У дисертації здійснено теоретичні узагальнення та розроблені рекомендації щодо ефективного застосування універсальних акцизів в Україні. Отримані результати дозволяють сформулювати такі висновки. 1. Існуючі в науковій літературі різноманітні критерії поділу податків на прямі та непрямі є суперечливими та не дозволяють здійснити чітке й однозначне групування всіх податків. Дослідження цього питання дозволило дійти висновку, що поділ податків на прямі та непрямі доцільно здійснювати за критерієм джерела сплати. Виходячи з цього, у роботі було дане наступне визначення непрямих податків: непрямими податками є податки, що сплачуються юридичними особами або фізичними особами-суб’єктами підприємницької діяльності за умови, що такі податки відносяться до витрат (собівартості) або стають надбавкою до ціни, збільшуючи останню. Для проведення детального аналізу загальних характеристик та особливостей непрямих податків було запропоновано такий поділ непрямих податків на три групи: 1) акцизи; 2) мито; 3) інші непрямі податки. 2. Поява універсальних акцизів була спричинена розвитком товарного господарства і товарно-грошових відносин, активним впливом держави на економіку через механізм перерозподілу створеного в країні ВВП (що потребувало додаткових доходів бюджету), а також бажанням урядів держав справляти прості, досконалі, з невисокими витратами на адміністрування податки. Історія розвитку універсальних акцизів доводить закономірність еволюції цих податків: від специфічних акцизів до податку з обороту, від податку з обороту до податку з продажу, від податку з продажу до ПДВ; кожний вид універсального акцизу з’являвся лише тоді, коли для цього виникали необхідні економічні та політичні передумови. 3. Найбільш розповсюдженим універсальним акцизом у світі є ПДВ. Його стрімке поширення пояснюється багатьма чинниками: економічна теорія доводила нейтральність ПДВ щодо платників та об’єктів оподаткування, простоту в адмініструванні, позитивний вплив на збільшення обсягів міжнародної торгівлі та на наповнення дохідної частини бюджету; ПДВ був рекомендований до впровадження впливовими міжнародними організаціями; практика справляння ПДВ в Європі демонструвала переважно позитивні риси цього податку. 4. На підставі розробленої в роботі методики розраховано показники надходжень від ПДВ за 2000–2004 рр. шляхом екстраполяції показників надходжень 1999 року на 2000–2004 рр. Результати розрахунку дозволили зробити висновок про значний приріст обсягів ухилення від сплати ПДВ у 2000–2004 рр. порівняно з 1999 роком та про зниження ефективності справляння ПДВ. 5. Використовуючи запропонований спосіб, здійснено розрахунок реальних витрат на справляння ПДВ в Україні. Результати такого розрахунку свідчать про те, що їх рівень є дуже високим і значно перевищує аналогічні показники будь-якої європейської країни. 6. Основними проблемами ПДВ в Україні залишаються: неврегульований механізм бюджетного відшкодування та розкрадання бюджетних коштів шляхом отримання відшкодування; відсутність державної політики у сфері пільг та контролю за цільовим використанням пільг; відсутність достовірної інформації про обсяги пільг, бюджетного відшкодування, заборгованості з бюджетного відшкодування; корумпованість державних органів і правовий нігілізм українського суспільства. Податок на додану вартість в Україні не відповідає вимогам економічної теорії щодо нейтральності податку, ставка податку не є науково обґрунтованою; податкове законодавство є нестабільним, витрати на справляння ПДВ є дуже високими, а отже, ПДВ потребує реформування або заміни. 7. Доведено необхідність розрізнення термінів „ухилення від сплати податку” (незаконні дії платників) та „мінімізація податкових зобов’язань” (дії платників, які відповідають законодавству). Завданням контролюючих органів у випадку ухилення від сплати ПДВ є розкриття та попередження відповідних злочинів, у випадку мінімізації податкових зобов’язань – розробка проектів законодавчих актів, які унеможливлюють використання платниками законних шляхів для скорочення власних податкових зобов’язань. 8. Обґрунтовано неможливість скасування ПДВ в Україні на сучасному етапі економічного розвитку. Інші податки (у т.ч. інші універсальні акцизи) не можуть у сучасних умовах позитивно впливати на обсяг ВВП і водночас компенсувати втрати бюджету в результаті скасування податку на додану вартість. З метою удосконалення механізму справляння ПДВ у роботі запропоновано проведення поетапної податкової реформи, розрахованої на 18–20 років. Складовими частинами реформи є: перший етап – скасування бюджетного відшкодування, зниження ставки та зменшення кількості пільг; другий етап – скорочення основної ставки ПДВ (для операцій з платниками ПДВ) та введення підвищеної ставки ПДВ (для операцій з неплатниками ПДВ); третій етап – запровадження бюджетного відшкодування та механізму страхування від безпідставного отримання платником ПДВ бюджетного відшкодування. | 