У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення актуального наукового завдання щодо удосконалення процесів кластерного управління розвитком регіональної економіки шляхом посилення конкурентних позицій фінансово-економічних суб’єктів на регіональному ринку. У результаті наукового дослідження, проведеного у дисертації, сформульовано наступні висновки: 1. Дослідження теоретичних засад формування і функціонування кластерів, як ефективних інструментів управління розвитком регіональної економіки дозволило визначити сутність дефініції “кластер”, що представляє собою територіально-виробничу форму інтеграції локалізованих суб’єктів, об’єктів інфраструктури і яка характеризується виробництвом конкурентоспроможних товарів або послуг, наявністю погодженої стратегії розвитку, спрямованої на гармонізацію інтересів кожного з учасників і має істотну соціально-економічну значимість для регіону. Сформульовано передумови створення кластерів: відповідні можливості на території (диверсифікована структура господарства, наявність суміжних і взаємозалежних виробництв, науковий і кадровий потенціал); інтерес до об'єднання у потенційних учасників, підсилений матеріальною, моральною й владною мотивацією та наслідки формування кластерів для регіональної економіки: збільшення числа робочих місць; поліпшення соціально-економічного розвитку, інвестиційного клімату та привабливості регіону; збільшення кількості платників податків та бази оподаткування; розвиток виробничої та соціальної інфраструктури; підвищення соціальної захищеності та добробуту населення. Виявлено, що відмінними рисами, особливостями кластерної форми об’єднання, які відрізняють їх від інших інтегрованих структур є наступні: на відміну від територіально-виробничого комплексу в основу кластера закладено ринковий механізм і самоініціативу учасників, які об'єднуються для підвищення своєї конкурентоспроможності; на противагу вертикально – інтегрованим корпоративним структурам, які створюються з метою максимізації прибутку фінансово-промислової групи як єдиного суб’єкта, кластер зберігає поряд з кооперацією атмосферу конкуренції, самостійності, гнучкості кластерних учасників, єдині фінансові відносини не вступають у суперечку з реалізацією їх власних інтересів. 2. Аналіз й узагальнення світового та вітчизняного досвіду управління розвитком економік країн, регіонів дозволив виявити недостатність українських кластерних ініціатив, зокрема в промисловому регіоні. Обґрунтовано, що для активізації процесів регіонального розвитку, в тому числі при застосуванні кластерних інструментів управління розвитком регіональної економіки, необхідне посилення конкурентних позицій фінансово-економічних суб’єктів на регіональному ринку за рахунок включення фінансових структур регіону: банків, страхових компаній, недержавних пенсійних фондів у кластери. 3. Розроблено модель організаційно-економічного механізму регулювання регіонального розвитку на основі кластерів. Виявлено, що головною специфікою моделі є встановлення системної мотивованої взаємодії між всіма учасниками об’єднання, направленої на реалізацію спільної мети функціонування, яка полягає у підвищенні ефективності управління розвитком регіону та досягненні високого рівня регіональної конкурентоспроможності. 4. Оцінка можливості включення фінансових структур регіону у кластери довела, що середовищем для створення адаптованого кластеру має стати його фінансово-кредитна система. Спираючись на проведений аналіз діяльності банківського та парабанківського секторів, обґрунтовано, що банки, страхові компанії, недержавні пенсійні фонди володіють значною кількістю довгострокових фінансових ресурсів, що можуть бути використані для економічного розвитку регіонів. 5. Визначено, що складовими механізму формування адаптованого кластеру в промисловому регіоні є низка блоків, між якими повинен бути встановлений такий ступінь координації, що дозволить надавати повний пакет, спектр послуг для регіональної економіки. Адаптований кластер у Донецькому регіоні включає фінансовий, промисловий, сервісний блоки на основі кластероутворюючого ядра, представленого банками, страховими компаніями, недержавними пенсійними фондами, в якому важлива роль відведена розвитку регіональної економіки. Місцева влада виступає у ролі координатора діяльності, створюючи сприятливі умови для результативної кластерної співпраці. 6. Встановлено й оцінено інтеграційні зв’язки між суб’єктами адаптованого кластера промислового регіону, які свідчать, що загальними вигодами від співробітництва у рамках кластера є наступні: можливість створення спільного продукту з урахуванням всіх потреб клієнта; одержання синергічного ефекту від об'єднання збутових мереж банку і страхової компанії; можливість об'єднання персоналу і технічних засобів, які використовуються для управління та оцінки ризиків; мінімізація та диверсифікація фінансових ризиків; залучення стабільних довгострокових ресурсів; розробка ефективного комплексу маркетингу, розрахованого на новий клієнтський сегмент, що враховує надання банківських і страхових послуг; можливість поліпшення якості та ефективності управління ресурсами і притаманними їм ризиками для пенсійних фондів. Ці переваги дозволяють стимулювати учасників до об’єднання у кластер з метою реалізації проектів по пріоритетним напрямкам регіонального розвитку з урахуванням потреб кластерних суб’єктів. 7. Враховуючи певний вплив кластера на економіку регіону, доведено необхідність розробки економетричної моделі, яка оцінює результативність адаптованого кластера. Запропоновано методичні підходи до визначення ресурсного потенціалу кластера на базі об'єднання фінансового потенціалу банків, страхових компаній і недержавних пенсійних фондів. Принципово новим є застосування моделі залежності фінансового результату регіону від внутрішньокластерних кредитів, що дозволить ефективно управляти кредитними ресурсами з погляду оптимізації їх вартості і можливості довгострокового використання у регіональній економіці. Розробка моделей кластера дозволила сформулювати ефективний механізм узгодження інтересів учасників інтеграції та стійкого економічного розвитку Донецького регіону, важливою складовою якого є розвиток фінансово-кредитної системи. |
