1. В умовах південного Степу України на темно-каштанових грунтах при оптимальному вологозабезпеченні та мінеральному живленні посіви ярого ріпаку формують урожайність насіння 19,2 - 20,0 ц/га, збір олії 7,6 - 7,9 ц/га, жмиху – 11,2 - 11,7 ц/га. 2. Оптимальні умови водоспоживання для ярого ріпаку у середньосухі роки складаються при проведенні трьох вегетаційних поливів: в період бутонізації, цвітіння та плодоутворення (поливною нормою 350 м3/га). У вологі роки достатньо двох поливів. Такий режим зрошення в поєднанні з внесенням розрахункової дози добрив забезпечує одержання - 20,0 ц/га насіння. При цьому, витрати води на 1 т насіння знижуються на 21,5 % в порівнянні з проведенням поливів по вологості ґрунту 70 % НВ. 3. Проведення одного вегетаційного поливу в період бутонізації забезпечує приріст урожайності насіння ярого ріпаку – 1,4 - 2,3 ц/га, другого поливу у фазі цвітіння – 2,7 - 4,5 ц/га і третього - у фазі плодоутворення – 5,5 - 7,0 ц/га в порівнянні з посівами без поливу. 4. В структурі водоспоживання частка поливної води складає 34,6%, ґрунтової вологи – 22,1%, атмосферних опадів – 43,3%. Найбільше середньодобове водоспоживання – 51 - 60 м3/га спостерігається в період бутонізація – плодоутворення. Він є критичним у водоспоживанні ярого ріпаку. Сумарне водоспоживання з шару грунту 0 – 100 см при проведенні одного поливу становило 3366 м3/га, двох – 3512, трьох – 3961 м3/га та 4005 м3/га при підтримці вологості в 0 - 70 см шарі ґрунту не нижче 70 % НВ проти 2949 м3/га без поливу. Коефіцієнт водоспоживання становить 206 м3 на 1 ц насіння. 5. При оптимальних умовах водоспоживання та мінерального живлення найбільший приріст надземної маси ріпаку – 1333 кг/га за добу спостерігався в період бутонізація-цвітіння. Асиміляційна поверхня листків становила 53,6 - 53,9 тис. м2/га, чиста продуктивність фотосинтезу – 6,8 - 7,1 г/м2 за добу. Фотосинтетичний потенціал –2317 тис. м2 за добу/га . 6. В умовах зрошення внесення розрахункової дози добрив забезпечило отримання 15,3 - 20,9 ц/га насіння ріпаку. Економія ресурсних витрат при цьому становить 15,3 %. 7. Поліпшення умов вологозабезпечення на вміст олії практично не впливає (±0,5 - 0,6%), при внесенні мінеральних добрив він знижується на 0,8 - 2,4 %, але загальний його збір зростає за рахунок підвищення урожаю. 8. При оптимальних умовах водоспоживання та мінерального живлення винос основних елементів живлення з урожаєм насіння 20 ц/га становить: азоту – 122,5 кг/га, фосфору – 58 кг/га і калію – 121 кг/га. При цьому витрати NPK на формування 1 ц насіння становлять відповідно 6,1 кг, 2,9 та 6,1 кг. Окупність мінеральних добрив складає 19,2 кг насіння на 1 кг д.р. добрив. 9. Найбільш продуктивними сортами ріпаку в умовах зрошення є Шпат та Дніпровський які забезпечували врожайність 17,0 - 20,0 ц/га. 10. Збирати ярий ріпак на насіння краще на початку повної стиглості прямим комбайнуванням, а на зелений корм – з кінця бутонізації до повного цвітіння. 11. Найбільшу продуктивність ярого ріпаку на корм – 369 ц зеленої маси, сухої речовини – 51,3 ц, кормових одиниць – 35,9 ц/га, перетравного протеїну – 6,0 ц/га одержано при проведенні поливу у фазу бутонізації та внесенні розрахункової дози добрив. 12. При застосуванні рекомендованої технології вирощування ярий ріпак забезпечує чистий прибуток – 480 грн./га, собівартість насіння – 45,9 грн./ц, рівень рентабельності 52,2% та енергетичний коефіцієнт 1,81. 13. В умовах півдня України господарствам для отримання високого врожаю ріпаку ярого рекомендується проводити вегетаційні поливи за фазами розвитку рослин (бутонізацію, цвітіння, плодоутворення), поливною нормою 350 м3/га, застосовувати розрахункову дозу добрив з урахуванням вмісту елементів живлення в ґрунті та рівня запланованого врожаю, сіяти високоврожайні сорти, збирати урожай у фазу повної стиглості насіння прямим комбайнуванням. |