Анотація до роботи:

Вороніна О.К. Ультраструктурні та гістологічні особливості реакції надниркових залоз птахів на стрес. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 03.00.11 - цитологія, клітинна біологія, гістологія. Київський університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2004.

На птахах Gallus domesticus неонатального віку досліджені особливості перебігу фізіологічних подій у ході розвитку адаптаційної відповіді організму, викликаної гострим холодовим або іммобілізаційним стресом. На підставі проведених експериментів можна припустити, що і одноразова іммобілізація, і охолодження тіла викликають в гіпоталамо-адреналовій системі птахів класичну стрес-реакцію зі стадіями тревоги (шок, проти-шок) та адаптації (резистентності). Отримані дані не дають підстав заперечувати теорію загального адаптаційного синдрому, хоча дозволяють припустити наявність у птахів деякої специфічності стрес-реакції, що викликана іммобілізацією або охолодженням тіла. Досліджувались також особливості адаптації до охолодження у птахів, яким протягом тижня застосовували фармакологічну стимуляцію або пригнічення глюкокортикоїд-, мінералокортикоїд- і катехоламін-продукуючих клітин наднирників. Показано, що стрес-реакція, викликана гострим охолодженням, може протікати залежно від характеру попереднього стресорного навантаження у вигляді хронічної фармакологічної модуляції функцій наднирників.

1. У птахів стресорна відповідь являє собою комплекс фізіологічних реакцій, спрямованих на відновлення порушеного гомеостазу та забезпечується складними морфо-функціональними перебудовами ендокринної системи. Провідне місце в розвитку стрес-реакції займають симпато-адреналова та гіпоталамо-адреналова системи (ГАС), загальною ефекторною ланкою яких є надниркові залози.

2. Ультраструктурні перебудови у клітинах надниркових залоз птахів є цінним критерієм оцінки адаптаційних реакцій ГАС. Найбільше функціональне значення мають ультраструктурні зміни мітохондрій і ліпосом адренокортикоцитів і катехоламін-вмісних секреторних гранул хромафіноцитів, оскільки зміни саме цих органоїдів ми спостерігали найчастіше при експериментальних впливах.

3. Фізіологічні події, які спостерігались при охолодженні птахів, відповідають етапам розвитку класичної стрес-реакції, описаної Сельє, із послідовними фазами тривоги та адаптації.

4. Динаміка фізіологічних подій стрес-реакції, спричиненої примусовим знерухомленням птахів, відрізняється від такої у охолоджуваних птахів. Відсутність чіткої фази тривоги при застосованому режимі іммобілізаційного стресу птахів не дозволяє однозначно оцінити відповідність спричиненої ним стрес-реакції класичній теорії стресу Сельє.

5. Отримані дані не дають підстав заперечувати класичну теорію загального адаптаційного синдрому, хоча дозволяють припустити наявність у птахів особливостей стрес-реакцій, спричинених охолодженням або іммобілізацією тіла, які полягають у відмінностях динаміки та ступеня виразності адаптивних змін.

6. Хронічна фармакологічна стимуляція або пригнічення функціональної активності клітин наднирників приводить до змін адаптаційної відповіді їх на холодовий стрес.

7. Хронічний ефект аналога АКТГ синактену розглядається як згасання стресорної реакції на охолодження в результаті адаптації до багаторазових стресорних фармакологічних навантажень. Тривале пригнічення ГАС ін’єкціями дексаметазону спричиняє пригнічення базальної та стрес-індукованої її активності.

8. Багаторазове введення блокатора синтезу ангіотензину ІІ еналаприлу викликає значні деструктивні зміни у інтерренальних клітинах, що уповільнює розвиток стрес-реакції, викликаної охолодженням. Хронічні введення антагоніста альдостерону спіронолактону не мали позитивного ефекту на функції наднирників птахів як у нормі, так і при стресі.

9. Хронічні ін’єкції холіноміметика цититону приводять до посилення базальної, але не стресорної функціональної активності адреналових хромафіноцитів. Багаторазові ін’єкції симпатолітика метилдопи спричиняють уповільнення процесів секреції норадреналіну та пригнічення синтезу адреналіну як у нормі, так і при холодовому стресі.

Публікації автора:

1. Дзержинський М.Е., Гарматіна С.М., Вороніна О.К. Реакція надниркових залоз на іммобілізаційний стрес // Вісник Аграрного Університету.- 2003.- №64.- С.20-24. (Дисертанткою проведені планування експерименту, гістологічна обробка матеріалу, статистична обробка даних, підбір літературних джерел та написання статті.)

2. Вороніна О.К. Надниркові залози птахів: цитофізіологія та участь у стрес-реакції // Вісник Київського університету. Біологія.- 2003.- №39-40.- С.97-100. (Ди-сертантка підібрала та обробила літературні дані, описала гістологічні препарати, написала статтю.)

3. Вороніна О.К., Пшенична О., Воронін К.Ю., Мішуніна Т.М., Дзержинський М.Е. Динаміка розвитку стрес-реакції під час гострого охолодження у птахів // Вісник Київського університету. Біологія.- 2002.- №38.- С.71-72. (Дисертантка брала участь в плануванні експерименту, забої тварин та заборі органів, провела гістологічну обробку матеріалу, проаналізувала літературні джерела та написала статтю.)

4. Вороніна О.К. Ультраструктурні особливості клітин інтерренальної та хромафінної тканини надниркових залоз птахів при дії стимуляторів і інгібіторів їх функцій // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Шевченківська весна”.- Київ, 2004.- С.29-30. (Дисертантка брала участь у плануванні експерименту, проводила електронномікроскопічний аналіз, описувала препарати, приймала участь в обговоренні результатів.)

5. Воронина Е.К., Воронин К.Ю., Дзержинський Н.Э. Специфичность реакции надпочечников на действие стрессора // Материалы III Всероссийской конференции с международным участием ”Механизмы функционирования висцеральных систем”.- Санкт-Перебург (Россия), 2003.- С.60-61. (Дисертанткою проведені експе-рименти, забір та гістологічна обробка надниркових залоз та гіпоталамічної ділянки мозку, морфометричний та статистичний аналіз отриманого матеріалу, написання тез.)

6. Вороніна О.К., Воронін К.Ю., Гарматіна С.М. Дзержинський М.Е. Ефекти фармакологічної модуляції функцій надниркових залоз у стресованих птахів // Архів клінічної та експериментальної медицини.- 2003.- Т.12, №1 (Додаток).- С.56. (Дисер-тантка брала участь у плануванні експерименту, проводила статистичну обробку даних, приймала участь в обговоренні результатів та написанні тез.)

7. Пшенична О.М., Вороніна О.К. Реакція надниркових залоз птахів на охолодження // Матеріали Х студентської науково-практичної конференції Київського медичного інституту Української асоціації народної медицини.- 2003.- С.8-9. (Дисертантка брала участь у плануванні експерименту, проводила забір та гістологічний аналіз органів, статистичну обробку даних та написання тез.)

8. Вороніна О.К., Пшенична О.М., Воронін К.Ю., Гарматіна С.М., Мішуніна Т.М., Дзержинський М.Е. Участь надниркових залоз у розвитку стрес-реакції у птахів // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції “Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі та патології”.- Київ, 2002.- С.29. (Дисертантка брала участь в плануванні та проведенні експерименту, гістологічній обробці матеріалу та обговоренні результатів.)