Анотація до роботи:

Корсак Р. В. Українсько-чеське міждержавне співробітництво в 1991–2005 рр. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історія. – Ужгородський національний університет, Ужгород, 2008.

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню українсько-чеського міждержавного співробітництва 1991–2005 рр. Розкрито, на основі конкретних матеріалів, перебіг становлення основних напрямків співробітництва двох держав у політичній, соціально-економічній і культурній сферах. З’ясовано, що перші українсько-чесько-словацькі міждержавні контакти почались у 1990 р. з прийняттям Декларації про державний суверенітет України, візиту 15.05.1991 р. Посла ЧСФР Р. Сланського до Києва та укладення 30.07.1991 р. угоди про торговельно-економічне співробітництво двох країн.

З проголошенням 01.01.1993 р. незалежності ЧР характер і зміст українсько-чеських міждержавних відносин почав набирати нових обрисів. На початкових етапах в українсько-чеському співробітництві Україна віддавала перевагу політичній співпраці, а Чехія – торговельно-економічному співробітництву. На 1999 р. склався комплекс дружніх і партнерських відносин двох країн, що у 2000–2003 рр. проявився в широкомасштабному торговельно-економічному співробітництві. В ці роки відносини між країнами були доволі активними, але не безпроблемними. Уже в 2000 р. ЧР, відповідно до вимоги ЄС заявила про денонсацію договору про безвізовий режим для громадян України, а в 2003 р. денонсувала ще чотири угоди: про співпрацю в сільському господарстві, про економічне і науково-технічне співробітництво, про торговельні відносини, про співпрацю в галузі ветеринарної медицини. Це викликало посилення політичної складової у співробітництві двох країн.

В умовах членства Чехії в ЄС (2004-2005 рр.) країна була повинна дотримуватись спільної політики ЄС у відносинах з країнами нечленами. Це означало, що втратила чинність значна кількість українсько-чеських договорів і угод. Укладені нові договори і угоди сприяли розширенню українсько-чеської торгівлі, загальні обсяги якої у 2005 р. складали 970,9 мл. дол. США. Подальше розширення торговельно-економічного співробітництва двох країн стримувалось сировинно-металургійною структурою українського експорту, недосконалою системою відшкодування ПДВ в Україні, невмілим використанням українською стороною чеських торгівельних кредитів і т. п. Але при цьому в українсько-чеському співробітництві наростала інвестиційно-виробнича співпраця, кооперування, створення спільних підприємств, велись політичні консультації, укладались нові договори і угоди.

Крім того, в дисертації дано аналіз рівня трансформаційних процесів у кожній з країн, які сприяли чи гальмували торговельно-економічному, політичному і культурному українсько-чеському співробітництву.