У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо обґрунтування економічної сутності інвестиційних ризиків в умовах глобальних трансформацій та формування інтегрованих систем управління міжнародними інвестиційними ризиками транснаціональних корпорацій на основі використання комплексу фінансових та управлінських інструментів. Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють зробити такі висновки. 1. Значення управління міжнародними інвестиційними ризиками в умовах глобальної фінансової кризи зростає у зв`язку з руйнуванням наявних систем оцінки цих ризиків та посиленням ролі соціально-психологічних факторів у прийнятті інвестиційних рішень. Посилення валютно-фінансової нестабільності пов`язано із випереджаючим зростанням загальносвітової вартості фінансових активів у порівнянні із світовим ВВП, або показника фінансової глибини із 120% в 1980 р. до 355% у 2007 році. Поєднання функціонального та географічного підходів в дослідженні міжнародних інвестиційних ризиків дозволяє вивити їх специфічні особливості, які пов`язані із пошуком раціональної збалансованості між ступенем невизначеності ситуації та упевненістю менеджерів в інвестиційних рішеннях. Переважна більшість міжнародних інвестиційних рішень приймається в зоні ризику, для якої притаманно два типу ймовірності настання прогнозованих та неочікуваних подій: об’єктивна, що піддається математичному обчисленню надійних історико-статистичних даних, та суб’єктивна, яка ґрунтується виключно на досвіді та інтуїції корпоративних ризик-менеджерів. Відповідно потребує подальшого розвитку і класифікація міжнародних інвестиційних ризиків, які доцільно поділяти на дві групи: а) базові ризики, що носять переважно об’єктивний характер, віддзеркалюють непередбачений вплив змін макроекономічних параметрів країн на світові фінансові потоки та включають валютні, фінансові і політичні ризики; б) поведінкові ризики, що виникають внаслідок неочікуваних рішень та дій ключових міжнародних інвесторів та вищих менеджерів ТНК на світових інвестиційних ринках і включають корпоративно-культурні, крос-культурні та контагіальні ризики. 2. В умовах інвестиційної глобалізації критичного значення набувають контагіальні (інфекційні) ризики, які знаходять свій прояв у міжрегіональному процесі руйнування обмінних валютних курсів (ефект «валютного доміно»), валютному дефолту країни під впливом поведінкових та мікроекономічних факторів. Поведінкові фактори пов`язані із непередбаченими рішеннями та діями ключових міжнародних інвесторів, а мікроекономічні фактори ґрунтуються на суттєвому перебільшенні національними корпораціями та фінансово-промисловими групами співвідношення між запозиченим та власним капіталом. На підставі кореляційно-регресивного аналізу показників зовнішньоекономічної діяльності та фінансової нестабільності країн Південно-Східної Азії в 1960-1996 рр. доведено вирішальну роль інвестиційних факторів у виникненні та швидкому розгортанні валютно-фінансової кризи в цих країнах, яка згодом охопила Росію, Україну, Болгарію та Румунію. Разом з тим «азійська» валютно-фінансова криза 1997-1998 рр. у значній мірі була спричинена тиском міжнародних організацій та вищих світових фінансових кіл, яка отримала в літературі назву «система Уолл-стріт-міністерство фінансів». Зазначені учасники мають величезний авторитет у фінансовому світі, а тому виступають неформальними юридично безвідповідальними, однак надзвичайно впливовими порушниками вельми крихкої рівноваги на світових валютно-фінансових ринках. 3. Використовувані у практиці міжнародного менеджменту моделі управління інвестиційними ризиками не є досконалими, оскільки не виключають численних помилок корпоративних ризик-менеджерів у прийнятті рішень у зарубіжному інвестуванні, особливо при міжнародних злиттях та поглинаннях. З урахуванням сучасних можливостей інформаційної бази транснаціональних корпорацій та розвитку поведінкових наук запропоновано модель інтегрованого міжнародного ризик-менеджменту транснаціональних корпорацій, яка включає два блоки інструментів: 1) фінансові (традиційні інструменти, що пов’язані з хеджуванням ринкових, валютних та інших ризиків, а також нетрадиційні інструменти: хедж-фонди, фонди хедж-фондів, кредитно-дефолтні свопи); 2) управлінські (функціональні інструменти, до складу яких входять інвестиційні стратегії, РАМП-підхід, дорожня карта, інвестиційні стандарти, рішення, процедури; а також поведінкові інструменти: корпоративна культура, крос-культура відповідність, технологія дружніх поглинань, крос-культурні тримірні команди, культура ризик-менеджменту, інвестиційна психологія, рефлексивні інвестиційні рішення). 4. Підвищення ефективності інвестиційної діяльності транснаціональних корпорацій в умовах глобальної фінансово-економічної кризи потребує зміни парадигми управління міжнародними інвестиційними ризиками. В цьому зв`язку обґрунтовано нову сучасну поведінкову парадигму міжнародного інвестиційного ризик-менеджменту. Цій парадигмі притаманні такі риси як непередбачені рішення інвесторів, різке посилення ролі контагіальних ризиків, стадна поведінка ключових міжнародних інвесторів, інтуїтивне поєднання когнітивної та маніпулятивної функції у діяльності ключових інвесторів, нарощування значення «агентської проблеми» (суперечностей між акціонерами та вищими менеджерами корпорації), завищені очікування синергії міжнародних злиттів та поглинань, використання крос-культурних технологій для подолання інвестиційно-когнітивного дисонансу та реалізації потенціалу міжкультурних відмінностей учасників інвестиційних команд. Ціль діяльності менеджерів з інвестиційних ризиків ТНК в контексті нової парадигми полягає не у пошуку страхових гарантів, (надійність міжнародних страхових компаній може бути сумнівною, а страхові виплати стають все більш пасивними при зростаючих преміях і непередбаченості коливань валютних курсів), а у запобіганні неминучих втрат шляхом розвитку і навчання відповідних фахівців, ретельного відстеження змін міжнародного середовища, надійному прогнозуванні ділової поведінки ключових міжнародних інвесторів та використанні потенціалу крос-культурних відмінностей членів інвестиційних команд в процесі прийняття ними управлінських рішень. 5. Сучасна інтегрована система міжнародного ризик-менеджменту транснаціональних корпорацій є результатом тривалої еволюції від фінансового типу (прийняття інвестиційних рішень виключно з позицій співвідношення витрат та прибуткових ризиків на основі інвестиційного програмування та самострахування ТНК прибуткових ризиків); через конкурентний тип (важливою складовою якого вважається міжнародний конкурентний аналіз і пов’язане з ним деривативне інвестиційне хеджування глобальних ринкових ризиків і використання різноманітних інвестиційних процедур); до сучасного інтеграційного типу, у складі якого використовується комплекс інструментів управління міжнародними інвестиційними ризиками фінансового, валютного, контагіального (інфекційного), ринкового, стратегічного та крос-культурного характеру. В основі системи управління міжнародними інвестиційними ризиками сучасного інтегративного типу лежать не лише традиційні фінансові та управлінські інструменти, а й крос-культурні технології формування прозорих та відповідальних відносин між учасниками інвестиційних процесів; при цьому роль зазначених крос-культурних технологій різко зростає в останнє десятиліття, а їх ігнорування загрожує стабільності світової фінансової системи. 6. Розвиток міжнародного інвестиційного ризик-менеджменту ТНК включає використання хедж-фондів різних типів, які являють собою специфічне інвестиційне товариство, яке поєднує у своїй діяльності операції «довгої позиції» (купівля цінних паперів в розрахунку на майбутнє зростання їхньої вартості) та «короткої позиції» (продаж цінних паперів, взятих у брокера у позику, в розрахунку на падіння їх вартості, за якою ці папери викупають на ринку і повертають брокеру). На підставі статистичного аналізу діяльності міжнародних хедж-фондів доведено їх вищу дохідність та стабільність, які і визначають доцільність інвестування коштів ТНК в ці фонди як інструмент диверсифікації політичних та поведінкових ризиків. Механізм використання хедж-фондів в якості інструменту управління міжнародними інвестиційними ризиками включає: по-перше, формування збалансованого інвестиційного портфелю довгих та коротких позицій, що забезпечує вищу дохідність інвестицій компаній у порівнянні із діяльністю на міжнародних фондових ринках; по-друге, використання подійних транскорпоративних інвестиційних стратегій таких, наприклад як міжнародні злиття, поглинання, утворення самостійних компаній на базі підрозділів корпорацій, реструктуризації, по-третє, залучення фондів хедж-фондів для зниження та уникнення міжнародних інвестиційних ризиків. 7. Нарощування кількості і масштабів міжнародних злиттів та поглинань викликає відповідне зростання ризиків портфельного корпоративного інвестування. Узагальнення практики ризик-менеджменту ТНК дозволяє зробити висновок про якісний розвиток організаційних інструментів управління міжнародними інвестиційними ризиками, які пов’язані із запровадження крос-культурного проект-менеджменту. Основою такого менеджменту є формування тримірної моделі мультикультурних команд з управління міжнародними інвестиційним ризиками корпорацій (продавця та покупця зарубіжних активів): по-перше, керівником команди є розпорядних ресурсів – представник лінійного менеджменту; по-друге, до складу команди включаються фахівці різних функціональних підрозділів; по-третє, розподіл ролей між членами команди базується на врахуванні крос-культурних відмінностей між продавцем та покупцем зарубіжних активів. Не менш важливим стає використання моделі прийняття інвестиційних рішень упереджувального типу, яка дозволяє мінімізувати ризики за рахунок поєднання двох інструментів управлінського аналізу: з одного боку, досягнення стратегічної та крос-культурної відповідності в процесах міжнародних злиттів та поглинань; а з іншого боку, послідовна постановка ключових інвестиційних питань ризикового спрямування, які пов’язані із інгредієнтами інвестування, відбором заявок на фінансування та відстежування бюджетного процесу. 8. Значні масштаби зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних компаній, з одного боку, та активні інвестування в Україну коштів ТНК потребують діагностики інвестиційних ризиків в нашій країні. З метою розроблення сучасних інвестиційних стратегій пропонується доповнити класифікацію інвестиційних ризиків в Україні ризиками іноземних запозичень, які досягли значних масштабів і загрожують валютно-фінансовій стабільності. Враховуючі важливість опанування вітчизняними менеджерами досвіду інвестиційного менеджменту провідних ТНК, запропоновано методику оцінки їх культурно-інвестиційного потенціалу шляхом співставлення інвестиційної ментальності українських ризик-менеджерів зі стандартами тримірної моделі інвестиційної культури: прагнення ризику, усвідомлення ризику, етичність інвестиційної поведінки. 9. Гостра потреба поліпшення інвестиційного клімату в Україні задля якісного нарощування обсягів прямих і портфельних інвестицій ТНК потребує удосконалення вітчизняна система регулювання інвестиційних ризиків. В цьому зв’язку на макрорівні необхідні прийняти законодавчі акти, які забезпечать відповідальність і підзвітність вищого менеджменту компаній та аудиторських фірм за об’єктивність матеріалів фінансової звітності. На мікрорівні важливо запровадити новітні інструменти інвестиційного ризик менеджменту, зокрема арт-банкінгу, алгоритму розробку етично виважених інвестиційних рішень і т.ін. |
