Анотація до роботи:

Шпанко М. А. Управління коаліційними збройними силами в локальних війнах другої половини ХХ – початку ХХІ століття. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 20.02.22 – військова історія. – Національна академія оборони України. – Київ, 2004.

У дисертації розглядаються особливості створення воєнно-політичних коаліцій та застосування об’єднаних збройних сил у локальних війнах, розкрита сутність і класифікація коаліційних війн, показана еволюція доктрин і стратегій, планування війн, а також відображена оперативна і бойова підготовка.

Основна увага зосереджена на управлінні коаліційними збройними силами в локальних війнах, розкритий зміст і характерні риси управління, а також надані рекомендації щодо використання досвіду локальних війн в умовах реформування Збройних Сил України та удосконалення управління як при веденні самостійних воєнних дій, так і у складі коаліційних збройних сил.

Одним із напрямів дослідження є поглиблення вивчення і врахування досвіду НАТО та інших воєнно-політичних союзів щодо управління коаліційними збройними силами в локальних війнах другої половини ХХ – початку ХХІ століття.

Участь Збройних Сил України у багатонаціональних миротворчих операціях ставить сьогодні ряд проблем, які пов’язані як з підготовкою військових контингентів до їх застосування, так і з управлінням військами під час виконання поставлених перед миротворчими силами завдань. Однією з найважливіших проблем є досягнення оперативної сумісності з багатонаціональними військовими контингентами під час взаємодії при виконанні миротворчих операцій. Оскільки миротворчі операції проводяться під егідою ООН за безпосередньою участю в них військ (сил) НАТО, то це вимагає переходу до стандартів Північноатлантичного альянсу.

З огляду на це необхідно застосовувати нову систему підготовки миротворчих контингентів на основі штатних підрозділів Збройних Сил України. Поступовий перехід до створення професійної армії дозволить значно скоротити час на її підготовку, відправлення та досягти високої ефективності при виконанні завдань.

Враховуючи тенденції управління збройною боротьбою в локальних війнах, необхідно створити сучасну армію.

У дисертації проведено нове вирішення наукового завдання – вивчення коаліційного управління збройною боротьбою за досвідом локальних війн другої половини ХХ – початку ХХІ століття і розроблення рекомендацій щодо застосування досвіду в сучасних умовах для Збройних Сил України.

Проведений аналіз літератури та джерельної бази дослідження свідчить, що дана проблема знайшла лише часткове висвітлення в працях вітчизняних та зарубіжних істориків. Наукове завдання в такій постановці, як управління коаліційними збройними силами, взагалі не досліджувалось. Накопичення нових джерельних матеріалів, у тому числі і в такій галузі воєнної науки як управління військами (силами) створило умови для поглибленого вивчення управління коаліційними збройними силами в локальних війнах другої половини ХХ – початку ХХІ століття.

Для вирішення складної наукової задачі автор розробив методологію наукового дослідження, основою якої став історичний і логічний, а також загальнонауковий методи дослідження.

Основними результатами дослідження у теоретичній сфері є те, що в дисертації проаналізований досвід управління коаліційними збройними силами другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Виявлені фактори, які впливають на створення та управління коаліційними збройними силами; визначені основні принципи планування застосування збройних сил коаліції та проведення оперативної і тактичної підготовки; уточнена сутність коаліційних збройних сил і їх управління; зроблені обґрунтовані висновки і на підставі тенденцій і закономірностей надані практичні рекомендації, які мають певне значення при розбудові Збройних Сил України.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що висновки та рекомендації науково обгрунтовані і можуть бути використані у процесі підготовки органів управління об’єднань, з’єднань та частин Збройних Сил України для роботи у складі багатонаціональних штабів. Матеріали дисертаційної роботи знайдуть використання при проведенні науково-дослідних робіт у напрямку дослідження управління військами (силами) у воєнних діях у складі коаліції, у навчальному процесі та науковій роботі Національної системи управління Збройними Силами України, яка б забезпечувала управління військами (силами) як у складі коаліції, так і самостійно.

Перспективними напрямами подальших досліджень дисертант вважає такі:

історія створення коаліційних збройних сил у другій половини ХХ – на початку ХХІ століття;

роль і значення розвідки при управлінні коаліційними збройними силами.

Публікації автора:

1. Уроки коаліційного управління збройною боротьбою за досвідом війни США у В’єтнамі (1964 – 1973 рр.) // Історичні зошити. – Київ: Інститут історії НАНУ. 2002. – С. 97 – 105.

2. Важливі питання коаліційного управління збройною боротьбою за досвідом війни в Кореї (1950 – 1953 рр.) // Історичні зошити. – Київ: Інститут історії НАНУ. 2002. – С. 32 –39.

3. Сутність і класифікація коаліційних війн // Труди академії. – Київ: НАОУ, 2004. – № 52. – С. 22 – 27.

4. Локальні війни і збройні конфлікти 90 років ХХ ст. – початку ХХІ ст.: Навчальний посібник. – Київ: НАОУ, 2004. – С. 52 – 59.

5. Воєнне мистецтво в локальних війнах і збройних конфліктах 50 – 80 –х років ХХ століття: Навчальний посібник. – Київ: НАОУ, 2004. – С. 85 –98.

6. Тенденції розвитку форм і способів збройної боротьби в другій половині ХХ – початку ХХІ століття // Матеріали науково-практичної конференції 24 – 26 вересня 2003 р. – Київ: НАОУ, 2003. – С. 162 – 168.