В дисертаційній роботі представлені результати вирішення поставлених завдань, що полягали в підборі найврожайніших індетермінантних гібридів помідора, визначенні оптимального способу формування китиць рослин та об’єму субстрату для вирощування в сучасних гідропонних теплицях. На основі підбору нових високоврожайних гібридів, дослідженні способів формування та об’ємів субстрату однієї рослини для вирощування в зимових блокових теплицях типу «Венло» можна зробити наступні висновки: 1. Протягом вегетаційного періоду найбільшу площу листків сформували гібриди Кунеро F1, Євпатор F1 та Алла 2 F1. До початку фази плодоношення вона становила 1,260-1,318 м2/рослину. В кінці вегетаційного періоду найбільша площа асиміляційної поверхні була у гібрида Кунеро F1 – 2,373 м2/рослину, що на 0,226 м2/рослину більше, ніж в контролі. 2. Проведено підбір індетермінантних гібридів для вирощування у продовженій культурі зимових блокових теплиць на малооб’ємній гідропоніці. Найвищий рівень урожаю на перше серпня відмічено у гібрида Кунеро F1 – 38,7 кг/м2, що перевищило контроль (Раїса F1) на 4,9 кг/м2. Найврожайнішим у літньо-осінній період (25,1 кг/м2) був гібрид Алла 2 F1. Він на 2,4 кг/м2 перевищив контроль (Раїса F1). Встановлено, що найбільшою урожайністю характизувались гібриди Кунеро F1 та Алла 2 F1, яка в середньому за три роки, становила 62,0 та 60,5 кг/м2. 3. Найвищий вміст сухої речовини (6,0%) та цукрів (3,4%) був у плодах гібрида Кунеро F1, найменша кількість нітратів – у гібридів F1 Камерон (7,6 мг/кг) та Алла 2 (8,6 мг/кг). За рівнем їх накопичення жодний з гібридів не перевищував максимально допустимого рівня (300 мг/кг). 4. Найбільш економічно вигідно в зимових блокових теплицях вирощувати гібриди F1 Кунеро та Алла 2, рівень рентабельності яких становив 95,0 та 91,2% проти 83,6 % у контролі. Умовно чистий дохід від реалізації їх плодів склав 154,06 і 147,15 грн./м2, за собівартості продукції 2,61-2,66 грн/кг. Коефіцієнт біоенергетичної ефективності вирощування цих гібридів дорівнював відповідно 1,45; 1,26. 5. Формування китиць істотно впливало на облиствленість рослин гібрида Раїса F1. Так, на 1 серпня найбільша кількість листків була у варіанті з формуванням першої китиці на три, другої на чотири, а третьої та решти на п’ять плодів – 69 шт, тоді як рослини контролю сформували на 10 листків менше. За такого способу формування утворювалась найбільша площа листків – 2,247 м2, що на 0,224 м2 більше, ніж в контролі. 6. Встановлено спосіб формування китиць рослин гібрида Раїса F1, за якого було сформовано максимальне плодове навантаження на рослину. Формування першої китиці на три, другої – на чотири, третьої та наступних – на п’ять плодів забезпечило отримання найвищої врожайності – 58,2 кг/ м2, в той час як в контролі (без формування) вона становила 52,1 кг/ м2. 7. Формування китиць рослин гібрида Раїса F1 впливає на сортність та товарність отриманої продукції. За формування першої китиці на три, другої на чотири, а третьої та решти на п’ять плодів, вихід стандартної продукції був 99,4%, що на 3,2 % вище, ніж в контролі. Кількість плодів першого сорту збільшувалась на 8,7 % порівняно з варіантом без формування китиць. 8. Зменшення об’єму субстрату за вирощування гібрида Раїса F1 з 5,625 л/рослину до 3,750 л/рослину істотно не впливає на площу асиміляційної поверхні рослин, що зумовлює відсутність істотної різниці за врожайністю між варіантами. Вона коливається в межах 57,8-58,2 кг/м2. 9. Встановлено, що вирощування гібрида Раїса F1 за об’єму субстрату однієї рослини 3,750 л підвищує рентабельність виробництва продукції з 75,3 до 89,0% , а коефіцієнт біоенергетичної ефективності до 1,30. |