1. В яблуневих садах Північного Лісостепу України поширені 12 видів листокруток. Численними виявились: яблунева плодожерка, плодова, брунькова, свинцевосмугаста та підкорова листокрутки, з яких домінуючий вид - яблунева плодожерка. Зменшилась чисельність бівольтинних видів, а також видів, які зимують у фазі яйця, з підвищенням ступеня домінування моноциклічних видів. Види садових листокруток (розанова, строкатозолотиста, глодова, сітчаста, всеїдна, смородинова кривовуса, вербова кривовуса), які в минулому вважались досить небезпечними шкідниками, в умовах Північного Лісостепу Україниі нині втратили своє господарське значення. 2. Видовий та кількісний склад садових листокруток змінюється в залежності від погодно-кліматичних умов року, системи захисту яблуні, типу яблуневого саду. Спостерігається незбіг календарних строків розвитку листокруток в яблуневих насадженнях різного типу: в інтенсивному саду літ метеликів першого покоління розпочинається в середньому на 10 діб раніше, 14 ніж в екстенсивному. Порівняння календарних строків динаміки льоту яблуневої плодожерки з льотом домінуючих листокруток свідчить про збіжність періодів їх масового льоту і, отже, про можливість одночасного здійснення захисних заходів проти них. 3. Шкідлива дія комплексу садових листокруток (переважно ранньовесняні види) починається з моменту вступу в фенофазу відокремлення пупґянків і триває до обсипання завґязі, в період росту плодів основної шкоди завдає яблунева плодожерка. У середньому в досліджених насадженнях листокрутками пошкоджено 8,2 % листових розеток та суцвіть, 5 % плодів, а яблуневою плодожеркою - 35,9 % яблук. 4. Ентомофауна екстенсивних садів різноманітна та численна. В інтенсивних садах різноманіття комах вдвічі менше, спостерігається домінування хижаків над паразитами. Частка видів родини Trichogrammatidae в загальному ентомокомплексі саду екстенсивного типу – 2 %, інтенсивного типу – 1 %, серед корисної ентомофауни 5 % та 3 % відповідно. Серед паразитів яєць листокруток трихограма домінує. 5. В садах виявлено 3 види трихограми: Tr. dendrolimi Mats., Tr. embryophagum Hartig., Tr. pintoi Voeg., домінує - Tr. dendrolimi Mats., складаючи 59,9 % загальної кількості виявлених особин, інші види були супутніми і зустрічались у природі майже в однаковому співвідношенні, особливо на ділянках, які межували з лісосмугами. В садах з забурґяненістю та задернінням міжрядь природна трихограма зустрічається часто і в значних кількостях. 6. Активність трихограми в природі контролюють переважно температура та відносна вологість повітря, що зумовлює в період з високою температурою (+32єС і вище) і порівняно низькою вологістю уповільнення розвитку і зменшення чисельності видів та появу їх у масовій кількості тільки в весняно-літній (травень - червень) та літньо-осінній (серпень - вересень) періоди року. Збіг періодів інтенсивного льоту трихограми і масового відкладання яєць яблуневою плодожеркою та іншими листокрутками свідчить про пристосованість в одному напрямку до умов життя як паразита, так і живителів, що дає можливість визначити періоди підвищеної діяльності природних популяцій трихограми в агробіоценозах, приурочивши до них строки сезонної колонізації яйцеїда. 7. Вихід природних видів трихограми з зимової діапаузи розтягнений у часі, розпочинається в середині квітня і триває два тижні. В природі види трихограми розвиваються в пґяти поколіннях. Тривалість розвитку поколіня залежить від температури і становить 15-40 днів. Поява природних популяцій яйцеїда після перезимівлі навесні в польових та садових агробіоценозах неодночасна - в садових агробіоценозах розпочинається раніше. 8. Сезонна колонізація Tr. pintoi Voeg. ефективна в саду інтенсивного типу, трихограма заражує яйця шкідника рівномірно по всій кроні дерева на 75,9 - 70,5 %. Оптимальні строки випуску яйцеїда: на початку відкладання яєць шкідником під час першого та другого періоду інтенсивного льоту трихограми в природі, повторні випуски - через кожні 10 днів. У період низької активності трихограми в природі (орієнтовно, в липні) сезонну колонізацію проводити 15 недоцільно. Найбільш ефективний 4-кратний випуск яйцеїда за нормою випуску 3 тисячі самиць на дерево 9. Пестицидонасичені системи захисту яблуні спричинюють зменшення чисельності трихограми, розділення популяції яйцеїда на дрібні осередки, розріджені відстанню до 25 м. 10. Сучасні хімічні (інсектицидної і фунгіцидної дії) препрати, а також авермектиновий препарат актофіт зумовлюють 100 % загибель трихограми за її контакту з обробленою поверхнею. Гормональні препарати впливають на здатність самиць до паразитизму, зменшується відсоток відродження дочірнього покоління в 3 рази, у порівняні з варіантами, де застосовували бактеріальні препарати (триходермін, планриз, лепідоцид, гаупсин) Бітоксибацилін спричиняє загибель до 27 % особин яйцеїда. 11. Сезонну колонізацію трихограми недоцільно проводити як окремий захід захисту саду від яблуневої плодожерки та інших листокруток, його необхідно розглядати в комплексі з іншими біологічними засобами. Ефективність застосування проти першого покоління яблуневої плодожерки Інсегару, 25 WP з.п. з 3-кратним випуском трихограми та проти другого покоління обробки лепідоцидом (3 л/га) у поєднанні з випуском трихограми становить 97,8 % і не поступається ефективності на хімічному еталоні. У варіантах з застосуванням гормонального препарату і трихограми зараженість гусениць ентомофагами і ентомопатогенами була в 4 рази більша, ніж на хімічному еталоні, а у варіантах з застосуванням бактеріальних препаратів майже в 7 раз, внаслідок зменшення імунітету гусениць до ентомопатогенних організмів під впливом бактеріальних препаратів. 12. Застосування біологічних засобів і заходів проти яблуневої плодожерки та інших садових листокруток в інтегрованому захисті саду екологічно доцільне та економічно вигідне: отримується продукція без залишків пестицидів, поліпшуються агроекологічні умови довкілля; затрати на застосування гормональних, бактеріальних препаратів й трихограми окуповуються в 6,1 раза, приріст урожаю плодів становить 75 ц/га. |