1. Фізичне виховання на Буковині впродовж ІІ половини ХІХ – перших десятиріч ХХ століття вирізняється складними процесами становлення й розвитку, що актуалізує його дослідження як соціально-педагогічного явища. Усі компоненти системи фізичного виховання школярів регіону (навчальні заклади, позашкільні установи, громадські культурно-освітні і спортивні товариства, сім'я) представлено як структурний компонент у системі освіти суспільства, отож їх підпорядковано до загальних принципів управління. Для його аналізу послуговувалися усталеним у сучасній науковій термінології терміном „управління” з притаманними йому компонентами й характеристиками.
Управління фізичним вихованням розглядаємо як складник науки управління, витоки якої слід шукати в античному світі. Особливо значущим визнаємо обов'язковість взаємозв'язку між вихованням як суспільним явищем і управлінням. На території СРСР наука управління фізичною культурою започатковується у 30-х роках ХХ століття. Її теоретичні й методичні основи проаналізовано в працях І. Нікіфорова, В. Польшанського, М. Бунчука та ін. В Україні кінця ХХ – початку ХХІ управління фізичною культурою і спортом розглядали О. Жданова, Т. Круцевич, М. Олійник. Організацію і технологію управління фізичною культурою та спортом у системі районного територіально-адміністративного утворення розглядали О. Горобенко, В. Куделко.
Визначаємо, що попри дослідження різних аспектів управлінської діяльності, системний аналіз управління фізичною культурою і спортом здійснено недостатньо; усе ще не розв'язані завдання організаційно-управлінської діяльності, не вивчено й творчі напрацювання з проблеми дослідження в історичній минувшині.
2. Простежено трансформацію соціальної практики фізичного виховання в особливий організаційний процес – впровадження гімнастики в зміст освіти школярів Буковини досліджуваного періоду. Увиразнено такі особливості цього процесу: по-перше, об'єктом впровадження є фізичне виховання як новий навчальний предмет; по-друге, впровадження започатковувало становлення системи фізичного виховання школярів краю; по-третє – хронологічно дослідження охоплює період, коли Буковина перебувала в складі Австро-Угорської (Австрійської) імперії.
Отже, адресатом впровадження фізичного виховання як нового предмету визначено систему освіти Буковини досліджуваного періоду, а суб'єктами – Міністерство віросповідань та освіти, Міністерство оборони, Крайову шкільну раду, повітові шкільні ради, місцеві шкільні ради, навчальні заклади.
Визначено та охарактеризовано чотири хронологічні етапи впровадження фізичного виховання як навчального предмета у зміст освіти краю і обґрунтовано механізм його впровадження як управлінського процесу: аналіз стану системи освіти школярів – адресата впровадження інновації; характеристика європейських тенденцій організації фізичного виховання школярів; нормативно-законодавче забезпечення; систематичний контроль за системою фізичного виховання школярів Буковини.
Систему освіти представлено за сформований адресат упровадження фізичного виховання і проаналізовано його стан та організацію в європейських країнах. Доведено, що виокремлені нами тенденції в реалізації фізичного виховання дітей та молоді в європейських країнах впливали на його впровадження у зміст освіти школярів краю, що розглянуто крізь призму освітніх законодавчих актів Австро-Угорської імперії та герцогства Буковина ІІ половини ХІХ – початку ХХ століття. Охарактеризовано особливості фізичного виховання молоді в контексті соціальних і освітніх очікувань його кожного „замовника”: соціум з первинними капіталістичними відносинами; армія; система освіти; родина. Загалом система освіти Буковини, і фізичне виховання зокрема, забезпечували підготовку цілих поколінь буковинців як вірнопідданих громадян монархії, здатних працювати на її процвітання й оборону.
3. Організаційній структурі управління системою фізичного виховання школярів регіону означеного періоду властивий лінійний характер, відсутність спеціалізованих підрозділів, які б напрацьовували конкретні управлінські рішення. З уведенням до посадового розпорядку Крайової шкільної ради посади інспектора гімнастики організаційна структура набуває ознак функціональної, проте елементарної. Управління системою фізичного виховання за тодішніх умов здійснюється державою та громадськими організаціями. Зміст їхньої діяльності за притаманними їм цілями і напрямами аналогічний. Водночас громадські органи ураховували місцеві особливості, національні традиції тощо. Визначено причини гальмування ухвали та реалізації рішень, а саме: тривалість передачі та одержання інформації.
Враховуючи період дослідження, виокремлено основні функції управління фізичним вихованням школярів регіону: організацію, планування, мотивацію, контроль та ін. До специфічних нами віднесено пропаганду здорового способу життя; підготовку кадрів; зведення спортивних споруд; проведення масових заходів; медичний контроль.
4. У сучасних умовах підлягають творчому використанню низка управлінських рішень досліджуваного періоду задля досягнення ефективності системи фізичного виховання школярів:
утілення індивідуалізації та диференціації змісту й обсягу навантаження з урахуванням особистісних потреб і можливостей учнів, їхнього віку і статі; наступність між усіма ланками освіти та ін.;
домінування альтернатив „зростання” і „поєднання” як етапів планування фізичного виховання школярів в умовах функціонування різних типів сучасних освітніх закладів;
посилення впливу громадських органів управління на систему фізичного виховання сучасної молоді;
організація систематичної пропаганди здорового способу життя за допомогою сучасних засобів масової інформації: Інтернет, телебачення, рекламні носії: біг-борди, флаєри, листівки, кліпи, рекламні заставки та ін.
Здійснене дослідження не вичерпує актуальності інших аспектів порушеної проблеми. Доцільним для подальшого вивчення розглядаємо підготовку вчителів і тренерів у регіоні за досліджуваного періоду; діяльність спортивних товариств Буковини періоду Австро-Угорщини та королівської Румунії. |