Добринь С.В. Управління коопераційними зв’язками підприємства. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Харківський національний економічний університет, Харків, 2008.
Дисертацію присвячено розвитку теоретико-методичних та науково-практичних засад управління коопераційними зв’язками підприємства. В роботі узагальнено сутність поняття «коопераційні зв’язки», уточнено і доповнено понятійний апарат, досліджено економічну сутність, зміст та умови здійснення коопераційних відносин у господарській діяльності підприємства
Встановлено склад та визначено характер дії факторів внутрішнього середовища та зовнішнього оточення підприємства, які визначають стан та спрямованість розвитку коопераційних зв’язків підприємств. На базі проведеного аналізу зазначених факторів, розроблено методичний підхід до вибору пріоритетних організаційних форм коопераційного співробітництва за результатами оцінки рівня мінливості ринкових, внутрішньовиробничих і факторів ресурсного забезпечення зовнішнього та внутрішнього походження.
Проведено аналіз стану та перспектив розвитку коопераційного співробітництва підприємств машинобудівної галузі промисловості України, дана оцінка рівня організації та управління коопераційними зв’язками машинобудівних підприємств. Визначено особливості організації та управління коопераційними зв’язками підприємств машинобудівної галузі.
Розроблено методичний підхід до стратегічного і поточного планування коопераційних відносин підприємства. Обґрунтовано методичні рекомендації щодо формування політики розвитку коопераційного співробітництва підприємства. Запропоновано методичний підхід до вибору підприємств-кандидатів до коопераційного співробітництва на основі використання методу функціонально-вартісного аналізу.
На підставі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки і пропозиції.
1. Коопераційні зв'язки являють собою встановлення прямих тривалих відносин між підприємствами з метою виробництва кінцевого продукту на основі пристосовування всіх, або одного з партнерів, власних ресурсів (потужностей, науково-технічних розробок, коштів і т.д.) для спільного досягнення поставлених цілей. Для узагальнення наявного різноманіття факторів розвитку коопераційних відносин доцільним є розгляд складу та визначення характеру дії факторів внутрішнього середовища та зовнішнього оточення машинобудівного підприємства, на ґрунті розмежування зазначених факторів за ознаками змісту (обумовлюють можливий стан факторів) та характеру впливу (визначають міру значущості безпосереднього впливу), а також визначення різновидів і складових факторів за кожною класифікаційною ознакою.
2. Проведений аналіз організації та управління коопераційними зв’язками підприємств вітчизняного машинобудівного комплексу засвідчив нагальну необхідність розробки нових методичних підходів до визначення форм коопераційних зв'язків із іншими суб’єктами господарювання. В дисертації обґрунтовано і розроблено методичний підхід до вибору пріоритетних організаційних форм коопераційного співробітництва, що ґрунтується на результатах оцінки рівня мінливості ринкових, внутрішньовиробничих і факторів ресурсного забезпечення зовнішнього та внутрішнього походження на ґрунті позиціонування підприємства у просторі запропонованої трьохмірної матриці.
3. В ході аналізу стану коопераційних зв’язків та особливостей управління ними на машинобудівних підприємствах основними виявленими недоліками стали такі: відсутність належної системи стратегічного планування коопераційного співробітництва, ув’язаної із загальною стратегією розвитку підприємства; обмеженість використовуваних організаційно-економічних форм взаємодії з партнерами по кооперації; обмеженість вживаних умов здійснення коопераційних відносин; нестача диференційованого підходу до відбору постачальників, а також належного методичного забезпечення прийняття управлінських рішень у цій сфері, адекватних конкретним умовам співробітництва.
4. Стрижневим елементом управління КЗ є організаційно-методичне забезпечення функції планування, що складається з виконання низки управлінських завдань із формування політики розвитку коопераційного співробітництва (ПКРС) як регламентованої на управлінському рівні систему, що визначає різновиди та глибину взаємодії підприємства з іншими суб’єктами господарювання в межах коопераційного співробітництва. Обовязковими складовими ПКРС, є такі елементи: комплекс бажаних параметрів коопераційного співробітництва, досягнення яких є метою реалізації ПРКС; принципи, правила та норми погодження інтересів учасників КЗ; способи і форми регулювання інтеграційних процесів, які мають переважно використовуватися при реалізації ПРКС; принципи, правила та норми вибору джерел фінансування заходів щодо розвитку коопераційного співробітництва; принципи, правила та норми визначення партнерів для налагодження стабільних коопераційних відносин.
5. Розроблено методичний підхід щодо стратегічного планування коопераційного співробітництва, який передбачає детальний розгляд усіх можливих варіантів організації КЗ, починаючи з побудови коопераційних відносин навколо суто виробничих зв’язків технологічного ланцюжку створення кінцевої продукції та закінчуючи утворенням складних диверсифікованих інтеграційних економічних об’єднань. Розробка політики розвитку коопераційного співробітництва передбачає виконання наступних етапів управлінських робіт: визначення стратегічних цілей і формулювання загальної стратегії розвитку; аналіз внутрішнього середовища і зовнішнього оточення підприємства, встановлення передумов налагодження кооперації; визначення варіантів коопераційного співробітництва і форм організації КЗ; вибір партнерів і визначення умов співробітництва; планування коопераційних відносин; проектування зворотного зв’язку, моніторинг і контроль виконання планів.
6. Глибина, широта і тривалість коопераційних зв’язків обумовлюється, насамперед, послідовністю та визначенням змісту етапів вибору партнерів із коопераційного співробітництва, які готові прийняти на себе коло численних зобов’язань щодо постачання та споживання певних обсягів продукції з чітко визначеними параметрами. Крім того, вибір партнерів по коопераційним зв’язкам обумовлює також встановлення прогнозних оцінок надійності і стабільності поставок. На основі розроблених пропозицій з вибору партнерів в дисертації запропоновано використання двох підходів до укладання планів коопераційного співробітництва: вартісного (пошуку найбільш економічного варіанту ресурсного забезпечення потреб виробництва) та якісного (забезпечення належного рівня якості проміжної продукції, отриманої від кооперанта).
Публікації автора:
Статті в наукових фахових виданнях:
Добрынь С.В. Основные подходы к классификации кооперационных связей / С.В. Добрынь // Управління розвитком: зб. наук. статей – Х.: ХНЭУ, 2005. – №2. – С.118-123.
Добрынь С.В. Анализ факторов, влияющих на развитие кооперационных связей предприятия / С.В. Добринь // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. – Випуск 211: В 4т. – Т. III. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – С.781-788.
Бондаренко Л.М. Вибір партнерів в умовах розвитку коопераційних зв’язків / Л.М. Бондаренко, С.В. Добринь // Управління розвитком: зб. наук. статей – Х.: ХНЭУ, 2006. – №7 – С.151-154.
Добринь С.В. Теоретична розробка інструментарію вибору форм коопераційних зв’язків підприємств Ураїни / С.В. Добринь // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону: наук. збірник / За ред. І.Г. Ткачук – Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника, 2008. – Вип. IV. – Т.1. – С.146-152.
Мартюшева Л.С. Финансовая составляющая в управлении развитием кооперационных связей предприятия / Л.С. Мартюшева, С.В. Добринь // Бізнес-інформ: науковий інформаційний журнал. – 2007. – № 12 (1). – С.29-31.
Бондаренко Л.М. Формування політики розвитку коопераційних зв’язків підприємства / Л.М. Бондаренко, С.В. Добринь // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. – Випуск 234: В 4т. – Т. III. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. – С.713-721.
Тези конференцій
7. Добринь С.В. Розвиток коопераційних зв’язків підприємства, як механізм забезпечення економічної безпеки / С.В. Добринь // Шлях України до економічної безпеки: Матеріали науково-практичної конференції, (Харків, 15 травня 2005р.) / М-во освіти і науки України, Харківський національний університет внутрішніх справ – Х.: Вид-во нац. ун-та внутр. справ, 2005. – С.181-185.
8. Добринь С.В. Человеческий фактор в условиях развития кооперационных связей предприятия / С.В. Добринь // Управління розвитком: матеріали Всеукраїнської наукової конференції [Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи дослідження], (Харків, 25 травня 2005р.) / М-во освіти і науки України, Харк. нац. екон. ун-т. – Х.: ХНЕУ, 2005р. – С.208-209.
9. Добринь С.В. Кадрові перетворення в галузі розвитку міжнародного виробничого кооперування / С.В. Добринь // Управління розвитком: матеріали міжнародної наукової-практичної конференції [Проблема інноваційно-структурних перетворень в Україні], (Харків, 7– 8 жовтня 2005р.) / М-во освіти і науки України, Харк. нац. екон. ун-т. – Х.: ХНЕУ, 2005р. – С.141-142.
10. Добринь С.В. Аналіз факторів, що впливають на економічну безпеку підприємства в умовах розвитку коопераційних зв’язків / С.В.Добринь // Шлях України до економічної безпеки: Матеріали науково-практичної конференції, (Харків, 14 квітня 2006р.) / М-во освіти і науки України, Харківський національний університет внутрішніх справ – Х.: Вид-во нац. ун-та внутр. справ, 2006. – С.132-134.
11. Добрынь С.В. Організація та управління коопераційними зв’язками підприємств машинобудівної галузі промисловості України / С.В. Добринь // Відтворення господарського комплексу регіону: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, (Чернівці, 22-23 лютого 2007р.) / М-во освіти і науки України, Буковинський університет – Чернівці: Книги – XXI, 2007. – С.107-115.
