У дисертаційній роботі вирішено науково-техничну задачу удосконалення технології роботи залізничного вузла на основі раціонального використання рухомого складу шляхом впровадження комплексу планетарних моделей, який дозволяє скоротити непродуктивні витрати на поїзну та маневрову роботу через оптимізацію розподілення функціональних задач між АРМ персоналу та реалізації багатогрупної підбірки вагонів до передатних поїздів. Під час досліджень отримано наступні результати та здійснено такі висновки: 1. Проведено аналіз елементів обігу вагона робочого парку та технології роботи вітчизняних та зарубіжних залізничних вузлів. Визначено множину основних факторів, що впливають на обіг вантажного вагона. Так, у 2004 році порівняно з 1998 роком обіг вантажного вагона скоротився приблизно у 1,8 разів і склав 4,9 доби. При аналізі множини технологічних факторів впливу на обіг вагона, зроблено висновок, що один з основних елементів обігу – простій вагона під однією вантажною операцією зменшено менш суттєво – у 1,6 разів (27 год.). Це вказує на приділення недостатньої уваги організації ефективного використання вагонного парку на станціях навантаження-вивантаження, особливо у залізничних вузлах. 2. Додатково запропоновано та формалізовано критерій якості оперативного управління залізничним вузлом w для оцінки непродуктивних простоїв рухомого складу у залізничному вузлі як відношення нормативних витрат вагоно- та локомотиво-годин при реалізації технологічних операцій до реальних, [0;1], що у сукупності із системою обмежень представляє собою модель, яка відтворює технологію роботи залізничного вузла. За допомогою розробленої моделі оцінено вплив множини технологічних факторів (інтенсивностей відправлення поїздів вп та подавання-забирання вагонів пз) на скорочення обігу вантажного вагона. Досліджено, що при підвищенні вп та пз значення критерія якості w знижується до 0,54, що вказує на те, що у залізничних вузлах мають місце суттєві перевищення експлуатаційних витрат при технологічних операціях через те, що існуючий комплекс функціональних задач КСЕОД не дозволяє охопити автоматизацією прийняття рішень всю множину основних технологічних задач, що виникають при реалізації перевізного процесу у залізничному вузлі. 3. Розроблено комплекс планетарних моделей оперативних інформаційних зв’язків із застосуванням теорії нечітких множин, який відбиває технологію роботи залізничного вузла та дозволяє визначити ступені стійкості функціонування його підрозділів з метою раціонального розподілу додаткових функціональних задач між АРМ оперативного персоналу. 4. Розроблено спеціальні розширення мереж Петрі та з їх застосуванням побудувано комплекс моделей визначення оптимальної композиції передатного поїзда при впровадженні багатогрупної підбірки вагонів за пунктами місцевої роботи. Це дозволяє скоротити непродуктивнні простої рухомого складу та витрати на маневрову роботу, що скорочує обіг та робочий парк вагонів. Для реалізації технології роботи залізничного вузла на основі даного комплексу моделей розроблено програмний продукт, структуру та інтерфейс БД для оптимізації процесу прийняття рішень з раціональної технології формування передатних поїздів оперативними праців-никами у режимі реального часу з подальшою інтеграцією до КСЕОД. Отримано залежності скорочення витрат вагоно-годин та локомотиво-годин простою на ВС від додаткових витрат при застосуванні багатогрупної підбірки, на основі яких зроблено висновок, що даний комплекс моделей дозволяє на 57% скоротити витрати вагоно-годин та на 36% – локомотиво-годин при розвезенні вагонів до МП на ВС. 5. Розроблено додаткові функціональні задачі для підтримки прийняття раціональних рішень оперативними працівниками з подальшою їх інтеграцією до КСЕОД. На основі аналізу вітчизняного та світового досвіду побудови ІКМ запропоновано удосконалення корпоративної ІКМ залізничного вузла із застосуванням волоконно-оптичних ліній зв’язку для забезпечення належного виконання перспективних вимог (зокрема передачі звукового та відеотрафіку), що забезпечує підвищення якості оперативного управління перевізним процесом. 6. Оцінено економічний ефект від впровадження комплексу планетарних моделей оперативних інформаційних зв’язків залізничного вузла на скорочення простоїв рухомого складу та обігу вагона. Впровадження даного комплексу моделей на Харківській дирекції залізничних перевезень дозволило скоротити простій вантажного вагона під однією вантажною операцією на 3,7% та простій на одній технічній станції на 1,2%, скоротити обсяг маневрової роботи на 3,1%, та обігу вантажного вагона на 4,1%, а також скоротити витрати на незаплановані зупинки поїздів та непродуктивні простої рухомого складу на дільницях на 16%. Це дозволило отримати такі результати: при капітальних витратах у розмірі 731144грн. щорічний прибуток дирекції становить 393585 грн/рік. | 