Анотація до роботи:

Молнар Олександр Сергійович. Управління розвитком туристично-рекреаційного комплексу регіону (на прикладі Закарпатської області). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – Організація управління, планування і регулювання економікою. – Ужгородський національний університет, Ужгород, 2006.

Дисертаційна робота присвячена теоретико-методичному та практичному дослідженню основних напрямів управління розвитком туристично-рекреаційного комплексу та стимулювання його ефективного інвестиційного забезпечення в регіонах України. З позиції системного підходу у роботі здійснено аналіз сутності туризму та туристично-рекреаційного комплексу регіону, визначено мету туристично-рекреаційної діяльності, згруповано важелі державного регулювання розвитку ТРК.

У роботі розроблено та запропоновано ряд адаптованих рекомендацій стосовно України у дослідженні, організації й управлінні ринком туристично-рекреаційних послуг, а також запропонована методика діагностики розвитку ТРК на регіональному рівні. Проведено комплексний аналіз існуючих підходів до формування науково-прикладних аспектів здійснення рекреаційного зонування. Пропонується алгоритм моделювання державного управління інвестиційними процесами в ТРК на регіональному рівні.

1. Актуальною проблемою сучасної економічної науки є з'ясування категоріального апарату загалом, і у туристично-рекреаційному комплексі зокрема. Пропонується визначати:

туристично-рекреаційний комплекс (ТРК) як галузь економіки, що включає суб’єкти господарювання туристично-рекреаційної сфери, суміжні та обслуговуючі їх підприємства інфраструктури, які мають тісні виробничо-господарські зв’язки, спільно використовують економічні ресурси з метою задоволення різноманітних пізнавальних, культурних, оздоровчих потреб споживачів;

туризм як подорож, що передбачає досягнення визначених цілей. Цілі в даному випадку є багатовекторними: активний відпочинок, участь в ділових, наукових та культурних зустрічах, спортивний, оздоровчий, виховний, релігійний, екологічний, історичний, літературно-художній, навчальний, пов’язаний із задоволенням спеціалізованих інтересів тощо.

Метою туристично-рекреаційної діяльності є надання послуг, які задовольняють потреби населення у відтворенні трудового потенціалу, а комплекс туристично-рекреаційних послуг, необхідних для задоволення потреб туриста під час подорожі, формує специфічний результат діяльності – туристично-рекреаційний продукт.

2. Механізм державного регулювання розвитку туристично-рекреаційного комплексу (ТРК) включає:

БЛОК 1. Фінансово-економічні важелі спрямовані на створення сприятливого кредитного середовища (складові - система мікрокредитування; пільгове кредитування; державне субсидіювання; лізинг; тренінги з фінансово-кредитних питань для працівників сфери туризму);

БЛОК 2. Організаційні (складові - стратегічне планування; підтримка зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів туристичної сфери; наукові дослідження ринку туристично-рекреаційних послуг; охорона туристичних ресурсів; гарантування захисту та безпеки туристів; контроль за якістю послуг; кадрове забезпечення );

БЛОК 3. Правові важелі передбачають створення сприятливого нормативно-правового поля для всіх суб’єктів туристичного господарювання та загальну організацію і правову регламентацію туристичної діяльності,

БЛОК 4. Інформаційно-аналітичні важелі (складові – розробка іміджевої туристичної стратегії; маркетингова та наукова діяльність; інформаційно-довідкова діяльність).

3. Узагальнюючи проведений ретроспективний аналіз світового досвіду в дослідженні, організації й управлінні ринком туристично-рекреаційних послуг можна запропонувати низку рекомендацій, адаптованих стосовно України. Зокрема, доцільно було б: сприяти всесторонньому розвиткові міжнародного туризму; привести у відповідність до світового рівня транспортну інфраструктуру і готельну базу та підвищити якість обслуговування туристів і рекреантів; встановити відповідність між ціною та якістю туристичного продукту; запровадити інвестиційні кредити; запобігати спекуляції землею, здійснювати архітектурний, санітарно-гігієнічний та екологічний нагляд; провести глобальну інвентаризацію та паспортизацію земельних (в тому числі рекреаційних) ділянок та зон.

4. Діагностика ТРК включає не тільки аналіз стану ТРК Закарпаття, а й виявлення причин, детермінантів, що зумовлюють цей стан. Під час проведення діагностики слід здійснювати кількісну і якісну оцінку стану ТРК, зв’язків цієї системи та умов, в яких вона функціонує. Для отримання достовірних діагностичних характеристик обов’язковим є врахування певних умов: по-перше, поєднання структурного та динамічного аналізів (вивчення ретроспективних тенденцій і особливостей розвитку ТРК Закарпаття); по-друге, проведення діагностики внутрішнього та зовнішнього середовища з використанням SWOT- аналізу (вивчення сильних та слабких сторін об’єкта). Застосування такого методичного підходу дало можливість об’єктивно оцінити потенціал зростання ТРК, виявити ієрархію проблем розвитку та зробити вірний вибір його стратегічної орієнтації.

5. Стратегія зонування повинна включати такі етапи:

Етап 1. Формування стратегії зонування рекреаційних територій, яка ґрунтується на принципах врахування особливостей державної туристично-рекреаційної політики та основних положеннях щодо розвитку різних видів туристично-рекреаційної діяльності в межах конкретного регіону. Основні принципи: стратегічне планування; визначення стратегічних орієнтирів; побудова ієрархії взаємозв’язків; контроль і об’єктивна оцінка результатів; єдність цілей і завдань; комплексність; системність розвитку ТРК.

Етап 2. Розробка критеріїв зонування – використання рекреаційних ресурсів як основи формування рекреаційних районів, що визначає їх спеціалізацію; величина надходжень у бюджети різних рівнів; рівень розвитку рекреаційної інфраструктури; питома вага зайнятих у рекреаційному господарстві у загальній кількості працюючого населення; рівень кооперування рекреаційної галузі з іншими галузями господарства; рівень екологічної безпеки території; рівень задоволення потреб населення в рекреаційних послугах.

Етап 3. Розробка методики зонування, що включає: комплексну соціально-економічну характеристику регіону (області); діагностику стану туристично-рекреаційного комплексу регіону; підсумкову оцінку стартових можливостей та загроз зонування рекреаційних територій регіону; розробку імовірних економічних моделей розвитку ТРК регіону після проведення зонування рекреаційних територій; вибір найбільш прийнятної стратегії – економічної моделі розвитку ТРК регіону, визначення стратегічних цілей, пріоритетів, встановлення стратегічних параметрів соціально-економічного розвитку регіону після зонування рекреаційних територій; визначення стратегічних цілей і завдань необхідних для реалізації економічної моделі і типу стратегії зонування рекреаційних територій, обраної для даного регіону.

Етап 4. Безпосереднє здійснення рекреаційного зонування регіону.

6. В процесі дослідження виявлено слабкі та сильні сторони ТРК Закарпаття.

До сильних відноситься: наявність рекреаційних територій; наявність мінеральних вод; розширення мережі природно-заповідного фонду; привабливі природні умови; інтенсифікація туристичної діяльності, зростання потоків іноземних туристів; наявність мережі санаторіїв; проведення масштабного капітального ремонту закладів рекреаційної сфери.

До слабких сторін відноситься: несанкціонована вирубка лісів; значне забруднення річок; ріст забруднення вихлопними газами; низький рівень розвитку туристичної інфраструктури; незадовільний стан пам’яток культури, архітектури, історії; невідповідність якості рекреаційних послуг міжнародним стандартам.

7. Органам державної виконавчої влади Закарпатської області серед напрямів регіонального інвестиційного менеджменту особливу увагу слід звернути на отримання економічного, соціального та екологічного ефекту від залучення інвестицій. Це може бути досягнуто шляхом координування напрямів інвестиційної діяльності в розрізі сфер економіки. Координування напрямів інвестиційного забезпечення в ТРК як комплексна проблема включає дослідження, мобілізацію та раціональне й ефективне використання інвестиційного потенціалу ТРК, розробку науково обґрунтованої методики диференціації інвестиційних ресурсів для досягнення стратегічної мети інвестування, забезпечення практичної реалізації інвестиційних проектів різного розміру, спрямованості і масштабу та отримання комерційного і соціального ефектів від вкладеного капіталу. В роботі сформульовано завдання і основні принципи здійснення координування напрямів інвестиційного забезпечення в ТРК.

8. Невід’ємною складовою механізму координування напрямів інвестиційного забезпечення в ТРК є задіяння важелів управління інвестиційними процесами за критерієм ефективності. Управління інвестиційними процесами в ТРК за критерієм ефективності як на рівні держави, так і на регіональному рівні – це процес, який передбачає стратегічне, тактичне й оперативне планування, дієві організаційні і мотиваційні заходи та постійний контроль за реалізацією прийнятих управлінських рішень з урахуванням конкретної ситуації.

9. Моделювання державного управління інвестиційними процесами в ТРК на регіональному рівні доцільно здійснювати за алгоритмом: обґрунтування пріоритетності залучення інвестицій у ТРК; вивчення чинників інвестиційної привабливості та напрямів діяльності в ТРК; формулювання мети залучення інвестицій (випливає із процесу стратегічного планування); визначення основної групи ресурсів, що використовуються в інвестиційному процесі; визначення основних видів туристично-рекреаційного продукту; прогнозування результатів, які можуть бути отримані внаслідок впровадження інвестиційних проектів у ТРК.

Публікації автора:

Публікації у фахових виданнях

1. Молнар О.С. Вплив рекреації на вирішення проблеми зайнятості //Соціально-економічні дослідження в перехідний період. – Львів, 2000. – Вип. 19. – С. 495-501.

2. Бібен І.І., Молнар О.С. Інтеграційні процеси в регіоні. //Україна в 21 столітті: концепції та моделі економічного розвитку: V Міжнар. конгрес українських економістів. – Львів, 2000. – ЧІ. – С. 359-362.

Особистий внесок автора: з’ясовано форми інтеграції ТРК з господарськими структурами регіону.

3. Важинський Ф.А., Молнар О.С. До питання про активізацію інвестиційної діяльності в Україні //Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Податкова та фінансово-кредитна політика держави і механізми її реалізації в регіонах України. – Львів, 2001. – Вип. 24. – С. 484-491.

Особистий внесок автора: визначено основні напрями та джерела залучення інвестицій в ТРК.

4. Важинський Ф.А., Молнар О.С. Методи підвищення ефективності діяльності підприємства //Стратегія розвитку Закарпаття: еколого-економічні та соціальні моделі: Мат. наук.-практ. конф. – Ужгород, 2001. – С. 226-232.

Особистий внесок автора: обґрунтовано методи реалізації цілей економічної стратегії розвитку рекреаційного підприємництва.

5. Важинський Ф.А., Молнар О.С., Гуменюк Ю.П. Сутність і класифікація інновацій //Вісн. Львівської комерц. академії. – Серія економічна. – Львів, 2002. – Вип. 13. – С. 152-156.

Особистий внесок автора: здійснено класифікацію інновацій за певними критеріальними ознаками.

6. Важинський Ф.А., Молнар О.С. Техніко-технологічне оновлення виробництва як основа інноваційного розвитку підприємства //Наук. вісн. Ужгородського університету. – Серія „Економіка”. – Ужгород, 2003. – Вип. 14. – С. 172-176.

Особистий внесок автора: визначенно шляхи вдосконалення інвестиційної діяльності.

7. Молнар О.С. SWOT аналіз розвитку туризму та рекреації Закарпатської області //Науковий вісник Ужгородського університету. – Серія „Економіка”. – Ужгород, 2005. – Вип. 18. – С. 78-83.

8. Молнар О.С. Критерії та чинники впливу держави на розвиток туристично-рекреаційного комплексу регіону // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Моніторинг соц.-екон. розвитку регіону: методологічний підхід. – Львів, 2005. - № 3(53). – С. 217-229.