Анотація до роботи:

Сичов Г.М. Удосконалення управління міжгалузевими промисловими комплексами. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – Економіка, організація та управління підприємствами. – Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2003.

У дисертації досліджено особливості формування в Україні міжгалузевих промислових комплексів, зокрема «Вугілля-Кокс-Метал». Показана доцільність управління бізнес-процесами, що становлять наскрізний потік робіт від виробництва вугільної продукції і коксу до отримання металу.

Розроблено моделі та алгоритм управління бізнес-процесами в комплексі «Вугілля-Кокс-Метал». Результати роботи впроваджено у промисловості, зокрема на Костянтинівському металургійному заводі, Костянтинівському чавуноливарному заводі, в корпорації «Радон».

Виконані дослідження дозволили досягти поставленої мети – у дисертаційній роботі знайдено вирішення актуальної наукової задачі, яка полягає в розробці алгоритму здійснення бізнес-процесів у міжгалузевих промислових комплексах, що забезпечує підвищення ефективності їх функціонування.

Основні наукові та практичні результати:

1. У ході вирішення задачі зі встановлення тенденцій розвитку міжгалузевих промислових комплексів було показано, що ситуація в Україні наприкінці ХХ століття об’єктивно сприяла їх утворенню. Тенденції об’єднання формувалися під впливом диверсифікованості діяльності посередницьких підприємницьких структур, зайнятих операціями з вугільною продукцією. Типологічні дослідження приводять до висновку про конгломератну природу новостворених міжгалузевих промислових комплексів, що існують переважно у формі корпорацій. На відміну від світових зразків розвитку і диверсифікованості діяльності компаній, створення комплексних структур в Україні мало на меті забезпечення умов із „виживання” підприємств. Передумовою цього є наявність синергічного ефекту в технологічно зв’язаних системах, що включають підприємства з різних галузей промисловості. Комплекси «Вугілля-Кокс-Метал», наприклад, зв’язують шахти, збагачувальні фабрики, коксохімічні й металургійні заводи, що дозволяє одержати максимальну економічну ефективність діяльності по кінцевому товару (чавуну, прокату та ін.). Тому існують випадки, коли у складі груп знаходяться підприємства у важкому фінансовому стані і навіть на межі банкрутства.

2. Вивчення світових досягнень економічної теорії кінця ХХ століття дозволило зробити висновок про те, що парадигма управління бізнес-процесами доцільна для використання в міжгалузевих промислових комплексах. Саме їх утворення є актом реінжинірингу бізнес-процесів. У системі управління корпорацією зростає значущість процесних команд, які є заформальними надструктурами, що оперують у рамках усієї групи підприємств.

3. Для забезпечення беззбитковості інвестиційного проекту з ведення бізнес-процесів у міжгалузевих промислових комплексах вирішено задачі розробки управлінських моделей і відповідного алгоритму. Як основний критерій управління бізнес-процесом запропоновано підтримку рівня грошових потоків вище граничних значень. Для визначення критеріального рівня на основі методів фінансового аналізу (NPV) і планування багатофакторного експерименту побудовано регресійну модель у вигляді поліному першого ступеня, що описує залежність логарифма грошового потоку від обсягу інвестицій, вартості капіталу і терміну дії інвестиційного проекту. В умовах короткострокових проектів найбільший вплив на функцію відгуку має розмір фінансових вкладень, другим фактором є вартість капіталу.

4. Для формування рішень про організацію бізнес-процесу запропоновано використовувати моделі, що узагальнюють залежність грошових потоків від виробничих витрат, податкових платежів (ПДВ), цін на продукцію, обсягів реалізації товарів і послуг, ринкової адресації. Постановка задачі відрізняється тим, що в ній передбачено різні схеми організації товарно-грошових потоків серед суб’єктів комплексу «Вугілля-Кокс-Метал», постачання на експорт і всередині країни. Окремо виділено структурні елементи ЕЧ – експортер чавуну і ТФ – транзитна фірма. Показано варіанти найбільш прямої схеми взаємин (без участі спеціалізованої транзитної фірми) і найбільш складної, що передбачає участь ТФ. Для побудови матричної моделі розрахунку грошових потоків використано можливості програмного пакета Microsoft Excel.

5. Відповідно з плануванням повного багатофакторного експерименту виконано розрахунки з 32 варіантів узагальненої річної програми ведення бізнес-процесу «Виробництво і реалізація чавуну» – грошові потоки як функція відгуку – і проведена їх оцінка на відповідність граничним значенням. Установлено, що безпосередньо на грошові потоки значний вплив мають виробничі витрати, ціни на чавун і адресація постачань. Доведено, що дуже важливу роль у формуванні грошових потоків відіграє ринкове розташування продукції. Експорт чавуну, як свідчать розрахунки, у декількох варіантах організації бізнес-процесу може бути досить ефективним навіть при найскладніших інвестиційних умовах. І навпаки, ефективність ведення бізнес-процесу у випадку постачань чавуну на внутрішній ринок дуже проблематична. Значимо відрізняються ПДВ-платежі, що відповідають різним ступеням розгалуженості схем товарно-грошових потоків у системі операторів ведення бізнес-процесу. Отримано регресійні моделі, що описують залежність розміру ПДВ-платежів, приведених до 1 тонни реалізованого чавуну, від виробничих витрат, схеми взаємин учасників і ціни чавуну. Розроблено регресійні моделі, що характеризують вплив виробничих витрат і ціни чавуну на розміри річних грошових потоків, віднесених до 1 тонни реалізованого товару.

6. Для організації та ведення бізнес-процесу в межах беззбиткового інвестиційного проекту на підприємствах міжгалузевого промислового комплексу запропоновано базовий алгоритм. Його структура передбачає блоки маркетингових досліджень, визначення спрямованості бізнес-процесів і їх проектування, розробки річної і місячної програми ведення бізнес-процесу. Відмінною рисою алгоритму управління є встановлення граничного значення річного грошового потоку і підтримка відповідно до нього поточних фактичних результатів діяльності групи підприємств.

7. У дисертаційній роботі було поставлено задачу впровадження бізнес-процесного управління у промислових умовах. Базовий алгоритм ведення бізнес-процесу «Виробництво і реалізація чавуну» було використано корпорацією «Радон» у рамках реального інвестиційного проекту. Дано історіографію корпорації і розвиток інвестиційного проекту від установлення спрямованості бізнес-процесу до його завершення.

8. На стадії організації бізнес-процесу у маркетинговому блоці базового алгоритму за методикою оцінки ефективності збутової політики великого металургійного підприємства проведено бенчмаркингове дослідження. Прибуток підприємства розглянуто як функцію відгуку від постачань різних груп продукції на різні закордонні ринки і по Україні.

9. З метою пошуку джерел більш економічних сировинних ресурсів досліджено залежність собівартості видобутку вугілля коксового призначення від гірничо-геологічних і гірничотехнічних факторів. За результатами регресійного аналізу запропоновано експрес-метод прогнозу економічних характеристик для шахт, що відновлюють проектну потужність.

10. На підставі статистичних досліджень виробничих витрат Костянтинівського металургійного заводу за ретроспективними даними розроблено напрямки оптимізації складу продуктового портфеля підприємства.

11. Показано результати впровадження проекту з ведення бізнес-процесу «Виробництво й експорт чавуну» у міжгалузевому промисловому комплексі корпорація «Радон» і дії процесної команди для забезпечення беззбитковості проекту. За розрахунками згідно з алгоритмом випуск продукції на Костянтинівському чавуноливарному заводі було припинено до регламентного терміну.

12. Узагальнено досвід управління бізнес-процесами в міжгалузевих промислових комплексах. Висловлено думку про імовірність реінжинірингу з поділу синергічних конгломератів на окремі підприємства і зміцнення практики діяльності процесних команд на ґрунті розвитку економіки виробничих послуг.

СПИСОК