У дисертаційній роботі подано нове вирішення наукового завдання трансформації державного регулювання малого підприємництва на регіональному рівні, запропоновано модель регіонального управління розвитком малого підприємництва та розроблено комплекс рекомендацій щодо підвищення ефективності управління розвитком малого підприємництва у Черкаській області. Результати проведеного дослідження дають змогу зробити наступні висновки науково-практичного спрямування: 1. Прискорення темпів економічного зростання в Україні, поглиблення ринкових трансформацій не можливе без динамічного розвитку малого підприємництва, без впровадження такої системи його державного регулювання, яке б не викривляючи дії ринкових механізмів забезпечувало створення сприятливого середовища для його розвитку. 2. Державне регулювання слід визначати як цілеспрямовану комплексну діяльність державних інститутів стосовно поєднання, узгодження, комбінування різних форм, методів регулювання і підтримки суб’єктів малого підприємництва та його інфраструктури. Державна підтримка малого підприємництва являє собою складову державного регулювання, яка спрямована на формування сприятливого для його розвитку середовища. Державне управління це – система органів, які відповідно до покладених на них функцій здійснюють, організуючий вплив держави на розвиток малого підприємництва на відповідному рівні з метою впорядкування та підвищення його результативності. 3. Ефективність державного управління розвитком малого підприємництва залежить від раціонального розподілу функцій управління між центральними, регіональними та місцевими органами. Принципово важливим при цьому в сучасних умовах є децентралізація повноважень і посилення ролі регіонів. Центральні органи влади концентрують свою діяльність на створенні та вдосконаленні законодавчої бази, забезпеченні взаємної координації та обміну інформацією щодо політики сприяння розвитку малого підприємництва, на методичному забезпеченні механізмів підтримки цього сектору економіки. Регіональні та місцеві органи влади – на вдосконаленні практики управління малим підприємництвом. 4. Аналіз стану малого підприємництва в Україні підтвердив значні диспропорції його розвитку в регіональній структурі. Разом з тим, комплексна оцінка динаміки регіональної структури малого підприємництва на основі кластерного аналізу виявила тенденцію до зменшення цих диспропорцій: чим нижчим за показниками розвитку малого підприємництва є рейтинг регіону, тим вищими в ньому є темпи розвитку цього сектору регіональної економіки. 5. Комплексне дослідження регіональної системи управління розвитком малого підприємництва свідчить, що основними її недоліками є недостатня координація дій регіональних органів влади, дублювання ними значної кількості функцій підтримки, відсутність єдиного інформаційного простору у цій сфері та недосконалість методики розробки регіональної програми розвитку малого підприємництва. 6. До пріоритетних напрямків підвищення ефективності системи управління розвитком малого підприємництва на регіональному рівні належать: уточнення повноважень і перерозподіл функцій між регіональними органами влади, виходячи із завдань, які вони мають вирішувати, а також удосконалення методики розробки регіональної програми розвитку малого підприємництва, яке стосується запропонованих у дисертації підходів до оцінки і врахуванні в процесі її складання: рівня сприятливості зовнішнього середовища малому підприємництву, визначення пріоритетних напрямків цього сектору економіки та застосування системи показників оцінки ефекту від реалізації програмних заходів. 7. Усунення перешкод для розвитку малого підприємництва на регіональному рівні пов'язано з трансформацією їх фінансово-кредитної підтримки, важливим напрямком якої є створення регіональних гарантійних фондів. В основу створення регіональних гарантійних фондів може бути покладено розроблену в дисертації концепцію, реалізація якої забезпечує узгодження інтересів соціально-економічного розвитку регіону та підприємців-позичальників. |