У дисертаційній роботі поставлено і вирішено важливе науково-практичне завдання з удосконалення управління діяльністю ЗСУ в мирний час для забезпечення воєнно-економічної безпеки держави. Результати проведених досліджень дозволяють зробити наступні теоретичні та практичні висновки: 1. Здійснено дослідження теоретичних основ та сучасних тенденцій вирішення проблеми забезпечення воєнно-економічної безпеки. Розвинуто та сформульовано сутність поняття “воєнно-економічна безпека”, вимоги, структурний зв’язок з національною безпекою. У категоріальному контексті сутність воєнно-економічної безпеки визначено як захист національних інтересів і формування умов, які забезпечують стабільний економічний розвиток та якісне відновлення суспільних відносин держави, а у більш загальному сенсі — динамічний розвиток і функціонування об’єкта (держави, суспільства, особи) зі збереженням системної цілісності при проходженні точок біфуркації. Розкрито сучасні зовнішні та внутрішні загрози, що стосуються невідповідності сектора безпеки України потребам суспільства. 2. Важливого значення для України є вибір стратегічних пріоритетів у реформуванні інститутів сектора безпеки (в тому числі ЗСУ). Дослідження стану та напрямів реформування управління діяльністю ЗСУ з позицій забезпечення воєнно-економічної безпеки виявили наступні: підтримка ЗСУ та інших військових формувань у стані високої боєздатності, бойової й мобілізаційної готовності, наближення їх за складом, системою управління, навчання і підготовки, рівнем оснащення озброєнням та військовою технікою до стандартів збройних сил держав членів НАТО; забезпечення бюджетного фінансування в обсягах, достатніх для його реформування і розвитку; визначення оптимальної структури та штатної чисельності, виходячи з нагальних потреб національної безпеки та економічних можливостей держави; підвищення рівня професіоналізму та відповідальності в усіх ланках сектора безпеки; розвиток системи стратегічного планування, координації та контролю діяльності. 3. Доведено, що в сучасних умовах управління діяльністю ЗСУ здійснюється у вигляді системи взаємопов’язаних процесів з метою забезпечення воєнно-економічної безпеки держави. Дослідження показало, що сучасні підходи до удосконалення управління діяльністю ЗСУ сприятимуть впровадженню перспективної моделі ЗСУ, забезпечать необхідний рівень воєнно-економічної безпеки України та відповідність світовим стандартам. Виявлено, що серед пріоритетних напрямів удосконалення управління діяльністю ЗСУ важливе значення має впровадження ІТТ, яке дозволяє підвищити ефективність процесів управління при реформуванні ЗСУ. 4. Розроблено концептуальні підходи до проведення діагностики процесу управління діяльністю ЗСУ. Проведена діагностика функціонування діяльності ЗСУ виявила основні управлінські проблеми та шляхи удосконалення в забезпеченні воєнно-економічної безпеки, що стосуються функціональної, організаційної, навчальної та інформаційної складових. За результатами проведеної діагностики здійснено SWOT аналіз управління діяльністю ЗСУ, який дозволяє обрати найбільш сприятливу стратегію забезпечення воєнно-економічної безпеки держави. 5. Проведений аналіз організаційно-технічного забезпечення управління діяльністю ЗСУ свідчить про необхідність у підвищенні якісних показників кадрового потенціалу та технічного оснащення засобами ІТС. Запропоновані рекомендації дають можливість забезпечити практичну реалізацію нових науково-технічних ідей та ефективне впровадження новітніх ІТТ з метою забезпечення вимог та порогових значень воєнно-економічної безпеки держави. 6. Порівняльний аналіз міжнародних та вітчизняних оборонних витрат забезпечення воєнно-економічної безпеки показав, що ключові індикатори воєнно-економічної безпеки України не покращуються, наявні системи економічного забезпечення оборонної сфери не адекватні воєнно-економічним потребам для протидії реальним і потенційним воєнним загрозам, показники стану воєнно-економічної безпеки країни перебувають за межею порогових значень. Обґрунтовано необхідний рівень фінансування забезпечення воєнно-економічної безпеки за допомогою удосконаленої методики моніторингу порогових значень індикаторів (частка оборонних витрат від ВВП, обсяг та структура оборонного бюджету, чисельність та структура збройних сил, витрати на утримання одного військовослужбовця). 7. Запропоновано методичні підходи до оцінювання моделей управління діяльністю ЗСУ та їх впливу на забезпечення рівня воєнно-економічної безпеки держави на основі застосування методів нечіткої логіки. Запропоновано розглянути можливі стратегії забезпечення воєнно-економічної безпеки: стратегія “1” Україна обирає шлях євроінтеграції та вступає до НАТО; стратегія “2” Україна обирає нейтралітет від військових альянсів та формує професійну армію; стратегія “3” Україна обирає вступ до організації договору колективної безпеки. Апробація запропонованого підходу показала, що “сучасна” модель управління діяльністю ЗСУ найбільш наближена до моделі “2”, що відповідає стратегії забезпечення воєнно-економічної безпеки щодо нейтралітету професійної армії (80%), і має ознаки моделі “1”, що відповідає стратегії вступу до НАТО (20%). Сучасний стан забезпечення воєнно-економічної безпеки характеризується середнім рівнем досягнення порогового значення забезпечення безпеки. 8. У сучасній геополітичній та економічній ситуації для досягнення відповідності стандартам збройних сил розвинутих європейських держав та країн членів НАТО необхідно здійснити оптимізацію технічного та кадрового потенціалу ЗСУ, що дасть можливість більш ефективно витрачати обмежені фінансові ресурси. Запропоновано методичні підходи щодо оптимізації автоматизації управління діяльністю ЗСУ. На відміну від існуючих запропоновані методичні підходи дозволили здійснити економічно обґрунтований вибір варіантів побудови ІТС військового призначення, що найкраще відповідає встановленим вимогам при мінімальних витратах. Апробація запропонованих методичних підходів показала, що найбільш доцільним є комплексний варіант, оскільки цей варіант забезпечує найвищу ефективність управління діяльністю ЗСУ, забезпечує виконання вимог воєнної та економічної безпеки держави. 9. Проведене макроекономічне прогнозування довгострокових перспектив оборонного бюджету України показало, що найвірогіднішою стратегією забезпечення воєнно-економічної безпеки є багатовекторний курс на євроатлантичну інтеграцію та участь у побудові нової системи європейської безпеки. Прогнозовані показники обсягів, структури оборонного бюджету та витрат на одного військовослужбовця вказують на пріоритетність стратегії забезпечення безпеки шляхом євроінтеграції України для всіх сценаріїв розвитку національної економіки, що підтверджує проведене оцінювання моделей управління діяльністю ЗСУ та результати SWOT аналізу. Необхідними умовами реалізації цього вектора забезпечення безпеки є: радикальне реформування органів оборони держави; активізація участі у миротворчих операціях; активна підтримка боротьби з міжнародним тероризмом; впровадження внутрішніх механізмів боротьби з усіма проявами тероризму. Це дозволить вивести ЗСУ і країну в цілому на більш високий міжнародний рівень. 10. Використання отриманих наукових та практичних результатів рекомендується для Ради національної безпеки і оборони України, Міністерства оборони, Міністерства фінансів, Міністерства економіки України, при розробці стратегії національної, воєнної та воєнно-економічної безпеки України, а також при здійсненні стратегічного планування і прогнозування воєнно-економічної сфери та інвестиційно-інноваційного розвитку держави. |