У дисертації подано теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової проблеми, яке полягає в розробці ефективного управління продукційним процесом вирощування насіння кормових буряків в умовах західної підзони Лісостепу України за рахунок оптимізації як економічних, так і агротехнічних факторів. Технологія вирощування насіння кормових буряків з використанням сукупності результатів досліджень забезпечує коефіцієнт виходу садивних коренеплодів 5 - 10, урожайність насіння - 20-25 ц/га, схожість - не нижче 80-85% з одночасним зниженням ресурсозатрат. Агрокліматичні умови західної підзони Лісостепу України за показниками природної родючості грунтів, умов вологозабезпеченості (запаси продуктивної вологи в ґрунті 0-150 см навесні 250-300 мм), температурного (сума температур вище 10о за вегетаційний період – 2400-2600о) і світлового (кількість ФАР – 12,5-14 млн.мДж/га за вегетаційний період) режимів сприятливі для максимальної реалізації біологічного потенціалу як буряків першого, так і другого років життя.
Впродовж вегетаційного періоду буряків першого року життя виростають коренеплоди масою 150-1000 г з вмістом сухих речовин у них 14-16%, індекс коренеплодів 3,2-3,4, другого року життя – насінники висотою 109 см, шириною 55-67 см з середньою кількістю квітконосних стебел 6-15 шт. Коренеплоди маточних кормових буряків, на відміну від цукрових, формуються в основному за рахунок надсім’ядольного коліна і значно виступають над поверхнею грунту. Якщо перша ознака є спадковою, то друга змінюється під впливом змін зовнішнього середовища. На зміни агрофізичних властивостей маточників і насінників впливають добрива, строки сівби, способи формування густоти, строки і способи збирання та способи зберігання.
4. Вибір оптимальних строків сівби, як при вирощуванні маточників звичайним способом, так і методом штеклінгів, має особливе значення. Кращими строками сівби маточних кормових буряків в умовах західної підзони Лісостепу України є пізньовесняні (травневі) і літні (червневі), які дозволяють одержувати оптимальні сходи, зменшують ураженість рослин хворобами та шкідниками, забезпечують кращу збереженість коренеплодів в осінньо-зимовий період. Найбільший коефіцієнт виходу садивних коренеплодів (5,2-5,5) одержано при цих строках сівби і формуванні густоти не менше 120 тис. рослин на 1 гектар. Урожайність насіння від коренеплодів, отриманих при травневому строкові сівби, становила 23,7 ц/га, червневому – 25,8 ц/га або на 1,1 – 3,2 ц/га більше, ніж на контролі (квітневий строк сівби маточних буряків і густота насаджень - 83 тис/га.) 5. В умовах західної підзони Лісостепу України доцільно вирощувати маточні кормові буряки як на мінеральних, так і на торф’яних ґрунтах. При вирощуванні маточників на торф’яних ґрунтах необхідно під них вносити мідні добрива, які покращують збереженість коренеплодів в осінньо-зимовий період. Насінники кормових буряків доцільно вирощувати тільки на мінеральних ґрунтах. 6. В умовах західної підзони Лісостепу України кращим способом вирощування маточних кормових буряків є метод штеклінгів (з внесенням під зяб гною 30 т/га + N80P60K70, сівба в третій декаді травня, першій декаді червня та формування густоти насаджень із розрахунку 200-220 тис/га), що забезпечує коефіцієнт виходу садивних коренеплодів 10, а садіння їх за схемою 70х35 см зменшує полягання насінників, покращує механізацію їх збирання і забезпечує приріст урожайності насіння на 3-4 ц/га проти звичайного способу. 7. Додатковим резервом одержання високоякісного садивного матеріалу в зоні достатнього зволоження є вирощування маточників у поукісних посівах. Сівбу маточних буряків необхідно проводити після збирання сільськогосподарських культур на зелений корм з внесенням під оранку N120P120K120 кг/га д.р. і формуванням густоти насаджень не більше 80-85 тис. рослин на гектар. Це забезпечує коефіцієнт виходу садивних коренеплодів 1:3-5 та дозволяє скоротити площі під маточними буряками. 8. Механізовані способи формування густоти насаджень маточних кормових буряків забезпечують рівномірність розміщення рослин, створюють сприятливі умови для росту і розвитку їх, підвищують вихід садивних коренеплодів з одиниці площі, значно скорочують затрати праці на проривку і прополку. Найбільш ефективними способами формування густоти є: механізоване поперечне букетування сходів за схемою: ширина вирізу – 11,5 см, довжина букету – 8,5 см, (11,5х8,5х1) одна рослина в букеті та проріджування вздовж рядків за схемою: ширина вирізу – 5 см, довжина букету – 5 см, одна рослина в букеті (5х5х1). При визначенні густоти насаджень маточних кормових буряків необхідно враховувати фактор загибелі значної частини рослин від коренеїду та гнилей в період вегетації. 9. Строки збирання маточних кормових буряків впливають на вихід садивних коренеплодів, їх збереженість і насіннєву продуктивність. Найбільший вихід і краща збереженість маточних коренеплодів і їх насіннєва продуктивність спостерігались при збиранні їх в 1-2 декадах жовтня в порівнянні з 3-ю декадою жовтня. 10. Однонасінні сорти кормових буряків за своїми агробіологічними властивостями (відхилення коренеплодів від осьової лінії рядка, висота головки над поверхнею грунту, сила зв’язку з ґрунтом і т.п.) переважають багатонасінні сорти і є більш придатними для механізованого збирання існуючими гичко- і коренезбиральними машинами МБК-2,7, МКК-6. 11. Коренеплоди масою 50-300 г, вирощувані методом штеклінгів, краще зберігаються в траншеях глибиною 50 см, з висотою повного земляного укриття 90 см. Природна вентиляція через труби не дає позитивного впливу на збереженість коренеплодів і їх насіннєву продуктивність. Коренеплоди масою 50-150 г також краще зберігаються в траншеях глибиною 50 см, але при укладанні їх шаром 30 см і зниженні висоти укривання до 90 см. 12. Насінники кормових буряків характеризуються рядом біологічних ознак, які залежать від сортових особливостей, агрометеорологічних та агротехнічних факторів, строків садіння, маси коренеплоду і схеми садіння, прийомів догляду в період вегетації, строків і способів збирання. 13. Внесення органічних і мінеральних добрив під насінники кормових буряків, особливо в роки з недостатнім зволоженням, сприяє більш продуктивному використанню рослинами вологи протягом вегетаційного періоду. При цьому в ґрунті збільшується вміст рухомих форм азоту і фосфору, особливо в період від садіння до стеблування рослин. Сумісне внесення органічних і мінеральних добрив під зяблеву оранку, а саме гною 30 т/га + N40P50K40, сприяє посиленому росту і розвитку насінників, підвищує їх насіннєву продуктивність. 14. Для одержання високих урожаїв насіння кормових буряків з добрими посівними якостями на дерново-підзолистих поверхневооглеєних ґрунтах зони достатнього зволоження необхідно проводити вапнування ґрунту (3-4 т/га). Більш високу ефективність отримують, коли його проводять на фоні органо-мінеральних добрив. 15. При нестачі мінеральних добрив часткове (N90Р120К90) їх внесення перед садінням насінників сприяє підвищенню врожайності кондиційного насіння кормових буряків. 16. Продуктивність насінників у значній мірі залежить від тривалості їх вегетаційного періоду, який регулюється строками і способами садіння. Механізоване садіння насінників (машинами ВПГ-4, ВПУ-4, ВПС-2,8) дозволяє провести цю операцію в стислі строки, скорочує затрати праці з 112-150 люд.-год. до 26-30 люд.-год. на 1 гектар. Кращим строком садіння насінників кормових буряків в умовах західної підзони Лісостепу України є садіння в першій-другій декадах квітня. Садіння в більш пізні строки викликає різке зниження врожайності та якості насіння. 17. Між масою садивних коренеплодів, схемою садіння і рівнем урожайності насіння існує пряма залежність. Найбільшу насіннєву продуктивність мають коренеплоди масою 300-1000 г, висаджені за схемою 70х70 см, коренеплоди масою 150-300 г, висаджені за схемою 70х35 см. 18. Застосування на насінниках кормових буряків пінцировки та механічної чеканки сприяє не тільки підвищенню урожайності насіння, але й поліпшенню його якості. Найбільший приріст урожайності насіння (3,6 ц/га) одержано при проведенні механічної чеканки в кінці стеблування насінників, а пінцировки – в період масового цвітіння рослин. 19. Ефективним способом поліпшення якості насіння в умовах західної підзони Лісостепу України є позакореневе живлення. Позакореневе живлення насінників в період цвітіння мікроелементами: молібден (0,01%), цинк (0,05%), кобальт (0,05) - підвищує урожайність насіння на 5 ц/га, схожість - на 13%, значно поліпшує його фракційний склад. Більш висока ефективність отримана при підживленні цинком. 20. Оптимальним строком збирання багатонасінних сортів кормових буряків є період побуріння 20.- 40% клубочків (у однонасінних - 40-60% плодів), появи борошнистого злому у насіння на середині квітконосних пагонів 1 і 2 порядків і зниження вологості насіння до 70-55%. Як раннє збирання насінників (зелений стан), так і пізнє (80-100% побуріння ) знижує врожайність насіння на 6-7 ц/га і значно погіршує його якість. 21. В умовах південно-західної частини Лісостепу України ефективним способом збирання насінників є пряме комбайнування з попереднім їх хімічним підсушуванням. Десикація насінників при побурінні 20-40% клубочків реглоном в дозі 8 л/га забезпечує високе їх підсушування, що дає змогу проводити збирання насіння прямим комбайнуванням. Кращі результати отримані при дворазовій обробці реглоном з інтервалом 2-3 дні (у дозі 4+4 л/га). При прямому комбайнуванні урожайність насіння збільшувалась на 1,3-2,5 ц/га, а затрати праці знизились в 2,1-2,7 рази в порівнянні з роздільним способом збирання. |