У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі підходу до управління формуванням конкурентного середовища на основі зміни та покращення діяльності підприємств рекреаційно-оздоровчого комплексу сфери послуг на базі кластерного підходу до подальшого розвитку конкурентного середовища та пожвавлення економічної активності регіону в руслі концепції кластерної економіки і подальшого розвитку та підтримці сільського зеленого туризму. За результатами дослідження проблематики управління формуванням конкурентного середовища підприємств сфери послуг були досягнуті наступні висновки теоретичного, методичного та практичного спрямування: Категорія конкурентного середовища базується на поняттях конкуренції, конкурентоспроможності підприємства та складових його внутрішнього та зовнішнього оточення. Конкурентне середовище визначається як міра гармонізації у часі і у просторі економічних інтересів підприємства з інтересами пов’язаних з ним суб’єктів зовнішнього середовища, що діють поза межами підприємства в умовах обмеженості ресурсів для задоволення власних потреб на ринку послуг. Виділені наступні групи факторів, що визначають конкурентне середовище підприємства: фактори, що відносяться до макросередовища, мезо- та мікросередовища. До першої групи відносяться наявність промисловості, рівень валового регіонального продукту, виробництво товарів народного споживання, наявність природно-ресурсної бази, державна підтримка. До другої групи ми віднесли платоспроможний попит населення та кількість конкурентів на даному ринку. До третьої групи відносяться структура заборгованості, структура оборотних активів, обсяг капітальних інвестицій, потенційний прибуток, обсяги реалізації, кількість та якість наданих послуг. Третя група факторів є засобами прямого впливу підприємства на конкурентне середовище.
3. Виділено особливості управління підприємствами рекреаційно-оздоровчого комплексу сфери послуг, а саме: невідчутність, невіддільність від джерела надання, несталість якості та неможливість зберігання. Для ефективного управління підприємством сфери послуг запропоновано здійснювати його на засадах аутсорсингу – розподілі функцій управління серед зовнішніх підприємств та організацій, які пов’язані з підприємством відповідними юридично оформленими зв’язками. 4. Сільський зелений туризм визначений як найбільш перспективний напрямок розвитку сфери послуг. За результатами аналізу соціально-економічного стану Карпатського регіону запропоновано розвиток сільського зеленого туризму разом з великими підприємствами рекреаційно-оздоровчої підгалузі сфери послуг у Закарпатській області. 5. Вивчені існуючі підходи до визначення поняття «кластер». В процесі аналізу визначено, що об’єднання підприємств у кластер допомагає їм у створенні сприятливого конкурентного середовища та надає конкурентні переваги над іншими підприємствами на цьому ринку. 6. Проаналізоване конкурентне середовище по Закарпатській області визначене як середньоконкурентне на базі спостережень за зміною кількісних і якісних показників по кожному фактору та встановлено, що промисловість, сільське господарство, рівень валового регіонального продукту, державна підтримка, кількість конкурентів у Карпатському регіоні характеризується як слабко розвинені з перспективами розвитку, платоспроможний попит населення на послуги є фактором середньої інтенсивності, а наявність природно-кліматичних умов характеризується максимальною інтенсивністю. 7. Аналіз факторів мікросередовища проведений на базі підприємств рекреаційно-оздоровчого комплексу сфери послуг Закарпаття, що діють в межах 4 найбільш суттєвих (94% всіх обслужених) з 10 лікувально-оздоровчих зон, в яких вони займають найбільшу частку на ринку – санаторії «Поляна», «Сонячне Закарпаття», «Квітка полонини», «Карпати», «Синяк», «Шаян», «Верховина». 8. Конкурентне середовище підприємств рекреаційно-оздоровчого комплексу сфери послуг тісно пов’язане з виділеними факторами мікросередовища, такими, як структура заборгованості (за виплатами в бюджет), структура оборотних коштів, витрата на інвестиційну діяльність (в тому числі – капітальні інвестиції), обсяги реалізації (обсяг наданих послуг), кількість наданих послуг (кількість обслужених осіб та кількість ліжко-днів). Для підвищення здатності підприємств адаптуватися до вимог ринку удосконалено методичний підхід до визначення рівня чистого прибутку в кожному з обраних підприємств рекреаційно-оздоровчого комплексу із застосуванням кореляційно-регресивного аналізу для врахування впливу та управління факторами конкурентного середовища. 9. Розроблено концепцію управління формуванням конкурентного середовища підприємств рекреаційно-оздоровчого комплексу сфери послуг, яка складається з трьох ієрархічних рівнів – рівня макросередовища, кластерного об’єднання, споживачів послуг та конкурентів і в самому кінці – підприємства кластеру – санаторії та суб’єкти підприємницької діяльності, що надають послуги сільського зеленого туризму. 10. На базі розглянутих теоретичних засад та практичних прикладів реалізації концепції кластерної економіки розроблені заходи формування кластерів рекреаційно-оздоровчих підприємств на базі розрахунку показників фінансової звітності з метою виділення в окремі кластери схожих за показниками роботи санаторіїв. Результати розробки кластерів підтвердили попередні розрахунки кореляційно-регресійного аналізу: санаторії, що отримали за його результатами подібні рівняння, ввійшли відповідно у перший та другий кластери. 11. Обґрунтований методичний підхід та технологія кластеризації підприємств туристично-рекреаційної галузі Закарпаття із застосуванням методу бенчмаркінгу кластеру. Розроблені детальні рекомендації щодо поетапного створення та введення в дію кластерного об’єднання, доведена ефективність такого об’єднання. |
