Анотація до роботи:

Джерелюк Ю.О. Управління якістю продукції та витратами на її забезпечення (на прикладі текстильних підприємств). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – Економіка підприємства і організація виробництва. –Технологічний університет Поділля, Хмельницький, 2002.

Дисертація присвячена питанням удосконалення управління якістю продукції на підприємствах текстильної промисловості шляхом формування якості за вимогами споживачів та підвищення ефективності витрат на її забезпечення.

З метою обґрунтування необхідності удосконалення якості продукції, автором запропонована методика оцінки можливих втрат підприємств внаслідок “відтоку” незадоволених споживачів. Для налагодження стійких зв’язків з споживачами та досягнення високого рівня задоволення їх запитів були запропоновані підходи до встановлення ефективних взаємовідносин з споживачами і процес пошуку раціональної ціни текстильної продукції. Виявлені основні вимоги споживачів до якості тканин різного призначення.

Для забезпечення заданого рівня якості з мінімальними витратами розроблені економічно доцільні заходи для усунення домінуючих невідповідностей продукції запроектованому зовнішньому вигляду та адаптована методика розрахунку витрат на забезпечення якості до особливостей текстильної промисловості.

Встановлена залежність нормативів преміювання за підвищення якості бавовняних тканин від основних характеристик тканин, що дає змогу забезпечувати запланований рівень ефективності матеріального стимулювання при впровадженні нових видів продукції .

В дисертації подано теоретичне обґрунтування і нове рішення завдання удосконалення науково-методичних основ управління якістю продукції на текстильних підприємствах шляхом формування якості за вимогами споживачів та підвищення ефективності витрат на її забезпечення. За результатами проведених досліджень та розрахунків можна сформулювати такі основні висновки:

1. Системний аналіз економічних проблем управління якістю продукції на текстильних підприємствах дозволив зробити висновок про те, що особливу увагу слід приділяти: формуванню якості за вимогами споживачів; забезпеченню на стадії виробництва відповідності якості продукції запланованому рівню; зниженню витрат на забезпечення якості продукції.

2. Перехід до ринкових відносин поставив перед кожним підприємством питання про необхідність постійного удосконалення якості продукції, що випускається. Обґрунтуванню необхідності удосконалення якості буде сприяти запропонована методика оцінки можливих втрат підприємств внаслідок “відтоку” незадоволених споживачів;

3. Специфіка текстильних підприємств та пов’язані з цим особливості визначення ціни продукції обумовлюють необхідність урахування у процесі пошуку раціональної ціни значущості окремих видів додаткових оздоблень, що покращують якість тканин, та схильності споживачів платити за додаткову якість тканин.

4. Особливості текстильної промисловості зумовлюють необхідність при розрахунку витрат на забезпечення якості продукції враховувати витрати на повторний обробіток та здійснення різноманітних випробувань.

5. Найбільш важливим і відповідальним моментом для текстильних підприємств стає підвищення ефективності витрат на забезпечення якості продукції. Розроблено економічно обґрунтовані заходи для їх зниження та визначена раціональна структура витрат.

6. Кількість дефектів зовнішнього вигляду може бути значно зменшена за рахунок матеріального заохочення робітників, які обслуговують певні види обладнання. Доведено, що застосування пересічних нормативів зумовлює збитковість систем преміювання по багатьом видам продукції. Одержана багатознакова регресійна модель, що дозволяє встановити економічно обґрунтований відсоток премії за підвищення сортності окремих тканин в залежності від різниці в цінах за перший та другий сорт, лінійної щільності основи та витрачання пряжі на виготовлення 100 метрів тканин.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Джерелюк Ю.А. Маркетинг информационных технологий в системе управления качеством продукции // Экономические инновации. Выпуск 4. – Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 1999. – С.267-269.

2. Джерелюк Ю.А. Потребительская ценность, удовлетворенность и качество продукции // Вестник ХГПУ. Технический прогресс и эффективность производства. – Харьков. – 1999. - № 90. – С.160-163.

3. Джерелюк Ю.О. Актуальні питання управління якістю текстильної продукції // Регіональна економіка. – 2000. - №1. – С.181-185.

4. Джерелюк Ю.О. Обґрунтування необхідності формування нової потенційної якості продукції // Вестник ХГПУ. Технический прогресс и эффективность производства. – Харьков. – 2000. – №94. –С. 59-62.

5. Джерелюк Ю.О. Вдосконалення системи стимулювання якості продукції на текстильних підприємствах // Регіональні перспективи. – 2000 р. –№2-3. - С.340-341.

В інших наукових виданнях:

6. Джерелюк Ю.А. Система управления качеством продукции на текстильном предприятии // Вестник ХГТУ. – Херсон. – 1998. - №2(4). – С.77-79.

7. Джерелюк Ю.А. Маркетинговые исследования в системе управления качеством продукции // Вестник ХГТУ. – Херсон. - 1998. - №2(4). – С.356-358.

8. Джерелюк Ю.А. Затраты на обеспечение качества продукции и тенденции их развития в современных условиях // Вестник ХГТУ. – Херсон. – 1999. - №2(6). – С.71-73.

9. Джерелюк Ю.А. Обеспечение запланированного уровня качества текстильной продукции // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. – 1999.- № 2. – С.21-23.

10. Миколайчук Н.С., Джерелюк Ю.О. Оптимізація витрат на підвищення якості продукції // Технологія, автоматизація та економіка в переробній галузі : Збірник наукових праць. – К.: Інститут змісту та методів навчання, 1998. – С.103-104. Автором встановлено ступінь впливу технологічного переходу на сортність тканин у готовому вигляді.

11. Миколайчук Н.С., Джерелюк Ю.О. Сучасна концепція управління якістю продукції на текстильних підприємствах // Технологія, автоматизація та економіка в переробній галузі: Збірник наукових праць. – К.: ІЗМН, 1998. – С.105-106. Автором запропоновано оцінювати вагомість споживчих властивостей тканин.