Анотація до роботи:

Павлюк Т.С.

Українське балетмейстерське мистецтво другої половини ХХ ст. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтво-знавства за спеціальністю 17.00.01 — теорія та історія культури. — Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Київ, 2005.

У дисертації розглядаються проблеми розвитку українського балетмейстерського мистецтва у другій половині ХХ століття.

Протягом означеного періоду відбувався складний і багатогран-ний процес формування художніх принципів видатних майстрів і ста-новлення обдарованих молодих хореографів, взаємодія традицій і новаторства, опанування театрами зарубіжного досвіду й успішного створення сучасного репертуару в співдружбі з українськими компо-зиторами.

Комплексне вивчення шляхів і тенденцій розвитку балетмейстерсь-кого мистецтва в Україні 50—90–х років ХХ століття, в контексті поступу балетного театру і народно–сценічного хореографічного мис-тецтва, художніми вершинами якого були новаторські постановки П.Вірського в очолюваному ним Ансамблі танцю, та В.Вронського й А.Шекери в балетних колективах Києва, Львова, Одеси та Харкова, дає нове бачення послідовного розвитку національного балетмейстерсь-кого мистецтва. Історичне уявлення про основні етапи балетмейстерсь-ких тенденцій створюють також численні публікації у періодичних виданнях та рецензії, фрагменти яких наводяться дисертантом у дослідженні.

Балетмейстерська творчість розглядається в ракурсі змін, які від-бивають художні підходи до інтерпретацій класичних і сучасних ба-летних партитур представниками різних поколінь українських балет-мейстерів.

Розвиток українського балетмейстерського мистецтва аналізується не відокремлено від художніх течій і напрямків у західній хореографії та просторово–часових координатах певної історично–культурної епо-хи. Такий метод надав дисертантові можливість глибше осягнути і виявити сутність балетмейстерського мистецтва як історико–культурного феномена. Системний і структурно–функціональний мето-ди сприяли розкриттю специфіки і виявленню сутності балетмейстерсь-кої творчості як динамічної системи, допомогли простежити, як ці особ-ливості вияскравлювалися у різноманітних виставах балетних і хорео-графічних колективів України.

Публікації автора:

1. Павлюк Т.С. Балетмейстерські інтерпретації зарубіжних бале-тів і проблеми розвитку української хореографічної культури 70––80–х років ХХ ст. // Питання культурології: Зб. наук. пр. — Вип. 19. — К.: Видавничий центр КНУКіМ, 2003. — С. 206–218.

2. Павлюк Т.С. Нові тенденції в розвитку українського балет- мейстерського мистецтва другої половини 90–х років ХХ століття // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності: Зб. наук. пр. — Вип. 12. — К.: Видавничий центр КНЛУ, 2003. — С. 175–181.

3. Павлюк Т.С. Проблеми співвідношення пантоміми і танцю-вальної образності в українському балетмейстерському мистецтві 50—60–х рр. ХХ століття // Вісник КНУКіМ: Зб. наук. пр. Серія: Мистецтво-знавство. — Вип. 8. — К.: Видавничий центр КНУКіМ, 2003. — С. 91–101.

4. Павлюк Т.С. Балетмейстерські інтерпретації спадщини С.Про-коф’єва і проблеми утвердження танцювальної образності в україн-ському балетному театрі // Українська культура: минуле, сучасне, шля- хи розвитку: Зб. наук. пр.: Наук. зап. Рівненського держ. гуманіт. ун–ту. — Вип. 8. — Рівне: РДГУ, 2003. — С. 121–128.

5. Павлюк Т.С. Проблеми балетмейстерських інтерпретацій зару-біжних балетів й оновлення художньої палітри української хореографіч-ної культури 70–х — першої половини 80–х років ХХ століття //
   

Матеріали міжнародної наукової конференції “Міфологічний простір і час у сучасній культурі”. — К.: ДАКККіМ, 2003. — С. 29–30.