рівнем ризику. Саме послідовність здійснення вищенаведених етапів управління ризиками дозволяє побудувати процес управління валютним ризиком максимально ефективно. 5. Встановлено, що серед операцій банків з іноземною безпосередньо на величину валютного ризику впливають лише валютообмінні (конверсійні) операції. В той же час, за відсутності у вітчизняній практиці бухгалтерського обліку розподілу балансу на торгівельну і банківську книгу, будь-які операції в іноземній валюті можуть вплинути на величину відкритої валютної позиції, а отже на величину валютного ризику. 6. За результатами аналізу методів оцінки валютного ризику встановлено, що ефективна система оцінки валютного ризику може бути побудована шляхом розробки кожним банком власної моделі розрахунку ризикової вартості, що базується на одному з загальноприйнятих методів (метод історичного моделювання, метод дисперсії/коваріації або метод Монте-Карло), доповненою тестуванням на випадок виникнення кризових ситуацій (стрес-тестуванням). Така система дозволяє з високою точністю оцінити потенційні втрати банку в разі реалізації валютного ризику і є основою для започаткування системи контролю валютного ризику, направленою на його утримання в межах, затверджених керівництвом банку. 7. Визначено, що контроль валютного ризику та ризиків, що впливають на його величину здійснюється шляхом побудови системи контролю, основними елементами якої є інструменти та інформаційні системи, які використовуються керівництвом банку для вимірювання результатів діяльності, прийняття рішень і оцінки ефективності існуючих процесів. Процес контролю ризиків поділяється на наступні основні етапи: визначення правлінням банку максимально допустимої величини валютного ризику та ризиків, які мають безпосередній вплив на його розмір, визначення внутрішніх та зовнішніх загальнобанківських лімітів, а також здійснення контролю за дотриманням встановлених лімітів. 8. На основі дослідження сучасного світового досвіду, а також теоретичних розробок вітчизняних та зарубіжних фахівців, запропоновано власний підхід до побудови комплексної організаційної системи управління валютним ризиком в банках, що базується на відповідній організаційній структурі з чітко визначеним місцем керівних органів та підрозділів банку в процесі управління ризиками, і, зокрема, валютним ризиком, а також системі нормативних документів, яка цей процес регламентує. 9. На основі аналізу основних недоліків системи нагляду за валютним ризиком, яка на даний час використовується Національним банком України, запропоновані нові підходи до аналізу валютного ризику, впровадження яких дозволить зробити процес нагляду більш повним та ефективним. Визначено етапи аналізу валютного ризику, а також запропоновано перелік факторів, що мають використовуватись для кількісної оцінки величини валютного ризику, якості управління цим ризиком та визначення сукупного ризику і потенційного напряму його зміни у практиці виїзного нагляду. 10. На основі аналізу методів оцінки валютного ризику розроблений алгоритм впровадження розрахунку рівня валютного ризику та тенденцій його змін безвиїздним наглядом (на доповнення до контролю за дотриманням нормативів відкритої валютної позиції), що базується на впровадженні щоденного (щотижневого, щомісячного) розрахунку суми ризикової вартості відкритих валютних позицій за окремими банками та її співставленні з регулятивним капіталом цих банків. 11. З метою інтенсифікації процесу впровадження в практику нагляду на основі оцінки банківських ризиків та підвищення ефективності цього процесу, запропоновано створити в складі органів банківського нагляду НБУ підрозділ з оцінки ризиків банківської системи, в якому сконцентрувати фахівців з управління ризиками. Даний підрозділ буде також долучений до аналізу основних фінансових ризиків, притаманних банківській системі країни та тенденцій їх розвитку, зокрема валютного ризику та ризиків, що, в разі реалізації, вплинуть на його величину. 12. Запропонована схема аналізу доцільності використання різних видів деривативів в залежності від об'єкту хеджування та величини позицій, що підлягають хеджуванню, яка включає в себе оцінку валютного ризику, прийняття рішення щодо його хеджування, вибір інструментів хеджування, моніторинг хеджевої позиції, а також аналіз ефективності хеджування. Розроблена схема проведення операцій, за якою банки в Україні можуть проводити операції з клієнтами-юридичними особами на умовах "форвард" з метою хеджування валютного ризику, що виникає при здійсненні українськими компаніями експортно-імпортних операцій. На основі аналізу методів оцінки валютного ризику запропонована формула розрахунку рівня грошового забезпечення, який повинен підтримуватись з метою зниження валютного ризику банку. |