У дисертаційній роботі зроблено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо вдосконалення теоретико-методичних і практичних рекомендацій з управління ринковою вартістю машинобудівного підприємства на основі поєднання процесного і цілеорієнтованого підходів. Загальні висновки такі: 1. Аргументовано, що подальша розбудова ринкових відносин в Україні неможлива без удосконалення тих ринкових інститутів, які регулюють залучення капіталу у галузі з вищою ефективністю. Розвиток фондового ринку потребує оволодіння вітчизняним менеджментом сучасними інструментами управління, які давали б змогу залучати акціонерний капітал, що збільшувало б ресурсні можливості вітчизняних підприємств, створюючи передумови для підвищення їх конкурентоспроможності. Зазначено, що одним із таких інструментів є концепція Value Based Management, однак особливості перехідного періоду зумовлюють потребу в її адаптації до вітчизняної практики менеджменту. 2. Діалектико-гносеологічним дослідженням концепції VBM з’ясовано її основні складові і умови застосування. Логічно доведено, що ефективність реалізації концепції Value Based Management у практиці вітчизняного менеджменту може бути забезпечена дотриманням принципів цілеспрямованості, структурування і взаємопов’язаності, комплексності, адаптивності, забезпечення валентності мотивацій менеджменту за всіма рівнями управління в розрізі основних і підтримуючих процесів та в контексті завдань зростання ринкової вартості підприємства. 3. Аналіз публікацій зарубіжних і вітчизняних науковців з питань управління ринковою вартістю дав змогу виділити значну кількість чинників, які впливають на її динаміку. Їх систематизація показала, що вони ґрунтуються на фінансовому та інтелектуальному капіталі компанії, її фінансовій стійкості (надійності), окреслюються її динамічними можливостями. Зазначено, що управління ринковою вартістю має охоплювати два взаємопов’язаних процеси – стратегічне управління, основу якого складають інноваційно-інвестиційні рішення, і поточне – спрямоване на вдосконалення здійснюваних бізнес-процесів. 4. На основі дослідження особливостей становлення вітчизняного корпоративного сектору логічно доведено, що в Україні створена недостатньо ефективна модель корпоративного управління, яка не дає змоги реалізувати політику структурних змін в економіці і підвищити її конкурентоспроможність. Аналіз інституцій, що формують різні моделі корпоративного управління у країнах із розвиненою ринковою економікою, дав змогу виділити ті з них, які забезпечують суспільну ефективність базових моделей. Підкреслено, що інституції повинні формувати і структурувати за економічними рівнями мотиви менеджерів до нарощування ринкової вартості керованих ними підприємств. 5. Важливими складовими ефективного управління господарською діяльністю, які забезпечують виконання поставлених завдань, є цілеорієнтовані методи мотивації персоналу. Аргументовано, що для забезпечення єдності дій менеджерів усіх рівнів управління у реалізації стратегічних цілей власників бізнесу доцільно використовувати систему збалансованих показників, адаптувавши її основні положення до завдань зростання ринкової вартості підприємства. Зазначено, що успішне використання цілеорієнтованих методів управління ринковою вартістю потребує адекватної стратегічним цілям системи оцінювання досягнутих результатів. 5. Структурно-сутнісний аналіз методів оцінювання вартості підприємств показав, що для реалізації завдань управління зростанням їх ринкової вартості слід надавати перевагу доходному підходу, в межах якого використовувати методи дисконтування вільних грошових потоків і економічного прибутку, встановлюючи планові горизонти, адекватні рівню стабільності ринкового середовища. Це дасть змогу не лише оцінювати поточну вартість підприємства, а й обґрунтовувати відбір бізнес-проектів, що можуть бути основою зростання його ринкової ціни. 6. Дослідження діяльності підприємств машинобудування Хмельницької області у динаміці показало їх низьку здатність до нарощування своєї ринкової вартості. Встановлено, що причиною цього є низька інноваційна активність і переважно відтворювальна структура інвестицій, а також недостатня увага до розвитку і ефективного використання інтелектуального капіталу підприємств. Останнє проявляється у спрощеній системі мотивації і стимулювання інтелектуальної праці. Логічно доведено, що для підвищення ефективності використання інтелектуального капіталу важливо, щоб мотивація персоналу ґрунтувалася на динамічних мотиваторах і забезпечувала диференційований підхід до оцінки зробленого кожним працівником. Наголошено, що без чіткої об’єктивації мотиваційних чинників у розрізі стратегічних цілей підприємства завдання управління зростанням його ринкової вартості не може бути вирішеним. 7. Залежно від стратегічних цілей, які визначаються власниками бізнесу, а також особливостей бізнес-середовища, концепція управління ринковою вартістю може охоплювати різний методичний інструментарій. З урахуванням цього сформовано інструментальне наповнення системи ціннісноорієнтованого управління підприємством для цілей підготовки до продажу і управління розвитком. 8. З метою підвищення ефективності функціонування виробничих підприємств корпоративного сектору розроблено систему управління ринковою вартістю підприємства на основі поєднання процесного і цілеорієнтованого підходів, яка охоплює стратегічну і поточну складові і дає змогу алгоритмізувати обґрунтування і реалізацію відповідних управлінських рішень. В цьому контексті конкретизовано чинники, що формують ринкову вартість машинобудівного підприємства в розрізі найважливіших бізнес-процесів і окреслено методичні підходи до формування сукупності планово-контрольних показників для управління вдосконаленням виділених бізнес-процесів, що дає змогу підвищити рівень керованості цими процесами |
