Полтавченко Тетяна Вікторівна. Удосконалення ветеринарно-санітарного контролю загальної кількості бактерій в молоці відповідно до сучасних вимог : дис... канд. вет. наук: 16.00.09 / Білоцерківський держ. аграрний ун-т. — Біла Церква, 2007. — 168арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 125-141.
Анотація до роботи:
Полтавченко Т.В. Удосконалення ветеринарно-санітарного контролю загальної кількості бактерій в молоці відповідно до сучасних вимог. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.09 – ветеринарно-санітарна експертиза. – Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького. – Львів, 2006.
В дисертації висвітлені проблеми оцінки якості та безпеки сирого молока за мікробіологічними показниками згідно з нормативами ДСТУ 3662-97.
Вперше дано науково обґрунтовану ветеринарно-санітарну характеристику поширеної в Україні системі заготівлі молока через мережу пунктів закупівлі молока від тварин, які утримуються в особистих підсобних господарствах населення. Визначено, що молоко з цих господарств в загальному обсязі товарного молока становить 92%. Умови заготівлі такого молока, як правило, не відповідають ветеринарно-санітарним вимогам.
Експериментально виявлено, що кількість бактерій у молоці, здатних утворювати колонії на поживному середовищі для визначення загальної кількості бактерій за температури +30С, в 2,5-4,0 рази більша від кількості бактерій, що ростуть за температури +37С.
Резазуринова проба малочутлива до психротрофної мікрофлори молока, тому вона непридатна для оцінки молока, яке зберігалося більше 24 годин в охолодженому стані.
Розроблено вдосконалений варіант резазуринової проби, за допомогою якої можна поділити молоко на некондиційне, молоко ґатункове (першого і другого ґатунку), молоко вищого ґатунку. Розроблено варіант резазуринової проби з передінкубацією, за допомогою якої можна визначати молоко з мікробним числом до 30 тис./см3, придатне для виробництва продуктів дитячого харчування.
Виявлено, що існує певна межа достовірності визначення редуктазного класу молока, яка становить від 500 тис./см3 і більше. У зв’язку з цим оцінку молока вищого ґатунку необхідно підтверджувати пробою на інгібітори, пробою на наявність доданої води, вмісту соматичних клітин, а також в окремих випадках – посівом у чашки Петрі.
1. На основі зібраних і проаналізованих в двох областях матеріалів дано науково обгрунтовану ветеринарно-санітарну характеристику поширеній в Україні системі заготівлі молока через мережу пунктів його закупівлі. Встановлено, що серед основних чинників, що впливають на ступінь мікробного забруднення молока виділяється недостатній рівень гігієни утримання корів і санітарної обробки вимені і доїльного обладнання, первинної обробки і зберігання молока.
Теоретично та експериментально обґрунтовано ступінь інформативності редуктазних проб при визначенні загальної кількості мікроорганізмів у сирому молоці.
2. На молокопереробні підприємства Рівненської та Тернопільської областей надходить 87-92 % товарного молока від особистих підсобних господарств населення і лише 8-13% з ферм виробничих аграрних об’єднань. Якість молока в обох випадках незадовільна, кількість неґатункового молока влітку досягає 70,9-74,5 %, взимку – 65,1-66,4 %.
3. Експериментально підтверджено невідповідність результатів дослідження молока на вміст мікроорганізмів методом прямого посіву у чашки Петрі за інкубації +37С протягом 48 годин та при +30С протягом 72 год. У другому випадку виявляється бактерій влітку в 3,1 раза, взимку – в 3,8 раза більше, ніж при використанні першого варіанта.
4. При одночасному дослідженні молока редуктазними пробами (з метиленовим синім, резазурином) та методом посіву у чашки Петрі виявлено, що результати трьох методів дослідження молока першого класу збігаються у 91,9-96,4 % випадків. Із збільшенням загальної кількості мікроорганізмів у молоці редуктазні проби виявилися більш чутливими порівняно з методом посіву у чашки Петрі: проба з резазурином – на 50,9%, з метиленовим синім – на 33,0%. Проба з резазурином чутливіша за пробу з метиленовим синім на 11,2-16,5 %.
5. Проба з резазурином у 57,1% випадків реагує зниженням якості молока на один клас при наявності в ньому 5,0% молока з чверток вимені, уражених субклінічним маститом. Проба з метиленовим синім тільки в 21,7% випадків реагує на наявність у збірному молоці 50% такого молока.
6. Вивчено вплив окремих чинників на результати резазуринової проби: температури та часу інкубації, наявність домішок води чи інгібіторів у молоці. Визначено, що температура +37С є оптимальною для постановки резазуринової проби, термін дослідження не більше ніж 1,5 години. Наявність у молоці 5,0% і більше води зменшує чутливість проби на 10,0-12,0 %.
7. Розроблено науково обґрунтований триетапний варіант резазуринової проби для визначення мікробіологічного класу молока згідно з нормативними вимогами ДСТУ 3662-97. Встановлено, що редуктазною пробою визначення молока першого та другого класів у діапазоні мікробного числа від 300 до 500 тис./см3 неможливе.
8. Розроблено варіант постановки резазуринової проби з передінкубацією протягом 7 годин за температури +13...+14С для оцінки охолодженого молока, який дає можливість відбирати молоко з умістом до 30 тис./см3. Метод може бути застосований при одержанні молока для виробництва продуктів дитячого харчування.
9. Об’єктивні результати оцінки охолодженого молока на загальне мікробне обсіменіння резазуриновою пробою можна отримати тільки в перші 24 години після видоювання корів, тому, що темпи розмноження психротрофної групи мікрофлори молока, охолодженого до +6...+8С, значно зростають через 30-48 годин його зберігання.
Публікації автора:
1. Полтавченко Т.В. Сучасні правові й нормативні аспекти ветеринарно-санітарної експертизи на ринках // Ветеринарна медицина України. – 1999. – №6. – С. 41.
2. Полтавченко Т.В. Порівняльна характеристика проб на редуктазу для оцінки якості молока // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. –Харків, 2001. – Вип. 9 (33). Част. 2. – С.128–131.
3. Полтавченко Т.В. Придатність резазуринової проби за ГОСТ 9225–84 для визначення мікробіологічної якості молока згідно з вимогами ДСТУ 3662–97 “Молоко коров’яче збиране. Вимоги при закупівлі” // Науковий вісник Львівської державної ветеринарної академії імені С.З.Ґжицького. – Львів, 2001. – Т. 3. – № 3.– С.180–182.
4. Полтавченко Т.В. Прискорена резазуринова проба для визначення молока некондиційного за ДСТУ 3662–97 // Ветеринарна біотехнологія. Бюлетень. – Київ, 2002. – № 2. – С.191–193.
5. Полтавченко Т.В. Десятихвилинна резазуринова проба для відбраковки некондиційного молока // Вісник Полтавської державної аграрної академії – Полтава, 2002. – Т. 2 ( 21 ). – С. 239–240.
6. Крижанівський Я.Й., Полтавченко Т.В., Даниленко І.П., Остапів Н.М., Климик В.Т., Лисенко С.А. До проблеми визначення мікробіологічної якості молока за вимогами ДСТУ 3662–97 // Ветеринарна медицина України. – 2002. – №10. – С. 34–35. (Дисертантка провела і організувала лабораторні дослідження, обробила та узагальнила отримані результати, підготувала роботу до друку).
7. Касянчук В.В., Крижанівський Я.Й., Даниленко І.П., Кухтин М.Д., Полтавченко Т.В. Вдосконалення ветеринарно-санітарного контролю виробництва молока на фермі – основний важіль у забезпеченні населення високоякісною продукцією // Екотрофологія. Сучасні проблеми. – Б.Церква, 2005. – С. 105–108. (Дисертантка провела і організувала лабораторні дослідження, обробила та узагальнила отримані результати, підготувала роботу до друку).
8. Касянчук В., Крижанівський Я., Даниленко І., Полтавченко Т. Ретельний контроль виробництва молока на фермі – основний важіль у забезпеченні населення високоякісною продукцією // Тваринництво України. – 2006. - №4. – С. 20-22. (Дисертантка провела і організувала лабораторні дослідження, обробила та узагальнила отримані результати, підготувала роботу до друку).
