Анотація до роботи:

Котовська Г.О. Умови та ефективність відтворення основних промислових видів риб Кременчуцького водосховища. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.10 – іхтіологія. – Інститут рибного господарства Української академії аграрних наук, Київ, 2008.

Дисертація присвячена вивченню умов та ефективності відтворення основних промислових видів риб Кременчуцького водосховища.

Проаналізовано термічний, гідрологічний і гідрохімічний режими у водосховищі й оцінено стан кормової бази молоді риб.

Визначено сучасний стан нерестових ділянок у водосховищі з використанням індексу біологічного різноманіття Шенона і здійснено фауністичний аналіз за Є.С. Смирновим для визначення подібності видового складу молоді різних ділянок водойми.

Найбільшу чисельність молоді та найвищі показники біорізноманіття в Кременчуцькому водосховищі нами установлено на нерестовищах граничних екотонів – пригирлових ділянках великих приток, зокрема річок Рось, Вільшанка, Сула і Цибульник.

Сучасний видовий склад молоді риб налічує 30 видів, які належать до дев’яти родин, у тому числі: коропових – 18, бичкових – чотири, окуневих – два, в’юнових, іглицевих, оселедцевих, колючкових, щукових, сомових – по одному виду.

Доведено можливість використання даних відносної чисельності молоді плітки для розрахунку щільності популяцій основних видів промислової іхтіофауни, що необхідно при прогнозуванні вилову риби в Кременчуцькому водосховищі.

1. Умови та ефективність відтворення риб у Кременчуцькому водосховищі задовільні й дають змогу підтримувати стабільне поповнення популяцій основних промислових видів риб (ляща і плітки).

2. Фактична площа нерестовищ Кременчуцького водосховища нині становить 20,4 тис. га, або 9,5 % загальної його площі. Найбільші за площею нерестовища розташовані в нижній (14,2 тис. га) та у верхній (6,1 тис. га) частинах водосховища. В середній частині площа мілководь – усього 0,1 тис. га.

3. Найбільшу чисельність молоді та найвищі показники біорізноманіття в досліджуваному водосховищі нами виявлено на нерестовищах граничних екотонів – пригирлових ділянках великих приток, зокрема річок Рось, Вільшанка, Сула і Цибульник.

4. Установлено, що оптимальні умови для відтворення основних промислових видів риб створюються при поступовому підвищенні температури і відсутності різких коливань рівня води. Це підтверджує достовірна кореляційна залежність між відносною чисельністю молоді основних промислових видів риб і температурою води (для ляща =0,45, плітки =0,48). Найбільшою мірою рівень води впливає на ефективність нересту плітки (=0,45).

5. Кількісні показники зоопланктону Кременчуцького водосховища характеризують його як мало- та середньокормне. Основу зоопланктонних угруповань становлять гіллястовусі ракоподібні й коловертки. Найкраще зоопланктон розвивається в нижній частині (біомаса 0,34 г/м³), а найгірше – у верхній (біомаса 0,05 г/м³). Це позначається на розмірно-вагових показниках цьоголіток ляща та плітки, які зростають від верхів‘я до пониззя водойми.

6. Сучасний видовий склад молоді риб Кременчуцького водосховища налічує 30 видів, що належать до дев’яти родин, у тому числі: коропових – 18, бичкових – чотири, окуневих – два, в’юнових, іглицевих, оселедцевих, колючкових, щукових, сомових – по одному виду. За класифікацією екологічних груп за типом нерестового субстрату найчисленніша фітофільна група, на яку припадає від 73 до 91 %. Чисельність молоді фітофільної, літофільної, остракофільної та виношуючої груп збільшується, а псамофільної й проміжної, навпаки, зменшується. Багаторічна динаміка чисельності цьоголіток риб за типом переважного живлення в дорослому віці протягом усіх років дослідження характеризується домінуванням молоді бентофагів (50–80 % кількісного складу молоді риб), на другому місці знаходяться планктофаги – 11–34, на третьому фітофаги – 4–18 і на останньому місці хижаки – 1–5 %. За класифікацією цьоголіток риб за промисловим значенням найчисленнішою групою після заповнення водосховища й донині є представники промислових видів риб, які за харчовою цінністю здебільшого високо – та середньоцінні, що сприяє підтриманню високої рибопродуктивності Кременчуцького водосховища.

7. Відносна чисельність цьоголіток риб у водоймі за 1954–2007 рр. була неоднаковою й значно коливалася в окремі роки – від 773 до 3898 екз./100 м². За даними останніх років, вона знаходилася на рівні 1558–1805 екз./100 м². Найбільшу кількість молоді основних промислових видів риб виявлено у верхній і нижній частинах водосховища. В уловах малькової тканки практично на всіх досліджуваних частинах протягом усього періоду існування водойми домінуючим видом серед промислових риб є плітка (від 76 до 93 %). Серед непромислових видів у верхів’ї та пониззі водосховища переважала верховодка (77–92 %), а в середній частині – гірчак (53 %).

8. Виявлено залежність між відносною чисельністю цьоголіток плітки і промисловим виловом. Коефіцієнт кореляції між змодельованим і фактичним виловами плітки становить 0,65, що дає змогу використовувати дані відносної чисельності цього виду для прогнозування її вилову в сучасних умовах у Кременчуцькому водосховищі.