Анотація до роботи:

Фостолович В.А. Удосконалення технології вирощування вики ярої на зерно в умовах центрального Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06. 01. 09 – рослинництво. – Вінницький державний аграрний університет.

У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з питань вивчення особливостей росту, розвитку та формування урожайності зерна вики ярої залежно від строку сівби та густоти рослин, встановлення сортових особливостей формування фотосинтетичних показників у вики ярої; обґрунтування впливу строків сівби та густоти рослин на формування симбіотичного апарату та рівнів біологічної фіксації азоту сортів вики ярої Прибузька-19 та Подільська-9; оцінки показників індивідуальної продуктивності рослин та урожайності і якості зерна вики ярої; економічної, біоенергетичної оцінки та оцінки технологій на конкурентоспроможність.

Одержаний і узагальнений матеріал дає можливість рекомендувати у виробництво найбільш економічно вигідні та конкурентоспроможні моделі технологій вирощування вики ярої, що забезпечить формування урожайності зерна на рівні 3,26 т/га в умовах центрального Лісостепу України.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі по збільшенню зернової продуктивності вики ярої Прибузька-19 та Подільська-9 залежно від моделей технології її вирощування, в основі яких лежить раціональне поєднання строків сівби та густоти рослин з врахуванням гідротермічних умов центрального Лісостепу України.

1. Встановлено, що строки настання, проходження та тривалість міжфазних періодів вики ярої залежать від наявних гідротермічних ресурсів та факторів, що були поставлені на вивчення. Сівба вики ярої в перший строк з густотою рослин 1,5 млн/га сприяла збільшенню тривалості міжфазних періодів. При цьому тривалість вегетаційного періоду вики ярої Прибузька-19 складала 107 і Подільська-9 – 100 днів, тоді, як при сівбі в другий строк ці показники були меншими відповідно на 4 і 2 дні, та в третій – на 8 і 3 дні.

2. Виявлено залежність ступеня виживаності рослин вики ярої із збільшенням густоти рослин від 1,2 до 2,1 млн/га (для сорту Прибузька-19 r=-0.996 та Подільська-9 r=-0,990). Найбільша висота рослин вики ярої Прибузька-19 – 177 см, та Подільська-9 – 172 см формувалась за першого строку сівби, що відповідно більше на 19,9 і 19,3 см контрольного варіанту.

3. При запізненні із строком сівби маса активних бульбочок у рослин вики ярої знижувалась. Найбільшу масу сирих бульбочок 264-253 кг/га відмічено у варіантах першого строку сівби у фазі утворення бобів, при другому строці сівби ці показники зменшувались на 25-21 кг/га, та третьому – на 62-67 кг/га при порівнянні із варіантами першого строку сівби.

4. Максимальні показники активного симбіотичного потенціалу у вики ярої Прибузька-19 – 11842 кг діб/га отримано у варіантах першого строку сівби з густотою рослин 1,5 млн/га, що більше на 1421 кг діб/га при порівнянні з густотою рослин 1,2 млн/га, та на 1036 кг діб/га при порівнянні з густотою рослин 2,1 млн/га. При інших строках сівби виявлена залежність проявлялась в меншій мірі.

5. Найбільша кількість біологічно фіксованого азоту 103,0 кг/га у вики ярої Прибузька-19 відмічена у варіанті першого строку сівби, що на 15,3 кг більше при порівнянні із варіантами другого, та на 32 кг/га – третього строків сівби. Аналогічну залежність відмічено у вики ярої Подільська-9.

6. Максимальну площу асиміляційної поверхні листків (62,5 - 61,4 тис. м²/га) сорти вики ярої формували у період повного цвітіння - початок утворення бобів у варіантах першого строку сівби при густоті рослин 1,5-1,8 млн/га, що більше на 7,5-8,1% при порівнянні із другим, та на 16,2-17,6% при порівнянні з третім строком сівби.

7. Найбільшу величину фотосинтетичного потенціалу за вегетаційний період (2,051-2,256 млн м² діб/га) відмічено у сорту Прибузька-19 за першого строку сівби, що на 9,2-6,3% більше при порівнянні із другим, та на 18,1-14,8% - третім строками сівби. При збільшенні густоти рослин від 1,2 до 2,1 млн/га відмічено зниження показників чистої продуктивності фотосинтезу від 7,212 до 6,808 г/м² за добу в період найбільшої інтенсивності.

8. У варіантах першого строку сівби за густоти рослин 1,5 млн/га відмічено максимальне накопичення сухої речовини у вики ярої Прибузька-19 - 45,68 ц/га та Подільська-9 - 44,62 ц/га. Подальше збільшення густоти рослин до 2,1 млн/га приводило до зменшення темпів у накопиченні сухої речовини на 5,5 - 7,8%. Сівба у другий і третій строк приводила до зниження фотосинтетичної продуктивності вики ярої від 1276 до 805 г/тис.ФП у сорту Прибузька-19, та від 1339 до 835 г/тис.ФП у сорту Подільська-9.

9. Найвищий рівень урожайності зерна вики ярої Прибузька-19 - 3,26 т/га, та Подільська-9 - 3,09 т/га. отримано при вирощуванні її за моделлю технології яка передбачала сівбу в перший строк із густотою рослин 1,5 млн/га, що більше на 0,80-0,92 т/га при порівнянні з варіантами другого, та на 1,45-1,56 т/га - третього строків сівби. Ця залежність описується рівнянням регресії: для сорту Прибузька-19 – У=-0,76 Х + 3,825; для сорту Подільська-9 – У= -0,7125 Х + 3,6417. Встановлено сортову специфіку у формуванні урожайності зерна.

10. Найвищий вміст азоту 4,78% у зерні вики ярої відмічено за третього строку сівби на ділянках з густотою рослин 1,2 млн/га. Збільшення густоти рослин від 1,2 до 2,1 млн/га приводило до зниження вмісту азоту в зерні вики ярої від 4,48 до 4,32% у варіантах першого, від 4,69 до 4,61% - другого та від 4,78 до 4,70% третього строків сівби. Виявлено сортові відміни в амінокислотному складі білків зерна. Максимальний збір сирого протеїну з одиниці площі 0,82 т/га було отримано у вики ярої Прибузька-19 першого строку сівби, що на 0,20 т/га більше при порівнянні із другим та на 0,36 т/га із третім строками сівби.

11. Економічна та біоенергетична оцінка показали переваги моделі технології вирощування вики ярої, яка передбачала сівбу в перший строк з густотою рослин 1,5 млн/га, що забезпечило отримання найбільшого чистого прибутку 981 грн/га для сорту Прибузька-19 та 833 грн/га для сорту Подільська-9 і відповідно найбільшого рівня рентабельності 163 та 154%. Коефіцієнти окупності енерговитрат при цьому були максимальними і складали відповідно 4,63 і 4,56. Найбільш конкурентноспроможною є технологія, яка передбачала сівбу в перший строк з густотою рослин 1,5 млн/га. При цьому комплексний коефіцієнт конкурентоспроможності був найвищим і складав 1,246 для сорту Прибузька-19 та 1,217 для сорту Подільська-9.

Публікації автора:

1. Петриченко В.Ф., Фостолович В. А. Особливості формування продуктивності вики ярої на зерно в умовах центрального Лісостепу України //Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - 2004. -Вип. 16. - С. 3-9.

2. Фостолович В. А. Особливості формування врожаю зерна вики ярої залежно від впливу агротехнічних заходів в умовах центрального Лісостепу України // Корми і кормовиробництво.- 2003.- Вип. 51. – С. 176-180.

3. Фостолович В. А. Особливості формування фотосинтетичного потенціалу посіву та врожаю зерна вики ярої залежно від впливу строків сівби та густоти рослин в умовах центрального лісостепу України // Корми і кормовиробництво.- 2004- Вип. 52. – С. 162-166

4. Фостолович В. А. Агроекологічні аспекти технології вирощування вики ярої на зерно. // Матеріали міжнародної наукової конференції “Сталий розвиток агроекосистем” – Вінниця, 2002. – С. 212-214

5. Фостолович В. А. Обґрунтування вибору строку сівби як фактору підвищення продуктивності вики ярої в умовах Лісостепу України. // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених “Проблеми сучасного землекористування” – Київ – Вип. 3-4. – 2002. –С. 124-125