Анотація до роботи:

Цьомик Ю.В. Удосконалення зовнішньоекономічної діяльності агропромислового комплексу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Південний філіал „Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету Кабінету Міністрів України України, м. Сімферополь, 2006.

У дисертаційній роботі з урахуванням світового досвіду узагальнено й обґрунтовано теоретичні та методичні аспекти формування зовнішньоекономічної діяльності агропромислового комплексу. Здійснено аналіз сучасного стану, ефективності та тенденцій розвитку зовнішньоекономічної діяльності АПК. Проведено оцінку конкурентоспроможності вітчизняної аграрної продукції на зовнішніх ринках. Опрацьована оптимальна товарна структура зовнішньої торгівлі продукцією АПК. Розроблено індекс ризику географічної диверсифікації для визначення товарів, експорт і імпорт яких є найбільш ризикованим. Запропоновано напрями вдосконалення державної експортоорієнтованої політики та визначено перспективи державного регулювання ЗЕД в галузі АПК.

1. Зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність суб'єктів ЗЕД України із суб'єктами ЗЕД інших країн, що виникає у процесі виробництва, реалізації, розподілу та споживання продукції на основі взаємної вигоди. Механізми функціонування ЗЕД АПК – це сукупність конкретних механізмів та системи економічних, організаційних, правових, соціально-психологічних важелів, які забезпечують ефективну взаємодію вітчизняних підприємств АПК зі світовими господарськими структурами на макрорівні та мікрорівні з метою прискорення розвитку експортоорієнтованої діяльності, підвищення ефективності зовнішньоекономічних операцій, гарантування продовольчої безпеки країни.

2. Комплексний методичний підхід дослідження ЗЕД передбачає використання SWOT-аналізу, кореляційного аналізу, рейтинго-економічного та експертного методів, оцінки економічних ризиків. Оцінка ефективності ЗЕД АПК здійснюється за сукупністю показників: коефіцієнта відкритості економіки, індексів фактичних порівняльних переваг та ризику географічної диверсифікації.

3. Україна володіє значним експортним потенціалом в агропромисловому комплексі, крім того, АПК за наявністю конкурентних переваг є однією з пріоритетних сфер економіки України. Проте конкурентні переваги галузі не є гарантією її міжнародної конкурентоспроможності. Основною конкурентною перевагою вітчизняних агропродовольчих товарів залишається низький рівень цін.

4. За 2000-2005 рр. експорт агропродовольчої продукції України збільшився у 3,1 рази і склав 4,3 млрд. дол. США. Структура експорту продукції АПК нераціональна, адже вона на 65,2 % складається з п’яти товарних груп, половина з яких експортується у шість країн. Найбільша економічна ефективність досягається при експорті соняшникової олії, кукурудзи, а також насіння соняшнику, ячменя та пшениці. Найвагоміший вплив на обсяги експорту з України здійснюють рівень інфляції та внутрішні ціни на продукцію.

5. В Україні механізм підтримки сільгоспвиробників став формуватися лише у 1998 р. і на сучасному етапі не є досконалим та ефективним. Державне регулювання ЗЕД у цій сфері пройшло шлях розвитку від становлення законодавчої бази, лібералізації до застосування обмежень щодо імпорту та захисту національного виробника та вдосконалення системи державного регулювання ЗЕД відповідно до вимог СОТ. Узагальнення досвіду розвинених країн дає змогу виділити основні важелі регулювання та підтримки сільськогосподарського виробництва: регулювання цін на продукцію, податкове регулювання, економічна підтримка підприємств АПК, регулювання експортно-імпортних операцій, наукове та інформаційне забезпечення товаровиробників.

6. Напрями розвитку експортного потенціалу АПК України мають бути спрямовані на оптимізацію товарної структури експорту (розширення номенклатури товарів та нарощування виробництва та експорту найбільш конкурентоспроможних товарів, таких як соняшникова олія, ячмінь, насіння соняшнику, яловичина, сухе молоко) та географічної структури (зберігання традиційних ринків збуту продукції та залучення нових перспективних ринків, до яких належать ринки країн Близького Сходу, Азії та Північної Африки).

7. Формування конкурентоспроможного експортоорієнтованого АПК не можливо провести за короткий термін, воно має довгостроковий характер та вимагає впровадження сукупності заходів державної політики. Не достатньо лише використання методів протекціонізму в АПК, необхідні також наступні заходи: фінансування агропромислового виробництва (дотації та компенсації, інвестиційна, кредитна політики), розвиток ринку аграрної продукції (цінова політика, збутова діяльність, стандартизація та сертифікація), інфраструктури та соціальної сфери, вдосконалення експортної та імпортної діяльності.

8. Основними цілями державного регулювання ЗЕД АПК України повинні бути створення сприятливих умов для укріплення позицій України на світовому ринку продовольства з гарантуванням продовольчої безпеки країни, що можливо за умови формування та реалізації комплексної системи дій щодо розвитку та підвищення ефективності експорту та поліпшення механізмів регулювання імпорту. Головними заходами такої системи мають стати: фінансове сприяння вітчизняним експортерам, податкове регулювання, удосконалення системи транспортних тарифів, поліпшення правового регулювання в сфері ЗЕД, надання регіонам певних повноважень у зовнішньоекономічних зв’язках.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Цьомик Ю.В. Критерії та показники оцінки ефективності зовнішньоекономічної системи країни // Економіка та управління. – 2005. – № 6. – С. 48-53.

2. Цьомик Ю.В. Державне регулювання конкурентоспроможності економіки // Держава та регіон. – 2006. – № 1. – С. 274-277.

3. Цьомик Ю.В. Тенденції та ефективність зовнішньої торгівлі України агропродовольчою продукцією // Економіка і держава. – 2006. – № 4. – С. 42-45.

4. Цьомик Ю.В. Тенденції та напрямки вдосконалення державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників в Україні // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 212. – Том 3. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – С. 671-679.

5. Цьомик Ю.В. Географічна диверсифікація зовнішньоекономічної діяльності агропромислового комплексу України // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 215. – Том 4. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – С. 1223-1229.

6. Цьомик Ю.В. Удосконалення державного регулювання експорту та імпорту агропродовольчої продукції в Україні // Економіка АПК. – 2006. – № 6. – С. 105-110.

7. Цемик Ю.В. Состояние и тенденции развития внешней торговли Крыма // в монографии Международная экономическая деятельность: региональный аспект / Под ред. проф. Ф.В. Зиновьева, В.Е. Реутова. – Симферополь: Таврия, 2006. – 176с. (С. 42-53).

Матеріали і тези конференцій:

8. Цьомик Ю.В. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності // Збірник тез доповідей міжнар. науково-практичної конф. «Особливості соціально-економічного розвитку України та регіонів». – Том 3. – Запоріжжя: Гуманітарний університет «ЗІДМУ». – 2005. – С. 42-44.

9. Цьомик Ю.В. Реалізація експортного потенціалу АПК України // Матеріали між нар. науково-практичної конф. «Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні». – Том 3. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 79-84.

10. Цьомик Ю.В. Ринкова інфраструктура зовнішньоекономічної діяльності АПК // Матеріали III міжнародної науково-практичної конф. «Теорія та практика економіки та підприємництва». – м. Алушта, Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, Сімферополь, 2006. – С. 52-53.

11. Цьомик Ю.В. Спеціальні показники характеристики зовнішньоторговельної діяльності АПК // Тези доповідей учасників XIV міжвуз. конф. «Модифікація сучасного управління як основа потенціалу розвитку держави». – Частина 1. – Запоріжжя: Гуманітарний університет «ЗІДМУ», 2006. – С. 99.

В інших виданнях:

12. Зиновьев И.Ф., Вельгош Н.З., Илясова Ю.В., Цемик Ю.В. Основы внешнеэкономической деятельности. – Симферополь: КЭИ КНЭУ, 2005. – 80с. (С. 8-24).

13. Зиновьев И.Ф., Цемик Ю.В. Методика выполнения практических занятий по курсу «Таможенное дело». – Симферополь: КЭИ КНЭУ, 2005. – 64с. (С. 4-30).