В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми — визначення сутності управління державною податковою службою, функціонально-організаційної структури цієї служби в Україні, сутності та змісту її правового статусу, характеристика форм і методів управління в державній податковій службі, системи управління персоналом в цій службі та визначення шляхів удосконалення управління нею. Основним завданням дослідження було вироблення на базі комплексного аналізу теоретичних, організаційних і правових засад здійснення управління державною податковою службою в Україні теорії управління цією службою, визначення шляхів його удосконалення. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Визначаючи методологічні засади управління державною податковою службою, зроблено висновок, що стратегічною метою податкової політики на сучасному етапі є створення в Україні стабільної і ефективної податкової системи, яка б забезпечила достатній обсяг надходжень платежів до бюджетів усіх рівнів, ефективне функціонування економіки держави, справедливий підхід до оподаткування всіх категорій платників податків, а також створення умов для подальшої інтеграції України у світове співтовариство. Важливе місце у здійсненні цієї політики займають органи державної податкової служби, які забезпечують фінансовий інтерес держави у сфері сплати податків та інших обов’язкових платежів. Оскільки управління державною податковою службою є явищем системним, включає ряд елементів, тісно взаємопов’язаних між собою, охарактеризовано систему цього управління, яку утворюють суб’єкти, якими є як зовнішні владні структури (Верховна Рада України, Президент і Кабінет Міністрів України), так і, головним чином, вищестоящі органи і посадові особи самої податкової служби щодо нижчестоящих органів і службовців; об’єкти — це податкова служба в цілому та її окремі структурні елементи — органи, підрозділи, окремі працівники; зміст управління, який виявляється у взаємозв’язках суб’єктів і об’єктів. Характеризуючи функціонально-організаційну структуру державної податкової служби, з’ясовано, що ця служба становить складну систему, до складу якої входить значна кількість органів та підрозділів. Очолює систему цих органів Державна податкова адміністрація України, яка забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики. В той же час Державна податкова адміністрації України здійснює управління місцевими органами державної податкової служби — державними податковими адміністраціями та державними податковими інспекціями. З’ясування питання про сутність та структуру правового статусу державної податкової служби дозволило на рівні науково-теоретичних узагальнень більш повно визначити особливості її побудови та функціонування. Серцевину правового статусу будь-якого податкового органу утворюють такі структурні елементи як призначення, завдання, функції, конкретні владні повноваження і відповідальність. Статус податкової міліції розглянуто окремо від статусу решти підрозділів податкової служби. Податкову міліцію визначено як структурний підрозділ податкової служби України, покликаний здійснювати правоохоронні функції у сфері боротьби з податковими правопорушеннями. Вперше здійснено комплексну характеристику форм управління в державній податковій службі. Під формою управління в державній податковій службі розуміються визначені у нормативно-правових актах способи зовнішнього оформлення впливу суб’єкта управління на об’єкт управління, за допомогою яких досягаються цілі управління. Детальному аналізу піддано основну правову форму управління в державній податковій службі — правові акти управління, а також організаційні форми управління, застосування яких не породжує, не змінює і не припиняє внутрішніх адміністративно-правових відносин в органах податкової служби. Визначаючи систему та зміст методів управління в державній податковій службі, встановлено, що в ньому використовуються загальні методи соціального управління з урахуванням специфіки діяльності податкових органів. Методи управління державною податковою службою охоплюють способи, прийоми, дії осіб, залучених у процеси державного управління, пов’язані з підготовкою і реалізацією управлінських рішень, а також здійсненням правової і організаційної державно-управлінської діяльності. Здійснено класифікацію методів управління в державній податковій службі за різними критеріями на загальні і спеціальні, на методи підготовки, прийняття, організації і контролю за виконанням управлінських рішень, на економічні, адміністративні, соціально-психологічні і правові. Оскільки результати діяльності державної податкової служби України перебувають у прямій залежності від забезпечення високої якості її кадрового потенціалу, в дисертації дістав подальший розвиток аналіз особливостей управління персоналом в цій службі. Єдина за своєю суттю державна служба в органах податкової служби поділена на два відносно самостійні підвиди — спеціалізовану цивільну службу та мілітаризовану службу. Детально проаналізовано державно-службові відносини в державній податковій службі, проблеми оцінки ефективності діяльності конкретних службовців, їх професіоналізму та компетентності, зміцнення службової дисципліни, юридичної відповідальності працівників податкової служби. Зважаючи на те, що управління як соціальне явище має потребу в організації, забезпеченні і постійному удосконаленні, сформульовано ряд конкретних пропозицій та рекомендацій, спрямованих на поліпшення теоретико-правових засад і практики управління державною податковою службою. В результаті модернізації державної податкової служби України передбачається створити систему, яка гарантуватиме компетентне, неупереджене адміністрування податків, заохочуватиме їх добровільну сплату і сприятиме розвитку приватного підприємництва завдяки розширенню бази оподаткування і зменшенню податкового навантаження. Державну податкову службу України буде перетворено в ефективну службу нового зразка, яка посилить віру громадськості і приватного бізнесу у її надійність, дієвість, професійність і доброчесність. |
