У дисертації вирішено актуальне наукове завдання, яке полягає у розробці моделей та реалізації механізмів управління портфелем інноваційних проектів вищого навчального закладу. Його вирішення дозволило врахувати унікальність вищого навчального закладу, як підприємства, яке випускає освітню та інтелектуальну продукцію, розробити моделі управління портфелем інноваційних проектів вищого навчального закладу, прикладні методики щодо виконання процедур аналізу, відбору та ранжування інноваційних проектів для формування збалансованого портфелю. Узагальнення одержаних в ході проведеного дослідження результатів, досягнута мета та вирішені завдання дають можливість зробити такі основні висновки й пропозиції: 1. Сучасним вищім навчальним закладам як представникам вузівського сектору наукового комплексу України вдалося зберегти потужний кадровий потенціал, який сьогодні практично не задіяний в процесі інноваційного розвитку вищих навчальних закладів та держави в цілому. Проведений аналіз особливостей етапів інноваційного процесу показав необхідність виділення інноваційних проектів та управління збалансованим портфелем інноваційних проектів як основи для стратегічного інноваційного розвитку вищих навчальних закладів. 2. Сталість процесу комерціалізації інноваційних продуктів вищого навчального закладу зумовлює перехід від існуючої у вищому навчальному закладі системи інтелектуального потенціалу до системи інноваційного потенціалу – системи вищого рівня. Результатом функціонування такої системи є створення інноваційного товару – реальних проектів та технологій, придатних до фінансування. 3. Усунення непорозуміння між учасниками інноваційних процесів, сутність якого полягає у відсутності адекватної інформації між вищими навчальними закладами та бізнесом щодо реальних потреб ринку, виявилося можливим завдяки розробці механізму комерціалізації інтелектуального потенціалу вищого навчального закладу. Розроблена модель формування портфелю інноваційних проектів вищого навчального закладу дозволяє знаходити у зовнішньому оточенні актуальні для ринку проблеми, досліджувати їх відповідність стратегічним цілям та можливостям вищого навчального закладу, знаходити джерела фінансування та формувати портфель інноваційних проектів вищого навчального закладу. Для реалізації такої моделі виявлено необхідність створення спеціального відділу комерціалізації як офісу управління проектами, метою якого є становлення та розвиток інноваційної діяльності вищого навчального закладу. 4. Для прийняття рішення щодо доцільності включення інноваційного проекту до портфелю виявлені критеріальні показники та розроблено системну модель оцінки інноваційних проектів. На основі методу багатокритеріальних шкал обґрунтовано оцінку кожного із потенційних інноваційних проектів щодо включення їх у портфель за шістнадцятьма критерільними ознаками на основі значення інтегрального показника. Такий відбір дає можливість відсіяти проекти, які не відповідають вимогам ринку споживачів, перевазі на ринці виробників, існуючому потенціалу вищого навчального закладу, а головне його стратегічним цілям розвитку. 5. Формування збалансованого портфелю інноваційних проектів здійснюється на основі максимізації ефективності портфелю з урахуванням сукупності існуючих обмежень із попереднім застосуванням методу визначення набору інноваційних проектів портфелю вищого навчального закладу для існуючого джерела фінансування. 6. Результати аналізу практичного застосування інструментарію управління портфелем інноваційних проектів вищого навчального закладу підтвердили їх дієвість у забезпеченні результативності інноваційної діяльності вищого навчального закладу. |