Головним результатом проведеного дослідження є розробка узгоджених стратегій управління розвитком дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів регіону в контексті формування загальної концепції розвитку. У рамках наукових положень отримані наступні результати: 1. Удосконалені концептуальні аспекти ефективного управління розвитком підприємств у сучасних умовах господарювання. Дослідження показали, що єдиного підходу до визначення “розвитку” в економіці немає. Основними критеріями ефективності управління розвитком підприємства необхідно розглядати насамперед продуктивність праці, конкурентоспроможність, враховувати фази життєвого циклу підприємства, його ринковий потенціал. Застосування категорії “управління розвитком” на регіональному і мікрорівні економіки заглиблює теоретичну базу управління і має практичну значущість для об'єкта дослідження. 2. Проаналізовані причини, умови і чинники розвитку дитячих оздоровчих та санаторно-курортних закладів, уточнені основні етапи еволюції дитячого оздоровлення в Україні. Отримані результати свідчать, що не дивлячись на унікальний природно-ресурсний потенціал Криму задіяний для дитячого оздоровлення і декларовані державні пріоритети за збереженням мережі стаціонарних дитячих оздоровчих закладів, їх кількість тільки в Криму за останнє десятиліття скоротилася більш ніж на третину. З виділених 5-ти груп переважаючими є дитячі оздоровчі заклади з денним перебуванням на базі навчальних закладів. На наш погляд, вони не відносяться до оздоровлення, тим більше до санаторно-курортного лікування, і серйозно спотворюють загальну статистику з оздоровлення дітей в регіоні. 3. Отримали подальший розвиток методичне забезпечення поточного рівня, динаміки змін управління розвитком рекреаційно-туристичних підприємств у контексті дитячих закладів відпочинку та здоров'я, виражене 3-ма групами показників: обсягами туристичного потоку, станом і розвитком матеріально-технічної бази і показниками фінансово-економічної діяльності закладів. Оцінка ефективності розвитку закладів рекреаційно-туристичного комплексу регіону припускає використання в аналізі інтервальних динамічних рядів, що характеризують усі види змін, включаючи структурні зміни за формами власності, що активізуються на сучасному етапі розвитку. 4. Вперше запропонована організаційна модель формування механізму стратегічного управління діяльністю виробників дитячих оздоровчих послуг, у рамках якої розглянуті: ресурсна (що забезпечує), керуюча (забезпечувана), процесуальна і керована підсистеми. Охарактеризовані параметри функціонування вказаних підсистем і їх роль у процесі стратегічного управління дитячими санаторно-курортними та оздоровчими закладами. 5. Отримало подальший розвиток використання методу експертних рейтингових оцінок. Застосування методичного підходу до оцінки ефективності ресурсного забезпечення управління системою виробництва і розподілу дитячих санаторно-курортних та оздоровчих послуг дає можливість ранжирування виробників у галузі з погляду реалізації ними соціально-економічних пріоритетів держави у сфері організації відпочинку та оздоровлення дітей. Автором запропоновано 5 групових чинників: функціональна орієнтація діяльності, технологічне, матеріально-технічне, фінансове забезпечення і забезпечення трудовими ресурсами. Відзначимо, що в даний час відсутня система оцінних критеріїв у цій галузі. Запропонована методика дозволить об'єктивно оцінити відповідність дитячого оздоровлення в конкретних закладах і виявити наявні резерви підвищення ефективності управління розвитком дитячих оздоровчих закладів за рахунок визначення більш значущих чинників ресурсного забезпечення тих, що мають меншу реалізацію. У рамках прикладних положень отримані результати досліджень: 6. Удосконалена організація управління дитячими санаторно-курортними та оздоровчими закладами АР Крим. Проведений аналіз показує, що визначальною складовою є динаміка змін форм власності регіональних дитячих закладів, ефективність їх функціонування знаходиться в прямій залежності від форм власності. Другий елемент організації управління дитячими здравницями включає міру державної участі в процесі управління дитячим оздоровленням, як реалізацію соціальної державної політики, на практиці, здійснювану у вигляді фінансування всіма рівнями бюджетів на оздоровлення соціально незахищених категорій дітей. Автором запропоновано створення об'єднання виробників дитячих оздоровчих послуг для якісного управління попитом на цей вид послуг. 7. Визначені тенденції розвитку дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів Криму за 1996-2004 р. За кількісним зростанням числа дитячих оздоровчих закладів приховані скорочення ліжко-місць і середнього часу перебування дітей, відчутно знизився ліжковий фонд дитячих санаторіїв. Значний знос основних засобів, систематична збитковість свідчать про кризову ситуацію. Проведений кореляційно-регресійний аналіз у вигляді лінійної багаточинної аддитивної моделі виявив значну залежність виручки від реалізації дитячих путівок від обсягів державного фінансування дитячого оздоровлення, фінансових підсумків діяльності фактичних витрат на 1 ліжко-день. Практично реалізована методика за оцінкою ресурсного забезпечення управління виробництвом і розподілом дитячих оздоровчих послуг дозволила визначити на основі рейтингових експертних оцінок найбільш значущі чинники в ефективності управління, що мають менший ступінь реалізації. 8. Вперше запропоновані довгострокові перспективи розвитку дитячих здравниць АР Крим у вигляді стратегій розвитку дитячого соціального і комерційного туризму в рамках формування загальної концепції розвитку дитячого відпочинку. Спостерігається непослідовність, невизначеність орієнтації що реалізуються на різних рівнях державної влади стосовно дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів заходів управлінського характеру. І, як наслідок, відсутність сформульованої державної політики у сфері дитячої санаторно-курортної справи, відбувається реалізація поточних конфліктуючих один із одним внутрішньосистемних інтересів, що вимагає окремого аналізу проблеми забезпечення перерахованих вище умов забезпечення ефективності управління галуззю. Автором запропонована класифікація можливих суперечностей у стратегіях управління розвитком дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів по рівнях управління і методи їх ліквідації, реалізація яких дозволить підвищити ефективність управління дитячими здравницями. Подальший розвиток дитячих санаторно-курортних і оздоровчих закладів з урахуванням розроблених пропозицій і рекомендацій дозволить підвищити ефективність управління закладів і сприятиме у цілому ефективному використанню ресурсного потенціалу рекреації. | 