Проведений теоретичний аналіз проблеми й аналіз результатів експериментального дослідження дозволили сформулювати такі загальні висновки: 1. Теоретичне узагальнення складників поняття „навчально-художня діяльність учнів початкових класів” є основою визначення сутності навчально-художньої діяльності учнів початкових класів як синтетичної діяльності, спрямованої на формування емоційно-ціннісного ставлення до світу, на самозміну та перетворення учнями самих себе як суб’єктів навчання, продуктом цієї діяльності є образотворчий художній образ, в якому втілюється суб’єктивний досвід учня. Уточнено структуру навчально-художньої діяльності учнів початкових класів, її функції на основі структурно-функціонального аналізу. 2. У дослідженні визначено сутність управління навчально-художньою діяльністю учнів початкових класів як взаємодію суб’єктів на забезпечення певного результату – зміну самого учня в емоційно-ціннісній сфері, реалізацію особистісних сенсів суб’єктів навчально-художньої діяльності, яка характеризується такими особливостями, як: урахування інтересів суб’єктів і об’єктів навчально-художньої діяльності; поступовий перехід від прямого до спів- і самоуправління об’єктом своєї діяльності; збільшення ролі внутрішньої мотивації навчальної діяльності; наявність системи активізації навчально-художньої діяльності; забезпечення ефективності наявністю зворотного зв’язку на всіх етапах навчально-художньої діяльності учнів; спостереження поступового переходу від прямого до спів- і самоуправління учнями власною діяльністю. Уточнено поняття „самоуправління навчально-художньої діяльності учнів початкових класів” як здатність учня прогнозувати майбутні результати власної навчально-художньої діяльності, ставити для себе перспективні цілі, самостійно планувати власні дії та операції, виконувати самооцінку якості діяльності, здобувати необхідну інформацію щодо виконання завдання і здійснювати самокорекцію у процесі створення художнього образу. 3. Розроблено й науково обґрунтовано комплекс засобів управління навчально-художньою діяльністю учнів початкових класів як інструментарію, який поєднує системне графічне об’єднання логічно-змістового компонента із загальною стратегією найбільш раціонального пошуку розв’язання завдання на рівнях прямого, спів- і самоуправління цією діяльністю відповідно до психологічних вікових особливостей молодшого школяра, наявності його досвіду навчально-художньої діяльності, її змістової структури: логіко-смислова модель (програми образотворчого мистецтва, теми, уроку) та евристики. 4. Схарактеризовано етапи реалізації засобів управління навчально-художньою діяльністю учнів початкових класів на рівнях прямого, спів- і самоуправління: підготовчий (проектування, моделювання, конструювання ЛСМ і евристик за пошуковим, моделюючим, конструкторським напрямами); оперативний (реалізація комплексу засобів відповідно до взаємодії суб’єктів на кожному рівні управління); підсумковий етап (контроль, корекція, координація дій вчителя та учня конкретними засобами управління). 5. Зміст проведеного формувального етапу педагогічного експерименту передбачав упровадження комплексу засобів управління навчально-художньою діяльністю учнів початкових класів на рівнях прямого, спів- і самоуправління з використанням методики поетапного введення та циклічного використання цих засобів в поєднанні з поступовим застосуванням повного циклу переходу від прямого до самоуправління навчально-художньою діяльністю учнів із збільшенням рівня труднощів і складності завдань залежно від переходу на інший рівень управління як у кожному класі, так і з урахуванням вікових особливостей учнів початкових класів. Експериментальна перевірка розробленого комплексу засобів управління навчально-художньою діяльністю учнів початкових класів довела його ефективність, що знайшло виявлення в досягненні поставленої мети, а саме: у підвищенні мотивації учнів до творчості, активності пізнання довкілля, розумінні явищ навколишнього світу і способів їх відображення в образотворчому мистецтві, активності асоціативно-образного мислення, здатності емоційно відгукуватися на різні естетичні вияви, різноманітності й інтенсивності уяви, фантазії, здатності до самостійної образотворчої діяльності, а також в ініціативності, новизни й оригінальності результатів навчально-художньої діяльності. Виявлено, що успішність цієї роботи визначається використанням логіко-смислової моделі та евристик в органічному поєднанні відповідно до рівнів управління, складності розв’язання творчого завдання й вікових особливостей молодших школярів, закономірностей процесу навчання образотворчого мистецтва, провідним компонентом якого є „художня освіта та морально-естетичне виховання”. 6. Розроблено навчально-методичний посібник, який містить методичні рекомендації для вчителів образотворчого мистецтва початкових класів стосовно використання засобів управління навчально-художньою діяльністю учнів. Проведене дослідження не вичерпує окреслену проблему. Перспективними аспектами дослідницької діяльності можуть бути: вивчення впливу опанування школярів операціями навчально-художньої діяльності на особистісний розвиток учнів, обґрунтування засобів управління навчально-художньою діяльністю учнів середньої і старшої школи профільних класів з образотворчого мистецтва. |