Анотація до роботи:
Лебединцева Н.М. Українська поетична свідомість кінця ХХ ст.: трансформація архетипу Великої Матері. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 – українська література. – Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України. – Київ, 2003. У дисертації здійснюється аналіз характерних рис художнього світу, реконструйованого з поетичної творчості письменників, які виступили в українській літературі на початку 90-х рр. ХХ ст. В основу аналізу покладена психоаналітична інтерпретація, зокрема теорія архетипів колективного несвідомого К.Г.Юнга та його послідовника Е.Нойманна. Увага дослідниці зосереджується на системоутворюючому для української культури архетипі Великої Матері та особливостях його символічного виявлення в поетичному дискурсі 90-х рр. порівняно з українською поезією 80-х рр. Аналізуються та порівнюються провідні мотиви творчості поетів 80-х та 90-х років з погляду співвіднесеності їх із материнським архетипом. На цій основі обґрунтовується поняття “літературного покоління” стосовно поетів 90-х рр. та необхідність розмежування двох літературних поколінь – 80-х і 90-х рр. – за характерними рисами їхнього світовідчуття. Досліджується психологічний аспект культурної кризи, проявленої в поетичному світі 90-х рр., завдяки чому осмислюється специфіка процесів самоідентифікації української художньої свідомості кінця ХХ ст. в контексті загальної національної кризи, яку переживає українське суспільство сьогодні. | 