Анотація до роботи:

Зубко О.Г. Удосконалення технології застосуваня трихограми (Hymenoptera,Triсhogrammatidae) проти листокруток (Lepidoptera,Tortricidae) яблуневих садів Північного Лісостепу України.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільскогосподарських наук за спеціальністю 16.00.10 – ентомологія. – Національний аграрний університет, Київ, 2004.

Дисертація присвячена удосконаленню технології застосування трихограми проти садових листокруток в умовах сучасних промислових і присадибних садів з урахуванням закономірностей розвитку ентомокомплексів на біоценотичному та популяційному рівнях під дією факторів навколишнього середовища.

Обґрунтована біологізована система заходів, спрямованих на зниження чисельності та шкідливості садових листокруток.

Досліджено видове різноманіття, структура комплексу садових листокруток, особливостi динаміки чисельності домінуючих видів та фактори, що їх зумовлюють.

Проведена ідентифікація видів роду Triсhogramma Westw. в яблуневих садах Північного Лісостепу України. Досліджені особливості розвитку трихограми в природі. Контролюють активність трихограми температура та відносна вологість повітря: в період з високою температурою (+32єС і вище) та низькою відносною вологістю повітря відбувається уповільнення розвитку і зменьшення чисельності видів та поява їх в масовій кількості не на протязі всього періоду вегетації, а тільки в весняно-літній (травень - черень) та літньо-осінній (серпень - вересень) періоди року.

Уточнені строки, кратність та норми випуску яйцеїда в різних типах саду. Досліджено пошукову здатність трихограми у кроні яблуні в залежності від

18

типу сада. Вивчено ступінь впливу частини сучасних хімічних, гормональних та біологічних препаратів на популяцію трихограми.

Доведено, що найбільшої ефективності можна досягти при послідовному застосуванні гормонального препарату і трихограми (Інсегар, 25 WP з.п. + трихограма) та бактеріального препарату і трихограми (лепідоцид 3 л/га + трихограма). Застосування біологізованої системи захисту саду екологічно доцільне та економічно вигідне.

1. В яблуневих садах Північного Лісостепу України поширені 12 видів листокруток. Численними виявились: яблунева плодожерка, плодова, брунькова, свинцевосмугаста та підкорова листокрутки, з яких домінуючий вид - яблунева плодожерка. Зменшилась чисельність бівольтинних видів, а також видів, які зимують у фазі яйця, з підвищенням ступеня домінування моноциклічних видів. Види садових листокруток (розанова, строкатозолотиста, глодова, сітчаста, всеїдна, смородинова кривовуса, вербова кривовуса), які в минулому вважались досить небезпечними шкідниками, в умовах Північного Лісостепу Україниі нині втратили своє господарське значення.

2. Видовий та кількісний склад садових листокруток змінюється в залежності від погодно-кліматичних умов року, системи захисту яблуні, типу яблуневого саду. Спостерігається незбіг календарних строків розвитку листокруток в яблуневих насадженнях різного типу: в інтенсивному саду літ метеликів першого покоління розпочинається в середньому на 10 діб раніше,

14

ніж в екстенсивному. Порівняння календарних строків динаміки льоту яблуневої плодожерки з льотом домінуючих листокруток свідчить про збіжність періодів їх масового льоту і, отже, про можливість одночасного здійснення захисних заходів проти них.

3. Шкідлива дія комплексу садових листокруток (переважно ранньовесняні види) починається з моменту вступу в фенофазу відокремлення пупґянків і триває до обсипання завґязі, в період росту плодів основної шкоди завдає яблунева плодожерка. У середньому в досліджених насадженнях листокрутками пошкоджено 8,2 % листових розеток та суцвіть, 5 % плодів, а яблуневою плодожеркою - 35,9 % яблук.

4. Ентомофауна екстенсивних садів різноманітна та численна. В інтенсивних садах різноманіття комах вдвічі менше, спостерігається домінування хижаків над паразитами. Частка видів родини Trichogrammatidae в загальному ентомокомплексі саду екстенсивного типу – 2 %, інтенсивного типу – 1 %, серед корисної ентомофауни 5 % та 3 % відповідно. Серед паразитів яєць листокруток трихограма домінує.

5. В садах виявлено 3 види трихограми: Tr. dendrolimi Mats., Tr. embryophagum Hartig., Tr. pintoi Voeg., домінує - Tr. dendrolimi Mats., складаючи 59,9 % загальної кількості виявлених особин, інші види були супутніми і зустрічались у природі майже в однаковому співвідношенні, особливо на ділянках, які межували з лісосмугами. В садах з забурґяненістю та задернінням міжрядь природна трихограма зустрічається часто і в значних кількостях.

6. Активність трихограми в природі контролюють переважно температура та відносна вологість повітря, що зумовлює в період з високою температурою (+32єС і вище) і порівняно низькою вологістю уповільнення розвитку і зменшення чисельності видів та появу їх у масовій кількості тільки в весняно-літній (травень - червень) та літньо-осінній (серпень - вересень) періоди року. Збіг періодів інтенсивного льоту трихограми і масового відкладання яєць яблуневою плодожеркою та іншими листокрутками свідчить про пристосованість в одному напрямку до умов життя як паразита, так і живителів, що дає можливість визначити періоди підвищеної діяльності природних популяцій трихограми в агробіоценозах, приурочивши до них строки сезонної колонізації яйцеїда.

7. Вихід природних видів трихограми з зимової діапаузи розтягнений у часі, розпочинається в середині квітня і триває два тижні. В природі види трихограми розвиваються в пґяти поколіннях. Тривалість розвитку поколіня залежить від температури і становить 15-40 днів. Поява природних популяцій яйцеїда після перезимівлі навесні в польових та садових агробіоценозах неодночасна - в садових агробіоценозах розпочинається раніше.

8. Сезонна колонізація Tr. pintoi Voeg. ефективна в саду інтенсивного типу, трихограма заражує яйця шкідника рівномірно по всій кроні дерева на 75,9 - 70,5 %. Оптимальні строки випуску яйцеїда: на початку відкладання яєць шкідником під час першого та другого періоду інтенсивного льоту трихограми в

природі, повторні випуски - через кожні 10 днів. У період низької активності трихограми в природі (орієнтовно, в липні) сезонну колонізацію проводити

15

недоцільно. Найбільш ефективний 4-кратний випуск яйцеїда за нормою випуску 3 тисячі самиць на дерево

9. Пестицидонасичені системи захисту яблуні спричинюють зменшення чисельності трихограми, розділення популяції яйцеїда на дрібні осередки, розріджені відстанню до 25 м.

10. Сучасні хімічні (інсектицидної і фунгіцидної дії) препрати, а також авермектиновий препарат актофіт зумовлюють 100 % загибель трихограми за її контакту з обробленою поверхнею. Гормональні препарати впливають на здатність самиць до паразитизму, зменшується відсоток відродження дочірнього покоління в 3 рази, у порівняні з варіантами, де застосовували бактеріальні препарати (триходермін, планриз, лепідоцид, гаупсин) Бітоксибацилін спричиняє загибель до 27 % особин яйцеїда.

11. Сезонну колонізацію трихограми недоцільно проводити як окремий захід захисту саду від яблуневої плодожерки та інших листокруток, його необхідно розглядати в комплексі з іншими біологічними засобами. Ефективність застосування проти першого покоління яблуневої плодожерки Інсегару, 25 WP з.п. з 3-кратним випуском трихограми та проти другого покоління обробки лепідоцидом (3 л/га) у поєднанні з випуском трихограми становить 97,8 % і не поступається ефективності на хімічному еталоні. У варіантах з застосуванням гормонального препарату і трихограми зараженість гусениць ентомофагами і ентомопатогенами була в 4 рази більша, ніж на хімічному еталоні, а у варіантах з застосуванням бактеріальних препаратів майже в 7 раз, внаслідок зменшення імунітету гусениць до ентомопатогенних організмів під впливом бактеріальних препаратів.

12. Застосування біологічних засобів і заходів проти яблуневої плодожерки та інших садових листокруток в інтегрованому захисті саду екологічно доцільне та економічно вигідне: отримується продукція без залишків пестицидів, поліпшуються агроекологічні умови довкілля; затрати на застосування гормональних, бактеріальних препаратів й трихограми окуповуються в 6,1 раза, приріст урожаю плодів становить 75 ц/га.

Публікації автора:

1. Шелестова В.С., Гончаренко О.І., Дрозда В.Ф., Зубко О.Г. Проблеми застосування видів роду Trichogramma Westw. (Hymenoptera, Trichogrammatidae) в плодових насадженнях України // Науковий вісник НАУ. - № 41. – Київ, 2001. – С. 76 – 83 (особистий внесок здобувача - проведення дослідів, узагальнення даних, формулювання висновків).

2. Шелестова В.С., Зубко О.Г. Місце трихограми в ентомокомплексі саду та особливості її льоту в залежності від погодних умов // Науковий вісник НАУ. - № 53. – Київ, 2002. – С. 179 – 187 (особистий внесок здобувача - проведення дослідів, узагальнення даних, формулювання висновків).

3. Шелестова В.С., Зубко О.Г. Види роду Trichogramma Westw. (Hymenoptera) в плодових агробіоценозах та пошукова здатність колонізованого

виду Tr. pintoi Voeg. в різних типах яблуневих насаджень // Науковий вісник НАУ. - № 64. – Київ, 2003. – С. 37 – 45 (особистий внесок здобувача - проведення дослідів, узагальнення даних, формулювання висновків).

4. Шелестова В.С., Дрозда В.Ф., Зубко О.Г. Еколого-економічна оцінка біологізованої системи захисту яблуневих садів // Науковий вісник НАУ. - № 79. – Київ, 2004. – С. 244 – 249 (особистий внесок здобувача - узагальнення даних, формулювання висновків).

5. Шелестова В.С., Зубко О.Г. Природна популяція трихограми, вплив різних систем захисту на її чисельність та ефективність // Карантин і захист рослин. - № 2. – 2005. – С. 28 – 30 (особистий внесок здобувача - проведення дослідів, узагальнення даних, формулювання висновків).

6. Шелестова В.С., Гончаренко О.І., Дрозда В.Ф., Зубко О.Г. Проблеми застосування видів роду Trichogramma Westw. (Hymenoptera, Trichogrammatidae) в плодових насадженнях України // Сучасний стан і перспективи захисту плодово-ягідних культур і винограду від шкідливих організмів. Матеріали Всеукраїнської науково–практичної конференції.-Харків,

17

21-25 травня 2001р. – Харків, 2001. – С. 45–50 (особистий внесок здобувача -узагальнення даних, формулювання висновків).

7. Шелестова В.С., Дрозда В.Ф., Зубко О.Г. Еколого-економічна оцінка біологізованої системи захисту яблуневих садів // Тези доповідей VI зґїзду Українського ентомологічного товариства. – Біла Церква, 8–10 вересня 2003 р. – Ніжин, 2003. - С.143 (особистий внесок здобувача - узагальнення даних, формулювання висновків).

8. Шелестова В.С., Зубко О.Г. Види роду Trichogramma Westw. (Hymenoptera) в плодових агробіоценозах та пошукова здатність колонізованого виду Tr. pintoi Voeg. в різних типах яблуневих насаджень // Тези доповідей VI зґїзду Українського ентомологічного товариства. – Біла Церква, 8–10 вересня 2003 р. – Ніжин, 2003. - С.144 (особистий внесок здобувача - узагальнення даних, формулювання висновків).

9. Шелестова В.С., Зубко О.Г. Значення ентомофагів в обмеженні чисельності садових листокруток // Тези доповідей VI зґїзду Українського ентомологічного товариства. – Біла Церква, 8–10 вересня 2003 р. – Ніжин, 2003. - С.144 – 145 (особистий внесок здобувача - узагальнення даних, формулювання висновків).