Гурова Тетяна Валеріївна. Удосконалення заходів боротьби з сифункулятозами та бовікольозом великої рогатої худоби : дис... канд. вет. наук: 16.00.11 / Сумський національний аграрний ун-т. — Суми, 2006. — 165арк. — Бібліогр.: арк. 137-158.
Анотація до роботи:
Гурова Т.В. Удосконалення заходів боротьби з сифункулятозами та бовікольозом великої рогатої худоби. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.11 - паразитологія, гельмінтологія Сумський національний аграрний університет, Суми, 2006.
Мета дисертації розробити науково-обґрунтовані інтегровані заходи боротьби та профілактики сифункулятозів і бовікольозу на основі отриманих наслідків вивчення фауни вошей та волосоїдів великої рогатої худоби в Лісостеповій та Степовій зонах України, особливостей їх екології та біології в агробіоценозах і результатів випробування різних засобів обробки тварин.
У результаті проведених досліджень установлено, що збудниками сифункулятозів у великої рогатої худоби даного регіону України є 2 види вошей Наеmatopinus eurysternus та Linognathus vituli, а бовікольозу волосоїд виду Bovicola bovis.
Вивчено епізоотологічні дані щодо даних хвороб та деякі особливості біологічного розвитку вошей та волосоїдів.
Розроблені заходи боротьби й профілактики сифункулятозів та бовікольозу великої рогатої худоби, до деяких включено застосування більш ефективних інсектицидних препаратів. Виробничі досліди Байофлай Пур-она в дозі 10 смі на тварину шляхом нанесення вздовж хребта тварин, бровермектину 1% в дозі 1 смі/50 кг м.т. п/к і неостомазану в розведенні 1:600 шляхом обприскування різних вікових груп великої рогатої худоби показало, що після обробки Байофлай Пур-оном воші й волосоїди гинули через дві год., неостомазаном через 6-12 годин та бровермектином через 12-48 год. Їх ЕЕ - 100%. Бровермектина-гранулят, що у дозі 11,25 г / 50 кг мав таку ж ефективність, але термін захисної дії склав 40-42 доби за умови застосування разової дози протягом 5-ти діб, завдяки цьому підтримується довше і вище концентрація його в крові.
При гематологічному обстеженні хворих корів було встановлено зниження кількості еритроцитів і рівня гемоглобіну, підвищення кількості лейкоцитів, еозинофілів і палочкоядерних нейтрофілів. У кінці другого тижня обробки в усіх тварин мала місце нормалізація цих показників крові. Результати біохімічних досліджень показали, що застосовані інсектициди не мають негативної дії на організм тварин.
Дослідження молока після обробки інсектицидними препаратами показало, що лише після застосування Байофлай Пур-она залишкові піретроїда в молоці піддослідних тварин не виявлено.
У дисертації представлено матеріали вивчення видового складу та деяких особливостей біології збудників сифункулятозів і бовікольозу великої рогатої худоби в умовах Північно-Східної України. Вивчено сезонну й вікову динаміку чисельності ектопаразитів. Переглянуто механізм патогенного впливу їх на організм великої рогатої худоби. Внесено зміни в методику лікування деякими новими препаратами тварин, хворих на сифункулятози та бовікольоз. Експериментальним шляхом відібрано ектоцидних препаратів та вивчено переваги й економічну доцільність їх застосування. За результатами досліджень розроблено й науково обґрунтовано систему заходів захисту великої рогатої худоби від збудників сифункулятозів та бовікольозу.
Встановлено, що сифункулятози великої рогатої худоби в даному регіоні спричиняють: у дорослих тварин – воші виду Наеmatopinus eurysternus , у молодняку воші виду Linognathus vituli, бовікольоз зумовлюється паразитуванням лише волосоїда виду Bovicola bovis. Сприйнятливість до сифункулятозів відмічається у телят з 25-38 доби, до бовікольозу з 1,5-а місячного віку.
Співвідношення стадій розвитку яйце-личинка-імаго у вошей взимку склало 44,4% - 25% - 30,6% і 38,6% - 29,2% - 32,2% влітку; у волосоїдів відповідно – 37,8% - 32,2% - 30%, але вони не залежали від пори року. При цьому у вошей і волосоїдів самок було в 4 рази більше кількості самців незалежно від пори року.
Екстенсивність інвазії при сифункулятозах та бовікольозі коливалася в залежності від сезону (літо-зима): у корів від 33,3% до 86,8%, у телиць від 34,6% до 91,0%, і охоплює молодняк взимку на 100%. При цьому інтенсивність інвазування корів знаходилася у межах 0-95 – 2-417екз., телиць 0-276 – 0-292екз., та молодняку 0-257 на площі 100 смІ.
Мінімальні екстенсивність і інтенсивність інвазії тварин відмічено влітку при середній температурі шкірного покриву +35,9єС та температурі довкілля +28єС. При цьому локалізувалися виявлені ектопаразити переважно: біля основи рогів, на внутрішній поверхні кінцівок, у пахвах, на залопаткових ділянках. Узимку воші переважно заселяли ділянки крупу, холки, передпліччя, дорсальної поверхні шиї та шкіру вздовж хребта.
Характерними клінічними ознаками сифункулятозів і бовікольозу були: свербіж і постійний неспокій, дерматит і випадіння волосся, зниження продуктивності корів та затримка росту молодняку. Гематологічні зміни виявлені у формі еритропенії, гіпогемоглобінемії, еозинофілії та нейтрофілії.
При встановленні лікувального ефекту від різних концентрацій: бутоксу, ектоміну, неостомазану та готових лікарських форм: Байофлай Пур-ону, бровермектину 1%-го і бровермектину-грануляту дійшли висновку, що однакову високу лікувальну ефективність показали всі дослідні препарати, але найвищу активність проявив Байофлай Пур-он, який знищує вошей обох видів за 20 хв. та волосоїдів за 3 год. Заслуговують на увагу також бровермектин-1%-й та бровермектина-гранулят, останній при застосуванні подрібленої дози протягом 5-ти діб. Названі препарати в терапевтичних дозах не викликають змін в організмі лікованих тварин.
При терапії корів, хворих на сифункулятози та бовікольоз, препаратом вибору на даний час слід вважати Байофлай Пур-он, який забезпечує максимальну ефективність і більш тривалий термін профілактичної дії (42-45 діб), зручний при застосуванні в усі пори року та не виділяється з молоком корів. Для телят і ремонтного молодняку доцільно застосовувати бровермектина-гранулят, який у дозі 11,25 г / 50 кг м.т. забезпечує 100% лікувальну ефективність з терміном захисної дії у 40-42 доби, за умови згодовування разової дози протягом 5-ти діб.
Публікації автора:
Фотіна Т.І., Гурова Т.В., Березовський А.В. Рекомендації із діагностики, заходів боротьби та профілактики ентомозів великої рогатої худоби. – К.: Ветінформ, 2005. – 16 с.(Дисертантом виконано підбір літературних джерел та приймала участь в оформенні матеріалів).
Машкей І.А., Гурова Т.В. Сифункулятози великої рогатої худоби // Ветеринарна медицина: міжвід. темат. наук. зб. – Харків, 2002. – Вип.81. С. 421-422. (Дисертантом виконано підбір літературних джерел та приймала участь в оформенні матеріалів).
Гурова Т.В. Визначення видового складу комах-ектопаразитів на великій рогатій худобі // Тр. Крымского гос. аграрн. ун-та. – Симферополь, 2002. – Вып.74. – С. 25-27.
Гурова Т.В. Вивчення епізоотичного становища щодо сифункулятозу великої рогатої худоби у господарствах Сумської області // Вісник Сумського нац. агр. ун-ту / Серія: Ветеринарні науки. – Суми, 2002. №8. С. 20-21.
Гурова Т.В., Фотіна Т.І. Дослідження дії інсектицидних препаратів в лабораторних умовах // Вісник Сумського нац. агр. ун-ту / Серія: Ветеринарні науки. – Суми, 2004. №7(12). С. 35-37. (Дисертант брала участь у проведенні досліджень, в узагальненні та оформленні матеріалів).
Лечебно-профилактическая и экономическая оценка байофлай пур-она при эктопаразитозах коров. А.В Березовський, Т.В. Гурова, Т.И. Фотина, Е.В. Рыжков // Вет. медицина. Міжвід. темат. наук. зб. – Харьков, 2005. – №85. – Т.2. – С. 1205-1208. (Дисертант брала участь у проведенні досліджень, в узагальненні та оформленні матеріалів).
10. Гурова Т.В., Фотіна Т.І., Березовський А.В. Ефективність Бровермектину-гранулятутм при ектопаразитозах телят // Вісник Сумського нац. агр. ун-ту / Серія: Ветеринарні науки. – Суми, 2006. № 15-16(1-2). С. 53-56. (Дисертантом виконано підбір літературних джерел та проведення експериментальної частини).
Т. Гурова, Т. Фотіна, Є. Рижков. Ефективність препарату Байофлай Пур-он при ентомозах корів / Ветеринарна медицина України. 2004. №12. С. 15-16. (Дисертантом виконано підбір літературних джерел та проведення експериментальної частини).
А. Березовський, Т. Гурова. Проблеми пасовищного сезону / Ветеринарна медицина України. 2005. №6. С.39-40. (Дисертант брала участь у проведенні досліджень, в узагальненні та оформленні матеріалів).
13. Гурова Т.В., Фотина Т.И. Влияние различных факторов на интенсивность инвазии возбудителя сифулянкулятоза у крупного рогатого скота // Современные проблемы общей, медицинской и ветеринарной паразитологии // Тр. IV Межднар. науч.-практ. конф. – Витебск: ВГМУ, 2004. – С. 273-275. (Дисертант виконала експериментальну частину роботи та брала участь у оформленні матеріалів).
14.Гурова Т.В. Сифункулятози великої рогатої худоби // Матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ Суми – 2002. – С. 37-38.
15.Гурова Т.В. Визначення ефективності протиектопаразитарних препаратів при сифункулятозі великої рогатої худоби / Матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ. – Суми. – 2004 – С. 41-42.
