Анотація до роботи:

Перебийніс О.В. Управління транспортно-логістичними системами підприємств АПК. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами. – Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2005.

Дисертація присвячена удосконаленню механізму управління транспортно-логістичними системами підприємств АПК. Досліджені проблеми становлення транспортної логістики, уточнений її понятійно-категоріальний апарат. Обґрунтована доцільність формування транспортно-логістичних систем підприємств АПК. Визначена роль і вплив транспортного фактора на результативність виробничо-комерційної діяльності підприємств АПК та соціального розвитку села. Досліджені теоретичні аспекти формування і функціонування ринку транспортних послуг. Вивчені чинники формування вантажопотоків, рівня енергозабезпечення транспорту підприємств АПК. Обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення організаційно-економічного механізму функціонування транспорту в АПК.

Результатами дисертаційного дослідження є теоретичні узагальнення, обґрунтування методичних і практичних рекомендацій з удосконалення управління транспортно-логістичними системами підприємств АПК, на основі яких можна зробити наступні висновки.

1. Понятійно-категоріальний апарат транспортної логістики доцільно доповнити наступними категоріями: транспортні ресурси (людські, матеріальні, фінансові та інформаційні ресурси, що використовуються в транспортному процесі); транспортоємність продукції (витрати транспортних ресурсів на одиницю виробленої і реалізованої продукції); транспортний потенціал (обсяги транспортної роботи, що можуть бути виконані при нормативному використанні транспортних ресурсів підприємства за певний період); транспортна ефективність (відношення обсягу транспортних послуг до вартості використаних транспортних ресурсів); транспортний ефект (економія транспортних ресурсів, зменшення транспортної складової у структурі собівартості продукції); транспортно-логістичний менеджмент (сукупність функцій і методів управління, спрямованих на раціональне використання транспортних ресурсів); транспортно-логістичне підприємство АПК, функціями якого є транспортно-логістичне забезпечення аграрних, переробних та інших підприємств АПК.

2. Транспортно-логістична система – це сукупність суб’єктів транспортної логістики, що функціонують з метою оптимізації вантажопотоків у логістичних ланцюгах „постачання – виробництво – збут” за критерієм мінімуму логістичних витрат. Встановлено, що транспортно-логістична система включає підсистеми: транспортно-постачальницьку, транспортно-технологічну та транспортно-збутову.

3. В сільських районах Полтавської області зі щільністю автомобільних доріг 382 км/тис. км² порівняно з районами, що мають щільність доріг 258 км/тис. км², в розрахунку на одиницю сільськогосподарських угідь перевозиться вантажів більше на 17,2%, а валової продукції сільського господарства в аграрних підприємствах виробляється більше на 30,7%; в таких районах щільність сільського населення вища на 36,4%, середньомісячна оплата праці сільськогосподарських працівників більша на 20,4%, рівень зареєстрованого безробіття нижчий на 3,5%, кількість пенсіонерів в розрахунку на 1000 чол. населення менша на 5,8%. Поряд з цим, господарства, що розташовані ближче до районного центру, як правило, мають кращі результати діяльності, вищий рівень оплати праці персоналу.

4. Для використання транспорту підприємств АПК характерні наступні закономірності та тенденції: старіння рухомого складу та погіршення його технічного стану; зменшення застосування на перевезенні сільськогосподарських вантажів залученого транспорту; прискорене зростання цін на транспортні засоби та пальне порівняно з темпами збільшення цін на продукцію сільського господарства; питомі обсяги енерговитрат на виробництво сільськогосподарської продукції в розрахунку на 1 га прямо пропорційні питомим обсягам тракторних транспортних робіт та питомій вазі спожитого дизельного пального в структурі загального його використання; рентабельність виробництва продукції обернено пропорційна питомій вазі тракторних транспортних робіт у структурі загальних обсягів механізованих польових робіт та питомих витрат дизельного пального на вирощування сільськогосподарських культур.

5. В досліджуваних господарствах в структурі собівартості 1 ткм значна частина витрат припадає на нафтопродукти (45,6-58,2%). Для цін на пальне притаманні коливання, як сезонні (зростання цін перед збиранням врожаю сільськогосподарських культур), так і позасезонні (коливання світових цін на нафту, рівня експортного мита і обсягів квот Росії на експорт нафти, рівня поставок українського пального на експорт тощо).

6. Інтегральний показник рівня транспортного забезпечення підприємств АПК повинен враховувати рівень своєчасності перевезення вантажу (коефіцієнт вагомості 10 балів), повноту перевезень (9 балів), стану збереження вантажу (9 балів) та економічності перевезень (10 балів).

7. Місткість ринку транспортних послуг транспортних послуг певного регіону визначається обсягами транспортних послуг, що надаються місцевими транспортними підприємствами та інших регіонів, власними транспортними засобами інших підприємств і населення, а також обсягами транспортних послуг, не забезпечених внаслідок відсутності транспортних потужностей.

8. При визначенні резерву (страхового запасу) пального крім кількості транспортних засобів, їх середньоденного пробігу та середньої норми витрати пального слід також враховувати середньоквадратичне відхилення щоденної витрати пального.

9. Організаційно-економічний механізм транспортного забезпечення підприємств АПК повинен ґрунтуватися на засадах транспортної логістики і передбачати: мету (досягнення опрацьованої стратегії виробничо-комерційної діяльності підприємства); завдання, що випливають з мети; функції управління транспортним забезпеченням (визначення цілей, планування, організація взаємодії, мотивація, контроль); засоби формування організаційно-економічного механізму та інструментарій реалізації функціонування цього механізму.

Публікації автора:

У фахових виданнях:

1. Перебийніс О.В. Організаційно-економічні засади створення та функціонування транспортних обслуговуючих кооперативів // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. – 2001. – №5-6. – С. 92-93.

2. Перебийніс О.В. Інвестування розвитку аграрного транспорту та шляхової мережі: стан і перспективи // Формування ринкової економіки: Збірник наукових праць. – Спеціальний випуск: Удосконалення економічної роботи на сільськогосподарських підприємствах в умовах перехідної економіки. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 251-255.

3. Перебийніс О.В. Транспортно-логістичні системи аграрних підприємств // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2003. – №6. – С. 121-125

4. Перебийніс О.В. Управлінські, економічні та фінансові аспекти логістики // Вісник Харківського державного технічного університету сільського господарства: Економічні науки. Ринкова трансформація економіки АПК. – 2004. – Вип. 25. – С. 352-357.

5. Перебийніс О.В. Вплив транспортного фактора на розміри аграрних підприємств // Вісник ХНАУ. Серія „Економіка АПК і природокористування”. – 2004. – №8. – С. 271-274.

6. Перебийніс О.В. Методичні основи формування ринку транспортних послуг // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка: Економічні науки. Ринкова трансформація економіки АПК. – 2004. – Вип. 32. – С. 376-380.

В інших виданнях:

7. Перебийніс О.В. Методичні рекомендації з формування транспортно-логістичних систем в аграрних підприємствах. – Полтава: ПДАА, 2004. – 56 с.

8. Перебийніс О.В. Система показників використання пального на транспортних роботах // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Колективна монографія у двох томах. / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. – К.: ІАЕ, 2001. – Т.1 – С. 498-500.

9. Перебийніс О.В. Формування та реалізація вимог аграрного виробництва до енергоощадного транспортного обслуговування // Ринкова трансформація економіки АПК: Колективна монографія у чотирьох частинах. / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва.– К.: ІАЕ, 2002. – Ч.4. – С. 268-270.

10. Перебийніс О.В. Особливості формування і функціонування аграрних транспортно-логістичних систем // Ринок послуг комплексних транспортних систем та прикладні проблеми логістики: Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції. – К.: Автоекспо, 2002. – С. 210-213.

11. Перебийніс О.В. Нормативно-правове регулювання транспортного забезпечення сільського господарства // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції студентів, магістрів та аспірантів: У двох томах. – К.: ІАЕ УААН, 2003. – Т.1 – С. 357-359.

12. Перебийніс О.В. Створення та використання транспортно-логістичних систем в агропромисловому комплексі // Проблеми розвитку соціально-економічних систем: Матеріали науково-практичної конференції. – Полтава: ПІБ МНТУ, 2003. – С. 96-101.

13. Перебийніс О.В. Логістична структура управління виробничо-комерційною діяльністю аграрних підприємств // Удосконалення економічного механізму функціонування аграрних підприємств в умовах невизначеності: Збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції. – К.: КНЕУ, 2004. – С. 267-269.

14. Перебийніс О.В. Роль лізингу в оновленні транспорту аграрних підприємств // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Формування конкурентноздатності підприємств АПК в умовах ринкової трансформації економіки”. – Полтава: ПДАА, 2004. – С. 102-104.

15. Перебейнос А.В. Факторы производства и их роль в современной экономике // Организационно-экономические и экологические аспекты развития региона: Материалы научной конференции. – Великий Новгород, 2004. – Ч. ІІ. – С. 268-270.

16. Перебейнос А.В. Методические особенности оценки эффективности транспортно-логистической системы предприятия // Молодые ученые в научном обеспечении сельского хозяйства на современном этапе: Сборник научных трудов.– СПб., 2004. – Ч. ІІ – С. 86-89.