Анотація до роботи:

Євтушенко В.В. Удосконалення технології розстилу лляної соломи із застосуванням механічної і хімічної обробки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.03 – первинна обробка та зберігання продуктів рослинництва. – Херсонський національний технічний університет, Херсон, 2006.

Захищається дисертація, яка містить теоретичні й експериментальні дослідження технології розстилу лляної соломи із застосуванням плющення стебел у період вибирання та обробки хімічними композиційними препаратами перед розстилом. У роботі проаналізовано вплив механічної і хімічної обробки на скорочення терміну вилежування лляної соломи, покращення фізико-механічних показників лляного волокна і його однорідності за властивостями та підвищення інтенсивності мікробіологічних процесів під час вилежування. Доведено, що використання запропонованої технології дає можливість скоротити термін вилежування до 10 діб, збільшити міцність і гнучкість волокна відповідно на 66,7% і 10,8%, а також зменшити неоднорідність за показниками “розривне навантаження” на 9,58% і “гнучкість” на 5,7%.

При застосуванні запропонованої технології вихід довгого волокна збільшується на 1,84%, короткого – на 2,03%. Це дає можливість отримати умовно чистий прибуток 75,85 грн./га та підвищити рівень рентабельності виробництва лляної продукції на 18,2%.

1. Удосконалено технологію одержання лляного волокна шляхом плющення і розстилу стебел лляної соломи на стелищі. Запропоновано інтенсифікатори цього процесу і проаналізовано їх вплив на фізико-механічні показники лляного волокна. Показано, що кращі результати дають неіоногенні поверхнево-активні речовини з терміном біологічного розпаду 3 – 5 тижнів на відкритому повітрі.

2. Досліджено процес плющення лляної соломи на збиральних комбайнах. Показано, що для плющення під час збирання достатньо тиску самих вальців, при цьому діаметр вальців становить 205 мм.

3. Теоретично і експериментально обґрунтовано хімічний склад і концентрацію композиційних препаратів, які створюють сприятливі умови для розвитку пектиноруйнівних мікроорганізмів та забезпечують проникнення, утримання вологи і хімічних речовин всередині стебел лляної соломи. Кращі результати одержані при застосуванні оксіетильованого нонілфенолу АФ 9-10, фосфату сечовии, гідроксиду калію та полісахариду.

4. Розроблено склад хімічної композиції з оптимальною концентрацією полісахариду 0,5 г/л, застосування якої сприяло не тільки скороченню терміну вилежування, а й підвищенню якості сировини.

5. Показано, що при застосуванні розробленого способу термін приготування трести з нормованими значеннями відокремлюваності волокна зменшується до 10 діб, тобто на 52,4%, гнучкість волокна підвищується на 10,8%, а розривне навантаження збільшується на 66,7%.

6. Теоретично і експериментально доведено, що застосування запропонованої технології сприяє вирівнюванню фізико-механічних показників лляного волокна як за довжиною стебла, так і в усій масі сировини. Неоднорідність лляного волокна порівняно з контрольним зразком за показником розривного навантаження зменшується з 10,26% до 0,68%, а за показником гнучкості – з 6,8% до 1,1%.

7. Доведено, що при застосуванні запропонованої технології річний вихід волокна збільшується на 50,1 т, зокрема довгого волокна на 17,9 т, короткого – на 32,2 т.

8. Застосування у процесі розстилу лляної соломи попереднього плющення і обробки стебел хімічними композиційними препаратами дозволяє одержати чистий прибуток 75,85 грн./га. Рентабельність, пов’язана з удосконаленням виробництва, становить 18,2%.

Публікації автора:

1. Євтушенко В.В. Вплив складу сировини на якість трикотажних виробів // Вестник Херсонского государственного технического университета. – 2001. – №4(13). – С. 284 – 285.

2. Євтушенко В.В., Чурсіна Л.А. Формування фізико-механічних властивостей пряжі із суміші волокон // Легка промисловість. – 2002. – №4. – С. 67. Дисертанту належить проведення математичних розрахунків.

3. Євтушенко В.В., Ксенжук Н.І. Вдосконалення технології виробництва луб’яних волокон // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. – 2004. – №2(9). – С. 38 – 39. Дисертанту належить дослідження фізико-механічних властивостей трести.

4. Євтушенко В.В., Чурсіна Л.А., Ксенжук Н.І. Проблеми одержання лляного волокна // Легка промисловість. – 2005. – №2. – С. 15. Дисертанту належить дослідження динаміки процесу розстилу.

5. Євтушенко В.В., Ксенжук Н.І. Оптимізація технології виробництва луб’яних волокон // Проблеми і перспективи в селекції, генетиці, технології вирощування, збирання, переробці та стандартизації луб’яних культур: Матеріали науково-технічної конференції молодих вчених (6 – 8 грудня 2004 р.). – Глухів: Інститут луб’яних культур, 2006. – С. 43. Дисертанту належить дослідження впливу хімічних препаратів на тривалість процесу розстилу.

6. Євтушенко В.В. Вплив плющення стебел лляної соломи на інтенсифікацію процесу розстилу // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины: Матеріали Всеукраїнської науково-технічної конференції (11 – 12 жовтня 2005 р.). – Херсон: Херсонський нац. тех. ун-т, 2005. – С. 264.

7. Євтушенко В.В. Вплив плющення стебел лляної соломи і хімічних композицій на неоднорідність лляної трести // Сучасні наукові дослідження – 2006: Матеріали 2-ї Міжнародної науково-практичної конференції (20 – 28 лютого 2006 р.). – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. – С. 37 – 39.