Анотація до роботи:

Мохнатюк І.О. Українська історія в творчій спадщині Івана Франка. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – К., 2007.

У дисертації здійснено детальний комплексний аналіз історичної спадщини Івана Франка. У систематизованому вигляді визначено й охарактеризовано особливості власної концепції історичного розвитку, виявлена прихильність І. Франка до соціалістичних ідей і застороги стосовно способів побудови соціалістичного ладу. Вказано на виокремлення І.Франком перспектив розбудови суспільства на засадах громадівського соціалізму та наближення в ідеологічному плані до ліберально-демократичного напрямку. Доведено, що І. Франко вбачав соціальну роль інтелігенції в піднесенні загальнокультурного і освітнього рівня народу, у спрямуванні на шлях здобуття політичної і національної незалежності. Інтелігенції мислитель відводить провідну роль у справі становлення української нації як суб’єкта історії. Розкрито релігійні основи світогляду І. Франка, що ґрунтуються на морально-етичних принципах надії, віри, любові, добра і справедливості. Показано, що феномен “практичної віри” постає особливістю релігійної синкретичності українців як єдності етичних засад християнства та народних вірувань.

Визначено, що українська історія в творчості Івана Франка розкривається, з одного боку, через філософське осмислення загальносвітових історичних процесів, а з другого, – шляхом глибокого синтезу та аналогій з соціальною ситуацією, пов’язаною історичною долею українців, їх самобутністю, перспективою визволення і розвитку українського народу.

Засвідчено, що головним суб’єктом історичного процесу Іван Франко вважав народ, історія якого постає, насамперед, як відтворення внутрішнього світу людини. Головна ідея історичної творчості Івана Франка – воля, що твориться через самовизволення особи шляхом її духовного самоочищення.