Сидяга Богдан Володимирович. Управління антикризовою діяльністю сільськогосподарських підприємств : Дис... канд. наук: 08.00.04 - 2008.
Анотація до роботи:
Сидяга Б.В. Управління антикризовою діяльністю сільськогосподарських підприємств. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний аграрний університет, Київ, 2008.
Дисертацію присвячено антикризовому управлінню сільськогосподарськими підприємствами на основі своєчасної діагностики кризового стану і прийняття адекватних ефективних управлінських рішень. На основі аналізу різних економічних джерел, у роботі вивчено та розкрито сутність, ціль і функції антикризового управління підприємством. Досліджено, що кризовий стан сільськогосподарського підприємства характеризується такими трьома рівнями: легка криза, глибока криза і катастрофа, відповідно до яких слід здійснювати відповідний захід до реалізації антикризового управління.
В роботі проведено аналіз існуючих методик оцінки фінансового стану сільськогосподарського підприємства та критеріїв його банкрутства, виявлено позитивні сторони і недоліки кожного з них, а також необхідність їх адаптації до умов економіки України.
В дисертаційній роботі обґрунтовано вибір ефективних антикризових програм, які є основою реалізації антикризового управління сільськогосподарським під- приємством. Також визначено значення кожної з програм, тобто ступінь впливу їх зміни на один відсоток приросту інтегрального показника і його складових. На основі отриманих результатів даються рекомендації до формування плану проведення антикризових заходів з врахуванням можливостей підприємства і рівня його кризового стану.
Результати дисертаційного дослідження дозволили сформулювати такі висновки теоретико-методологічного і практичного характеру:
На основі теоретико-методологічного підходу доведено, що антикризове управління - це система управління підприємством, яка має системний і упереджувальний характер та спрямована на попередження чи усунення несприятливих для бізнесу явищ шляхом використання потенціалу ефективного менеджменту, розробки та реалізації бізнес-програм, що носить стратегічний характер.
В дисертаційній роботі доведено необхідність обгрунтування рівнів кризи: легка криза - перелом, падіння виробництва, загострений стан; глибока криза - неконтрольована ситуація, тенденція розгортання кризи, критично-тривалий період, при якому відбувається зниження життєво-важливих параметрів та платоспромож-ності підприємства; катастрофа - абсолютна неплатоспроможність (банкрутство), що супроводжується такими умовами, коли підприємство невзмозі вийти з кризового стану.
В дисертаційній роботі запропонована система критеріїв оцінки стану економічного розвитку сільськогосподарських підприємств з метою виявлення рівнів кризи, слабких сторін та загроз.
Для удосконалення оцінки рівня кризового стану сільськогосподарського підприємства розроблена відповідна методика, яка сформована на засадах виявлення та врахування особливостей господарств області. Її суть полягає у розрахунку інтегрального показника Z, який об’єднує дві групи фінансових показників, що найбільш повно характеризують стан підприємства з позицій наявності кризи: показники рентабельності діяльності та показники поточної і довгострокової платоспроможності. В роботі обґрунтовано вибір даних показників та встановлено їх граничні значення.
Для врахування виявлених особливостей сільськогосподарських господарств різних організаційно-правових форм встановлено коефіцієнти показника оцінки рівня кризи для трьох груп підприємств. На основі аналізу діяльності сукупності сільськогосподарських підприємств регіону встановлено граничні значення для кожного з інтегральних показників, що являють собою межі кризових зон. Використання інтегрального показника є діагностикою наявності і рівня кризового стану.
Для полегшення діагностики, нами розроблено матриці кризових станів у кожній з груп сільськогосподарських господарств. Вони дозволяють позиціювати сільськогосподарське підприємство в координатах «рентабельність – платоспромож-ність», що полегшує виявити внутрішні фактори, які призвели до кризи і відповідно вибрати ефективні антикризові програми.
На основі аналізу існуючих підходів, нами запропоновано методичні рекомендації щодо формування і реалізації антикризового управління сільсько-господарським підприємством. Особливістю даного підходу є те, що він базується на використанні показника рівня кризового стану, розкриває сутність і функції антикризового управління як складової процесу управління сільськогосподарським підприємством.
В дисертаційній роботі обґрунтовано вибір ефективних антикризових програм, які є основою реалізації антикризового управління сільськогосподарським підприємством. Також визначено значимість кожної із програм, тобто ступінь впливу їх зміни на приріст інтегрального показника.
Нами доведено, що системний підхід до оцінки рівня кризового стану базується на всесторонній діагностиці кризового процесу, основою якої є аналіз та оцінка економічного потенціалу сільськогосподарського підприємства, ефективність фінансово-господарської діяльності, системи антикризового управління у поєднанні з аналізом зовнішнього середовища.
На основі отриманих результатів дано рекомендації щодо формування плану проведення антикризових заходів з урахуванням можливостей сільсько-господарського підприємства та рівня його кризового стану.
Стратегії антикризового розвитку підприємств визначені за такими групами життєвого циклу сільськогосподарського підприємства: стадії кризи підприємства, ресурсного потенціалу та потенціалу управління. Такий підхід дає можливість враховувати потенційні загрози, що пов’язані з кожним фактором та використовувати для подолання кризи.
Подоланню негативних тенденцій виробничо-фінансової діяльності господарюючих суб’єктів сприяє налагодженню системи ранньго попередження кризи у господарствах, функціями якої є аналіз фінансового стану господарюючого суб’єкта, санація та ризик-менеджмент. Система сприяє створенню внутрішньо-господарського економічного механізму регулювання доходів і витрат та забезпечує фінансову стійкість підприємства.
Публікації автора:
Статті у наукових фахових виданнях:
1. Сидяга Б.В. Проблеми та перспективи фінансування малого бізнесу // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. Щорічник.- Тернопіль: Збруч, 2002.- С.426-430.
2. Сидяга Б.В. Проблеми розвитку управління та підприємництва в теорії розвитку суспільства // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє.- Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. - Вип.6.- С.281-285.
3. Сидяга Б.В. Криза агропромислових підприємств в Україні // Галицький економічний вісник. – 2005.- №3. - С.136-140.
4. Сидяга Б.В. Особливості кризового стану підприємств АПК України // Галицький економічний вісник. – 2006.- №1.- С.167-170.
5. Сидяга Б.В. Систематизація здійснення заходів по запобіганню кризи в підприємствах // Галицький економічний вісник. – 2006.- №3.- С. 95-101.
Матеріали конференцій:
6. Сидяга Б.В. Проблеми розвитку управління та підприємництва в теорії розвитку суспільства // Матеріали міжнародної наукової конференції “Розвиток підприємницької діяльності на Україні: історія та сьогодення”.- Тернопіль: ІЕП, 2003. - С. 78.
7. Сидяга Б.В. Криза агропромислових підприємств в Україні // Матеріали ІІ міжнародної наукової конференції “Розвиток підприємницької діяльності в Україні: історія та сьогодення”.- Тернопіль: ІЕП, 2004. - С. 64-65.
8. Сидяга Б.В. Необхідність розробки підприємством стратегії ринкової орієнтації // Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції “Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть”.- Тернопіль: ІЕП, 2006. - С. 94-98.
9. Сидяга Б.В. Собівартість і її роль в управлінні ефективного виробництва // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених “Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть”.- Тернопіль: ІЕП, 2007. - С. 418-420.
