Важливість виноробства як стратегічної галузі АПК України передбачає вкладення у її розвиток значних розмірів капіталу, що вимагає принципово нових підходів в управлінні підприємствами даної галузі. Наукове ж обґрунтування оптимальних розмірів капіталу на сучасному етапі пов'язане з необхідністю визначення стратегічних напрямів щодо його формування, розробки оптимального співвідношення певних видів капіталу, формуванням пріоритетних напрямів його вкладення для розвитку виноробства України. Дослідження даних питань дозволяє сформувати висновки теоретичного, науково-методичного, практичного характеру і внести наступні пропозиції та рекомендації: 1. Сучасне управління формуванням капіталу ґрунтується на основі узагальнення наукових концепцій, що визначають його сутність як об’єкту економічного управління; накопичену цінність; інвестиційний та інноваційний ресурс; джерело доходу; об’єкту надання переваги у часі; об’єкту купівлі-продажу; носія фактору ризику та ліквідності; фактору виробництва та конкурентоспроможності. 2. Процес оптимізації структури капіталу має базуватися на основі встановлення такого співвідношення параметрів його обсягів та структурних елементів, який забезпечуватиме дотримання заданого критерію оптимізації. При цьому формування оптимальної структури капіталу повинно враховувати два основні критерії: середньозважена вартість капіталу та рівень фінансової стійкості. 3. На мікроекономічному рівні з метою уточнення економічної сутності капіталу пропонуємо його альтернативне визначення як потенційної вартості, яка через здійснення інвестицій трансформується в активи підприємства з метою розширеного відтворення. З метою отримання різнобічної інформації про сутність капіталу підприємства, розроблена його класифікація, яка поділяється на окремі види за 18 ознаками. 4. У останні роки (2004-2006 рр.) на виноробних підприємствах з великим розміром сукупного капіталу переважають обсяги позикового капіталу. Значну частину у складі позикового капіталу займає зовнішній позиковий капітал, більшість якого становить кредиторська заборгованість товарного характеру. Спостерігається зниження частки статутного капіталу, іншого додаткового капіталу та резервного капіталів у складі власного капіталу в середньому по сукупності. При формуванні власного капіталу пріоритетними джерелами на невеликих виноробних підприємствах став нерозподілений прибуток та інший додатковий капітал, а на великих і середніх - статутний капітал та нерозподілений прибуток. 5. Обґрунтована система критеріїв оцінки фінансової стійкості виноробних підприємств. Пропонується застосовувати для оцінки фінансової стійкості сукупність таких показників: коефіцієнт автономії; коефіцієнт фінансового леверіджу; коефіцієнт загальної заборгованості; коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності; коефіцієнт довгострокової заборгованості; коефіцієнт поточної заборгованості; коефіцієнт маневреності власного капіталу; коефіцієнт страхування бізнесу. 6. Уточнені 2 групи показників комплексної оцінки ефективності використання капіталу виноробних підприємств: показники оборотності всього використовуваного капіталу, власного капіталу, позикового капіталу, фінансового кредиту, товарного кредиту, внутрішньої кредиторської заборгованості та показники рентабельності: рівень рентабельності всього використовуваного капіталу, рівень рентабельності власного капіталу, ефект фінансового леверіджу. 7. Обґрунтовані концептуальні підходи щодо збалансованого управління формуванням капіталу виноробних підприємств та розроблена модель управління формуванням капіталу в акціонерних товариствах виноробної галузі з урахуванням особливостей суб’єктів та визначення їх політики управління, що дозволить товариствам зменшити дефіцит власного і позикового капіталів та гарантувати стабільний економічний і соціальний розвиток і тим самим забезпечивши на ринку вина міцні позиції. 8. Розроблена стратегія управління формуванням капіталу виноробних підприємств Миколаївської області. Враховуючи низькі показники їх фінансової стійкості та високий рівень ризику використання великих обсягів позикового капіталу, пропонуємо „помірний” підхід до формування капіталу. З метою ефективного управління формуванням капіталу запропонована економіко-математична модель та розрахована його оптимальна структура для таких виноробних підприємств Миколаївської області, як ВАТ „Коблево”, ВАТ „Зелений Гай”, ВАТ „Радсад”, ТОВ „Сандора”. 9. Враховуючи високий ступінь зношеності наявного технологічного обладнання, пріоритетними напрямами використання капіталу є реконструкція та модернізація діючих потужностей, будівництво підземних сховищ та напівпідвалів для зберігання винопродукції; здійснення вкладень у проведення досліджень з купажування вин, підбору і селекції нових рас дріжджів для випуску шампанського; придбання відповідного технологічного обладнання, що підвищить якість і ціну вин: крупної тари з її розміщенням у приміщеннях з регульованою температурою; нових сучасних ліній для „холодного розливу” вина; обладнання для виготовлення вин з коротким циклом виробництва; обладнання для переробки відходів виноробства. 10. Для формування достатнього обсягу власного капіталу пропонується на рівні держави вдосконалити законодавство, що буде сприяти ефективному розвитку вітчизняного виноробства. Необхідно забезпечити відповідне співвідношення між розміром сплати фіксованого податку з 1 гектару плодоносних виноградників і 1 гектару ріллі; встановити адекватні ставки акцизів і вартості ліцензій; скасувати акцизний збір на марочні, сухі, ігристі столові вина; податок на додану вартість нараховувати лише на готову винопродукцію; гарантувати відшкодування страховими компаніями не менше 50% втрат аграрних підприємств; створити спеціалізовані інспекції для ціленаправленої боротьби з фальсифікацією та контрабандою вино-коньячної продукції. |